Бондаренко: війна активізувала запуск важливих проєктів в Україні, пілотні – вже у грудні. Інтерв'ю

13 хвилин
17,8 т.
заступник міністра внутрішніх справ Ігор Бондаренко

Попри війну, Україна досягла значних успіхів у створенні доступних цифрових сервісів: переходить у безособистісний формат бюрократична процедурна компонента взаємодії громадянина і держави, автоматизуються організаційні й управлінські процеси у багатьох відомствах. Очевидні переваги нових інструментів, зокрема програми та порталу Дія, багато наших співгромадян оцінили, коли вимушено через агресію РФ виїхали за кордон. Виявилося, що у нас не все так погано, а в них – не так ідеально. Серед лідерів цифрової трансформації – система МВС України.

Відео дня

Про результати функціонального "апгрейду" й нові актуальні проєкти – наша розмова із заступником міністра внутрішніх справ України Ігорем Бондаренком.

Сегмент державних е-сервісів стрімко нарощує спроможності

– Цифрова трансформація складників МВС України – якщо у філософському і прикладному вимірах водночас – це більше революція чи все таки еволюція підходів та технологій, що нічим не відрізняється від середнього тренду у світі?

– Радше це поступальний розвиток, плановий, не у форматі комерційного стартапу, адже маємо забезпечити на державному рівні впровадження нових можливостей, практична ефективність яких доведена. Наше завдання – оптимізувати і автоматизувати діяльність складників МВС, відходячи у процесі від речей фрагментарних до системності. Філософія змін і наш підхід – усвідомлена інформатизація, що дозволяє створити сучасні сервіси для людей.

Відомо, що перші документи і послуги, які з’явилися в Дії, були нашими, тобто генерувалися підрозділами системи МВС. Кількісно вони і досі переважають. Тобто "пілот" Дії ґрунтувався й на нашому фундаменті.

Це приклад партнерської синергії, в результаті якої люди отримали зручний інструмент-сервіс, продукт переосмислення функціонального підходу до діяльності. Зараз сегмент державних е-сервісів стрімко нарощує спроможності.

Дія

Насправді жодної революції у технічному вимірі не відбулося, адже всі залучені технології та більшість ідей в тому чи іншому вигляді вже працювали в нас чи за кордоном. Однак у такому організаційному форматі, як в Україні зараз, технологічні рішення як складник державного чи комерційного сервісу ще не були поєднані. Наразі відбулися організаційна зміна і переосмислення того, що ми робимо. Це й дало потрібний результат, зафіксований у нормативній базі.

– Феномен української цифровізації. Не секрет, що навіть країни з розвиненими демократіями не мають таких прогресивних державних цифрових сервісів і продуктів, як у нас. Як гадаєте, чи може Україна стати лідером у глобальних процесах цифровізації та задавати тенденції у цій сфері?

– Безумовно! Російська пропаганда активно поширювала дезінфоромацію, що в Україні немає інституційності, що наша держава не спроможна побудувати ефективне управління, що ми відстаємо технологічно. Західне суспільство підхоплювало ці наративи та мислило у нав’язаних Росією стереотипах. Повномасштабне вторгнення змінило думку світу щодо України – як щодо спроможності державних інституцій, так і щодо впровадження сучасних інструментів у наданні державних послуг.

Те, як ми вже дев’ять місяців протистоїмо ворогові, забезпечуємо усі сфери життєдіяльності країни та ще й встигаємо реалізовувати сучасні технологічні рішення, впевнений, викликає захоплення у наших західних партнерів. Після нашої перемоги державні сервіси, переконаний, отримають подальше оновлення. Вже готуються відповідні плани.

Заступник міністра внутрішніх справ Ігор Бондаренко.

Після дослідної експлуатації у столичному регіоні Система 112 запрацює в Україні наступного року

– Поговорімо детальніше про проєкти цифровізації, які наразі впроваджує МВС, зокрема про Систему 112. В Україні давно намагалися об’єднати комунікацію екстрених служб в один телефонний номер, однак лише зараз цей проєкт активно розвивається. Що в Системі 112 є напрацюванням минулих часів, а що абсолютна інновація?

– Ідея запровадження Системи 112 виникла ще у 2006 році, коли намагалися створити єдиний телефонний номер для екстрених викликів 911. У 2012 році у зв’язку з проведенням чемпіонату Євро-2012 ухвалили закон "Про систему екстреної допомоги населенню за єдиним телефонним номером 112", однак він так і не запрацював. Команда МВС спільно із парламентарями напрацювали відповідні законодавчі зміни до цього закону, які тепер дають можливість сповна реалізувати задум із побудови Системи 112. 7 вересня 2022 року Верховна Рада ухвалила у цілому закон щодо впровадження у нашій державі Системи екстреної допомоги населенню за єдиним телефонним номером 112 (Системи 112).

Також варто зазначити, що МВС – єдине відомство, що має галузеву програму інформатизації, а проєкт з реалізації Системи 112 був визначений ще у галузевій програмі на 2018-2020 роки як один з пріоритетних. Зараз ми продовжуємо його впровадження відповідно до галузевої програми на 2021-2023 роки.

виклик 112

Суть проєкту – це зміна підходу до здійснення екстрених комунікацій. Телекомунікаційна інфраструктура, яка дісталася нам у спадок з радянських часів, – номери 101, 102, 103, – особливо не модернізувалася. Стара система побудована через комутацію екстрених викликів на наземній інфраструктурі за географічним принципом.

Проблематику добре ілюструє приклад оточеного російськими військами міста Чернігова. Через активні бойові дії наземна частина телекомунікаційної інфраструктури була значно пошкоджена. Як наслідок – комунікація екстрених служб з населенням була втрачена, люди нікуди не могли додзвонитися, бо був порушений порядок визначених комутацій і з’єднання просто не відбувалося. Співробітники поліції і ДСНС були вимушені друкували на листках свої номери мобільних телефонів і розклеювати їх містом для того, щоб хоча б якось люди могли про щось надати інформацію.

Тобто логіка впровадження Системи 112 – це, зокрема, і про централізовану комутацію викликів. Зараз перебудовуємо технічний компонент, змінюючи принцип маршрутизації таких екстрених викликів, що не залежатимуть від наземної комунікаційної інфраструктури – їх поєднає централізоване ядро. Диспетчер на місці визначатиме сили і засоби реагування за чіткою методикою, коли отримає узагальнену інформаційну картку події.

Важливо й те, що впровадження номеру 112 є одним із зобов’язань України відповідно до Угоди про Асоціацію з Європейським Союзом та апробованим практикою європейським стандартом роботи, який зараз реалізуємо. Нам допомагають європейські партнери – до проєкту залучені окремі компанії і фонди. Ресурсну компоненту фінансують джерела Європейського інвестиційного банку. Європейські партнери розуміють важливість цієї ініціативи, логіку нашого руху та базові стандарти, тому уже зараз ми бачимо світло в кінці цього довгого тунелю із впровадження Системи 112 в Україні.

Ігор Бондаренко.

– Анонсували, що Система 112 запрацює вже до кінця цього року. До чого готуватися людям?

– Так, цього року розпочнеться дослідна експлуатація системи у Києві та Київській області, а вже наступного року плануємо максимально прискорено масштабувати результат в інших регіонах. 30 грудня 2022 року набувають чинності зміни до профільного закону, що дає змогу запустити Систему 112 у "пілотних" регіонах. Окрім цього, Кабмін схвалив план заходів з розгортання Системи 112 до 2024 року.

Очікуємо, що вже за місяць будуть функціонувати змінені моделі маршрутизації – централізовано. Кінцева мета – забезпечити надання екстреної допомоги населенню за принципом єдиного вікна через безперебійний канал зв’язку на всі екстрені служби на всій території України.

Ми змінюємо логіку екстреної комунікації. Оператор постійно тримає зв'язок з людиною за потреби. Він супроводжує подію, забезпечуючи комплексне реагування. Громадянину не потрібно телефонувати в усі служби, наприклад, якщо сталося ДТП із загоранням. Диспетчер сповістить усіх, кого слід. Тим паче, що людина може розгубитися, коли відбувається масштабна надзвичайна подія, а масові дзвінки з одного і того ж приводу продовжують надходити до екстрених служб одночасно.

Щоб цю подію коректно зафіксувати, не потрібна робота десятків операторів – система все оптимізує. Якщо з однієї локації будуть виклики подібного змісту, абонентам повідомлять, що з цього приводу вже триває робота. Екстрену комунікацію не припинять, навіть якщо обірветься зв'язок. Якщо громадянин перетелефонує, він потрапить на того ж диспетчера.

Ми ж отримаємо чітку методику, комплексну координованість і нову ефективність. Ще опрацьовуємо вимоги до таймінгу реагування й доїзду допомоги та інших маркерів оцінки якості. Люди знатимуть ці показники і зможуть оцінити якість "рятівного сервісу". Вони будуть чіткими й виправданими у своїх параметрах. Частина фінансування проєкту спрямована на те, щоб на регіонально-галузевому рівні створити відповідні технічні, кадрові й інші спроможності.

У системі МВС очікують впровадження високотехнологічних рішень

– Інформаційно-аналітична платформа "Безпечна країна". Яка проблематика викликала її появу?

– Однією з проблем є те, що правоохоронні органи досі користуються не інтегрованими й зробленими в межах розуміння кожного суб’єкта певними інструментами запобігання та розкриття злочинів. Зокрема, йдеться про ті ж камери спостереження, "рознесені" у часі і просторі, не пов’язані між собою. А поліцейські мають ходити і шукати власників камер, аби щось корисне там знайти. До того ж не факт, що там зберігається певна інформація і є стандарти процесу.

Говорити про достатню результативність роботи таких камер поки не можемо, бо вони не інтегровані в одну платформу, яка здатна була б здійснювати аналіз зафіксованих на відео даних. Зараз проводимо обговорення із залученням державних експертів, щоб сформувати чітку рольову модель, хто і який доступ матиме до компонентів такої телекомунікаційної системи та як ми її практично використовуватимемо.

безпечна країна

– Очікується з грудня підключення комплексу "Безпечної країни" в Києві, Білій Церкві, Вінниці, Кривому Розі, Запоріжжі. Що зміниться для пересічних громадян і для поліцейських після того, як платформа повноцінно запрацює у згаданих містах?

– Інформаційно-телекомунікаційна система інтегрує вже діючі рішення, а застарілі ми модернізуємо. З практики, отриманої у воєнний період, плануємо запустити "пілот" в окремих містах. Їх обрали тому, що там є технічна спроможність опрацювати практичну модель. Ми отримаємо фідбеки від поліції, надзвичайників, інших підрозділів. Фактично це програма дослідної експлуатації, після якої настане основний етап впровадження.

– На якому етапі перебуває впровадження системи біометричної ідентифікації та верифікації і як нам допоможуть у цій справі міжнародні партнери?

– Для використання цієї технології з криміналістичною і правоохоронною метою перешкод немає – її і так використовують. Уже ухвалено й підписано закон "Про державну реєстрацію геномної інформації людини" – щодо ідентифікації особи за ДНК-профілем. Ми теж долучалися до його розроблення. Експертна служба МВС вестиме відповідний реєстр. На жаль, через війну це питання набуло неабиякої актуальності, оскільки в Україні дуже багато загиблих як цивільних, так і військових та правоохоронців. Потрібно у форматі ДНК-ідентифікації встановлювати їхні особи. Якщо раніше така потреба вимірювалася в десятках чи сотнях, то наразі – у тисячах.

Також займаємося питаннями і біометричної ідентифікації. Йдеться про відбитки пальців та зображення обличчя. Технологія відома, але тут питання зміни підходу до її використання, автоматизації і структурування процесу. У світі активно дискутують щодо меж ідентифікації – чи не стане це надлишковим елементом стеження за приватним життям, контролю над людиною. Тут технічно все вирішено, треба визначити межі. Зокрема, спектр випадків, коли можна таку технологію використати з погляду права і моралі.

Наявні обліки ми систематизуємо й адаптуємо для швидшого використання у практичній роботі. Наведу приклад. Наряд поліції пізно ввечері затримує невстановлену особу – у неї немає документів і вона не відрекомендовується або видає себе за когось іншого. Аби не втрачати час і розуміти ситуацію, патрульні користуватимуться портативними дактилоскопічними сканерами. З’явиться можливість перевірити особу за унікальним відбитком пальця. Якщо затриманий перебуває у відповідній базі даних, зокрема розшуковій, правоохоронці діятимуть за відпрацьованим алгоритмом.

Були випадки, коли особа перебуває п’ять років у розшуку в одному регіоні як Петренко, а в іншому його затримують вже як Сидоренка. І коли його ставлять на дактилоскопічний облік, "випливають" справжнє ім’я та багатий кримінальний бекграунд одного актора двох історій. Це буде важливий прикладний інструмент.

Так само реалізують і технологію розпізнавання по обличчю, можливо, на перспективу – розпізнавання по роговиці ока чи голосу людини.

біометрія

Наскільки ці технології давно відомі і впроваджувані у життя, свідчить те, що кібернетик академік Глушков був першим науковим керівником програми інформатизації правоохоронного відомства. Тобто ІТ в МВС уже існує понад 51 рік. Тут випробовували нові підходи для вирішення облікових завдань. І коли до нас приходять ентузіасти й кажуть, що винайшли велосипед, ми показуємо енциклопедію кібернетики, видану Глушковим у 1973 році українською мовою у Києві. Вже тоді була зрозуміла математична модель розпізнавання обличчя, розпізнавання голосових сигналів тощо. У той час просто не існувало належних обчислювальних потужностей та елементної бази.

Реєстр зброї запрацює після ухвалення профільного закону

– Коли запрацює Реєстр зброї і які практичні переваги він надає? Новації й автоматизація також допомагають уникнути людського фактора, зокрема можливостей для корупції в роботі з громадянами.

– Гарний приклад – автоматична система фіксації порушень ПДР. Нині практично немає нарікань, що громадянина несправедливо притягнули до відповідальності, оскільки чітко фіксується факт порушення й ідентифікується сам порушник. Сертифіковані метрологічні засоби вимірювання швидкості коректно фіксують порушення на фото та відео. Вже понад два роки на дорогах немає суперечок з інспекторами та хабарів.

Те саме буде і з реєстром зброї. Парламент ухвалив 23 лютого у першому читанні законопроєкт "Про право на цивільну вогнепальну зброю". Якби не війна, він би вже набув сили закону. Але після вторгнення РФ у багатьох людей виник свідомий запит саме на озброєний самозахист. Тому цей документ ґрунтовно допрацювали. Сподіваюся, закон найближчим часом ухвалять, і тоді запрацює реєстр зброї.

Відбудеться зміна організаційної моделі регулювання державою цієї сфери. МВС ліцензує суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють виготовлення, ремонт і реалізацію зброї, також у зоні відповідальності – весь подальший життєвий цикл цивільного обігу зброї. Це криміналістична сертифікація зброї, правила її використання, зберігання й перевезення, її утилізація.

Ми максимально автоматизуємо і знеособлюємо цю діяльність, зменшуємо бюрократичний складник. Люди не ходитимуть по установах з папірцями, все відбуватиметься дистанційно. Необхідні перевірки проходитимуть автоматично, особа проходитиме ідентифікацію за допомогою КЕП, Дії тощо, щоби подати заявку. Про результат розгляду заявки і рішення теж повідомлятимемо після того, як його зафіксує реєстр.

І коли громадянин із паспортом приходитиме у магазин зброї, продавець як суб’єкт цього ж реєстру зможе ознайомитися зі статусом клієнта й дозволом на купівлю зброю. Так само у реєстрі буде інформація і про зброю – від моменту потрапляння на склад магазину, коли вона ще знеособлена. У магазині вона отримає свого господаря та унікальні ознаки. Людям похилого віку, яким складно користуватися електронними сервісами, заявку на дозвіл може згенерувати представник магазину, який має доступ до реєстру. Поки пенсіонер обиратиме товар, продавець пройде всі етапи дозвільної процедури.

Так ми вивільнимо від виконання нетипових і марудних завдань працівників поліції, введемо насправді ефективнішу систему контролю за обігом зброї, додавши туди компонент реально підтвердженого навчання. Триває розробка гнучкої ризикової моделі, що допоможе встановити комфортні для всіх учасників процесу обігу зброї умови контролю.

Наприклад, якщо власник зброї за п’ять років навіть не порушив ПДР чи громадського порядку, не потрапив у поле зору як домашній дебошир, то навіщо поліцейському до нього приходити і турбувати? Особливо якщо особа виконує регламентні вимоги щодо зброї: підвищує кваліфікацію, навчається з інструктором. Це полегшить життя понад одному мільйону власників легальної зброї в Україні й оптимізує роботу підрозділів внутрішніх справ.

У підсумку зазначу, що такі масштабні проєкти, як Єдиний реєстр зброї, цифрова платформа "Безпечна країна", Система 112, Реєстр геномної інформації людини, стали можливими завдяки безперервній праці та зусиллям величезної кількості фахівців із підрозділів системи МВС – від патрульних поліцейських, фахівців дозвільної системи, експертів-криміналістів до аналітиків баз даних, ІТ-шників, інженерів, телекомунікаційників.

Заступник голови МВС України Ігор Бондаренко

Також відзначу, що попри надскладний 2022 рік, під час війни ми не зупиняємось ні на хвилину та продовжуємо втілювати у життя плани, які окреслили у попередні роки. Війна не стала перешкодою, а навпаки, активізувала процеси, вказавши на нагальні потреби. Очікуємо, що вже скоро громадяни оцінять результати нашої роботи, відчують якісні зміни у сфері публічної безпеки та почуватимуться більш захищеними у нашій державі.