Відео дня
Закон УРСР про статус української мови ухвалено 31 рік тому: що він означав
Рівно 31 рік тому, 28 жовтня 1989 року, Верховна Рада УРСР ухвалила закон "Про мови в Українській РСР", який став першим серйозним досягненням українських національно-демократичних сил.
Цей закон продовжував діяти і в незалежній Україні, поки в 2012 році його не замінив так званий "закон Ківалова-Колесніченка". У чому полягала суть історичного документа – читайте далі в матеріалі OBOZREVATEL.
Закон УРСР 1989 року: значення для України
Закон УРСР "Про мови в Українській РСР" на той час вважався прогресивним. Так, на тлі тотальної русифікації українська мова проголошувалася державною. Водночас російська мова, як і мови інших етнічних меншин, згідно із законом отримувала право одночасного функціонування разом з українською.
Документ дозволяв користуватися українською, російською та іншими мовами у веденні документації, в судах, під час навчання, обслуговування. На вищому рівні акти могли ухвалюватися владою українською мовою, а публікуватися – будь-якою.
До посадової особи можна було звертатися будь-якою мовою, і за відмову прийняти і розглянути звернення чиновник міг понести відповідальність. А документи, що засвідчують особу, могли бути оформлені як російською, так і українською мовами.
Доля закону про "Про мови в Українській РСР"
Закон УРСР діяв більше 20 років, поки в 2012 році його не замінив закон "Про засади мовної політики", більш відомий, як "закон Ківалова-Колесніченка". Останній істотно розширював функціонування регіональних (тобто російської) мов. 28 лютого 2018 року Конституційний суд України визнав документ неконституційним.
З 16 липня 2019 року в Україні діє новий закон "Про забезпечення функціонування української мови як державної". Цим документом закріплюються позиції української мови в державному управлінні, сфері послуг, освіті, медійній сфері тощо Через три роки після прийняття закон передбачає відповідальність посадових осіб за незнання мови. Також введено посаду омбудсмена з мовних питань.
Як повідомляв OBOZREVATEL, раніше Міносвіти скасувало обов'язкове ЗНО з української мови та літератури. 2021 року складати тест будуть тільки абітурієнти, що вступають на гуманітарні та соціальні спеціальності. Для інших обов'язковим залишиться тільки тест з української мови.