Диктаторські закони 16 січня: як Україну намагалися перетворити на Росію

Шість років тому, 16 січня 2014 року, провладна більшість у Верховній Раді проголосувала за "диктаторські закони" – пакет законопроєктів, здебільшого спрямованих проти Революції Гідності.

OBOZREVATEL зібрав усю інформацію про те, як режим Януковича на два тижні легалізував в Україні тоталітаризм, ледь не перетворивши країну на аналог Російської Федерації.

Закони 16 січня: в чому суть

Ухвалення "законів 16 січня" було відповіддю режиму Януковича на масові протести Євромайдану. У той час провладні політики вже не на жарт побоювалися, що Революція Гідності закінчиться поразкою Сім'ї Януковича і намагалися таким чином схилити шальку терезів на свій бік.

Всього 16 січня у так званому "драконівському пакеті" було ухвалено п'ять основних "законів про диктатуру". Найскандальнішими заборонами були:

Обмеження руху груп автомобілів

За рух по дорозі колоною більш ніж п'ять машин без узгодження з міліцією, якщо це призвело до створення перешкод для дорожнього руху, карали штрафом до 850 гривень або позбавленням прав на термін від одного до двох років.

Читайте: "Не спав ночами, чув постріли": екслегіонер "Динамо" розповів про жахи Євромайдану

Фактично ця норма була ухвалена з єдиною метою: позбавити можливості діяти Автомайдан, який відігравав велику роль у Революції Гідності.

Читайте: Янукович вляпався в новий скандал: як президент-втікач обманює росіян і віджимає їхню землю

Обмеження для ЗМІ

Було введено покарання за здійснення діяльності інформаційного агентства без державної реєстрації, "після припинення його діяльності або з ухиленням від перереєстрації". За це передбачався штраф до 17 000 гривень із конфіскацією "виготовленої продукції та засобів виготовлення".

За допомогою цього правила влада сподівалася припинити діяльність опозиційних сайтів, газет і телеканалів.

Арешт за організацію мітингів

Порушення "встановленого законом порядку" організації проведення зборів, мітингів, вуличних маршів і демонстрацій мали карати штрафом до 3400 гривень або арештом на термін до десяти діб. При цьому раніше за подібне порушення передбачався лише штраф до 425 грн.

Читайте: Соловьев захотел включить Януковича в "нормандский формат"

Головною метою цієї законодавчої норми були керівники Революції Гідності: командири сотень Самооборони Майдану, глави медпунктів тощо.

За шолом – до в'язниці

За участь у мітингах у шоломі або масці, носіння на масових акціях будь-яких маскувальних засобів або використання одягу, схожого на форму правоохоронців (зокрема камуфляжу) передбачався штраф понад 4000 гривень або арешт на 15 діб.

На цю спробу позбавити протестувальників індивідуальних засобів захисту Євромайдан відреагував із гумором – наступного дня люди вийшли на мітинг, вдягнувши на голови каструлі і друшляки.

Арешт за намети

Читайте: Злякався 150 снайперів? Спливла сенсація про втечу Януковича з України

За встановлення "без дозволу влади" наметів або інших малих архітектурних форм був передбачений штраф у 5000 гривень або арешт на 15 діб.

Завдяки цій нормі "Беркут" отримував можливість не тільки зносити намети на Майдані Незалежності, а й заарештовувати будь-кого, хто був у них, називаючи його "власником намету".

Арешт за допомогу протестувальникам

Штраф понад 10 000 гривень або арешт на десять діб – таке покарання передбачалося за допомогу "недозволеним протестам", наприклад, надання приміщення, автомобіля тощо.

Ця норма мала знищити волонтерський рух, який активно допомагав учасникам Євромайдану.

Читайте: Справи Майдану можуть перейти адвокату Януковича: сім'ї Небесної Сотні звернулися до Зеленського

До в'язниці за неповагу до суду

За "прояв неповаги до суду" вводився штраф до 5100 гривень або арешт на термін до 15 діб. Крім того, за це порушення дозволялося карати без складання адміністративного протоколу і без права оскарження.

Проявом неповаги суддя фактично міг вважати будь-які слова чи дії громадянина.

Роскомнадзор в Україні

Була створена і узаконена процедура обмеження доступу до інтернет-ресурсів, які нібито порушують законодавство.

"Порушення" визначалося рішенням експертної комісії. Влада отримувала можливість брати приклад з Ірану і блокувати на території України будь-які сайти і соціальні мережі, наприклад Twitter, за допомогою якого координувалися учасники Революції Гідності.

Покарання за екстремізм

За виготовлення та розповсюдження екстремістських матеріалів у ЗМІ або Інтернеті був введений штраф у розмірі до 14 000 гривень. Альтернативним покаранням було тюремне ув'язнення на термін до трьох років.

Завдяки цій нормі міліція отримувала можливість заарештувати навіть за карикатуру на Януковича, опубліковану в Інтернеті.

Читайте: День Гідності та Свободи: із чого починався Євромайдан

Крім перерахованих вище законодавчих норм, "диктаторські закони" вводили ще низку заборон і обмежень, а також посилювали наявні покарання. Наприклад, за участь у груповому цивільному протесті загрожувало вже два роки тюремного ув'язнення, SIM-карту можна було купити тільки пред'явивши паспорт, безпілотні дрони слід було офіційно реєструвати, небезпечно спрощувалася процедура позбавлення депутатів недоторканності. Був ускладнений доступ до інформації про матеріальне становище політиків і суддів, а також їхніх сімей і родичів, для того щоб ускладнити антикорупційні журналістські розслідування.

Також були ухвалені два ідеологічні закони, які де-юре прирівнювали дивізію "Галичина", а також ОУН і УПА до "поплічників фашистів" і ставили їх поза законом.

Як ухвалювали "диктаторські закони"

Пакет "законів 16 січня" був ухвалений із кричущим порушенням регламенту Верховної Ради. Зокрема за ці закони голосували підняттям рук.

Читайте: Полковник, що розганяв Євромайдан, уникнув покарання: озвучена причина

Пізніше голова лічильної комісії Володимир Олійник сам підтвердив, що не рахував кількість піднятих рук. Незважаючи на незаконність голосування, спікер Ради Володимир Рибак того ж вечора підписав весь пакет законів. Тим самим він також порушив низку пунктів парламентського регламенту.

Скасування законів 16 січня

Згідно з офіційною позицією Міністерства юстиції України, "диктаторські закони" припинили свою дію з 2 лютого 2014 року. Таким чином, диктатура режиму Януковича була ледь не безмежною протягом двох тижнів.

Вплив законів 16 січня

Багато міжнародних експертів, журналістів і політиків назвали "закони 16 січня" актом політичних репресій. Опозиція режиму Януковича відкрито заявила, що ухвалення цих законів є державним переворотом і путчем.

Незабаром після голосування за "закони про диктатуру" протести у Києві стали жорстокішими та радикальнішими. Після завершення Революції Гідності багато хто називав диктаторські "закони 16 січня" каталізатором Євромайдану.

Деякі експерти озвучували версію, згідно з якою без "законів 16 січня" протести у Києві поступово вщухли б, однак Віктор Янукович і його поплічники, намагаючись перемогти протестувальників, самі спровокували їх на подальше протистояння.

Раніше OBOZREVATEL публікував повну хроніку початку Революції Гідності. Саме ці десять днів 2013 року змінили сучасний світ.