Жертва сталінських репресій поділився свідченнями про плани НКВД щодо "знищення України"
Члени каральних загонів Народного комісаріату внутрішніх справ СРСР (НКВС) не приховували, що якби могли, то знищили б усю Україну.
Про це розповів жертва сталінських репресій, співкамерник українського письменника Валер'яна Підмогильного Григорій Майфет, пише "5 канал". Він був українським літературознавцем, нащадком полонених шведів, які опинилися в Україні після Полтавської битви.
За свідченнями Майфета, коли його заарештували, то, перш за все, забрали найбільші мистецькі цінності – книги та листування з класиком світової літератури Стефаном Цвейгом. Зрештою всі ці речі були втрачені.
Крім того, він поділився спогадами про розповіді Підмогильного щодо спілкування зі слідчим у харківській в'язниці НКВС. Останній сприймав письменника, як людину-мерця, яка з дня на день загине, а тому відверто висловлював йому свою думку щодо України.
"Ну, взагалі-то, якщо відверто, то треба було би всю Україну знищити. Але оскільки це неможливо, то вас, українських інтелігентів, ми точно знищимо", – говорив кат.
За словами Майфета, група, яка була призначена для знищення української інтелігенції в 1933 і 1934 роках, складалася в основному з людей неукраїнського походження. До того ж усі вони повинні були мати лише середню освіту й ненависть до "цих розумників, які там закінчили різні унівесритети, писали якісь там філософські трактати".
Ще одно особлива умова – вік катів, яких набирали на службу, не мав перевищувати 30 років. Тодішнє радянське керівництво побоювалося, що старші особи в минулому могли потрапити під вплив ідей Троцького (комуністичний діяч. – Ред.).
"З таких людей готувалася "сталінська гвардія" й сталінське НКВС", – розповідав Майфет. Втім, зрештою більшість виконавців масових вбивств української інтелігенції також розстріляли у 1938 році.
Вижити вдалося лише одиницям. Серед них – Михаїл Хаєт, який вів справу і Підмогильного, і поета Євгена Плужника, і художника Михайла Бойчука. Він пережив чистки 30-х років, але був знищений у 1956 році. Його могила знаходиться на Байковому кладовищі у Києві.
Як повідомляв OBOZREVATEL:
раніше історики показали унікальний архівний документ 30-х років ХХ століття – довідку влади з моторошними свідченнями жертв Голодомору в Україні про наслідки цього геноциду.
Нагадаємо, 2 лютого минуло 89 років з дня появи вбивчого наказу СРСРпростворення постійного запасу хліба в Закавказзі за рахунок України та Кубані. Ця дата вважається початком Голодомору в нашій країні.