Зараз зрозуміють одиниці: кого в СРСР називали "душманами"

Сучасні любителі пива живуть, як в раю – у постійному доступі можна знайти як заводські сорти, так і продукцію маленьких пивоварень і навіть оригінальний крафт. В СРСР, як тоді жартували, напій був лише двох сортів – пиво є або пива нема. І цей дефіцит породив навіть власний жаргон.

Відео дня

Згідно зі спогадами очевидців пізніх радянських років, які зібрав OBOZ.UA, щоби випити пінного, любителям напою доводилось від самого ранку вишиковуватись у величезні черги. При цьому певності серед людей не було, що пива вистачить на всіх. І досить часто в таких чергах можна було помітити агресивних чоловіків, які розштовхували усіх і нахабно пхались до прилавку, щоби купити свій алкоголь. Таких людей поза очі називали "душмани".

Слово це походить з Афганістану. В перекладі з мови пушту воно означає "ворог". Його підхопили учасники радянського вторгнення 1979-89 рр. Спочатку вони так називали повстанців-моджахедів, від яких влада СРСР буцімто захищала мирних афганців. Просто повторили за урядом країни, який саме так називав своїх опонентів. Потім слово "імпортували" в Союз. Часом можна було почути його русифіковану версію "духи".

У словнику російського арго, виданому у 2002 році, слово "душман" тлумачиться так: людина, що купує щось (зазвичай спиртне) без черги, що пробивається до прилавка крізь натовп. Воно позначене, як утворене від афганського, а його походження пов’язують з горбачовською антиалкогольною компанією.

Чому саме пивних хуліганів почали називати так само, як і повстанців в Афганістані, достеменно не відомо. Ймовірно, так могли поводитися солдати, які повернулися додому з ПТСР і яким не надавали потрібної їм психологічної допомоги. Через це вони могли поводитися неприйнятним чином. Також у суспільній свідомості термін "душман" міг просто закріпитися за неприємною, вороже налаштованою людиною – за аналогією з оригінальним значенням.

З часом такі "душмани" почали збиватись у групи. Є свідчення, як вони організовано розштовхували чергу, щоби купити комусь пива. За свою роботу вони брали винагороду або перепродавали пиво з націнкою за такі "послуги".

Втім, щойно СРСР розпався і притаманний йому дефіцит зник, зникли і самі "душмани". А разом з ними з ужитку пішло і слово.

Раніше OBOZ.UA розповідав, чому в СРСР було соромно працювати моделлю.

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.