Як провести Святвечір: українські традиції і звичаї

Уже 24 грудня українці, які користуються новим церковним календарем, будуть відзначати Святвечір – свято, яке передує настанню Різдва. Цей день пов’язаний з великою кількістю красивих народних традицій.

Відео дня

Як саме потрібно провести переддень Різдва, з’ясовував OBOZ.UA. Наші предки вкладали у ці звичаї та традиції чималий сенс, а деякі з них легко повторити і досі.

Вечеря

Головним елементом Святвечора є вечеря, на яку збирається вся родина. Вважається, що на столі у цей час має бути 12 страв – по числу учнів Ісуса Христа або місяців у році. Проте ця цифра не строга і страв можна подати і менше.

Головною з них є кутя – святкова солодка каша на основі зерна. Вона символізує урожай і достаток. Тому кутею годилось пригостити кожного члена родини і символічно поділитись з нею навіть із худобою.

Зазвичай кутю готують із пшениці, маку, меду та горіхів. Дехто додає до страви також сухофрукти, насамперед родзинки. Існують також рецепти з жита, ячменю і навіть рису – рисова кутя вважалась в Україні привілеєм заможних людей.

Другим неодмінним елементом святкового столу був узвар – солодкий компот із плодів, які збирали влітку у саду. Зазвичай це були сушені яблука та груші. Також у напій могли додавати сливи, вишні та інші фрукти чи ягоди. Окрім цих двох страв, до святкового меню можуть входити:

• варений горох;
• тушена капуста;
• квасоля;
• риба;
• пісні вареники з картоплею та грибами;
• гречана каша;
• пісні голубці;
• пісний борщ або грибна юшка з "вушками" (маленькі вареники з картоплею);
• пампухи;
• коржі з маком.

Як накривали стіл

Готувались до святкової вечері ретельно. Перед настанням Святвечора потрібно було не тільки ретельно прибрати в оселі, але й побілити стіни, якщо це було потрібно.

Стіл накривали святковою скатертиною, нерідко вишитою, а зверху на неї клали сіно. Саме на сіно поклала Діва Марія новонародженого Ісуса, тому цей атрибут свята був таким важливим.

Прикрашали святковий стіл також дідухом – багато оздобленим снопом, який спеціально плели ще під час обжинок. У дохристиянські часи він символізував зв’язок з предками, з родом, а після хрещення українських земель почав асоціюватися з Ісусом. Саме тому дідух ставили не на голий стіл, а на сіно.

Перед тим, як поставити дідуха на стіл, господар обходив з ним обійстя, щоби благословити все господарство, а потім з добрими побажанням та молитвами заносив його у дім.

Родина збиралась за столом, коли на небі з’являлась перша зірка. Після цього можна було братись до вечері. Всі вдягали святковий одяг і обов’язково читали молитву перед трапезою. Далі голова родини ділив кутю між усіма, хто зібрався за столом.

До речі, в народі зберігся звичай перед тим, як сісти у Святвечір за стіл, подути на своє місце. Оскільки Різдво в народі асоціюється з культом предків, то вважалось, що їхні душі теж приходятьу гості. І щоби випадкового не сісти на одну з них, саме і потрібно подути на лаву або на стілець.

Чого не можна у Святвечір

Заборони на працю напередодні Різдва в народі не було. Тому вся родина активно готувалась весь день до урочистої вечері. Але важливо було зберегти мир у цей час. Тож сваритись, лаятись чи лихословити було недопустимо.

Також цього дня тримають строгий піст. До появи на небі першої зірки не можна було вживати їжу. Дехто відмовлявся навіть від води. Зате перед вечерею обов’язково було подбати про всю домашню худобу – прибрати у хліву, покласти свіжої підстилки і нагодувати кожного.

У переддень Різдва також не вживали алкоголю. Свято завершає собою період посту, тож спиртні напої перебували під забороною.

Заборонялось також бити чи ображати домашніх тварин. Вважалось, що у різдвяну ніч худоба отримує дар розмовляти і може розповісти богові про свого господаря погане. Тому до неї на свята ставились особливо шанобливо та лагідно.

Не годилось на свято бути не вдома. Проте, якщо в когось із родини все ж не виходило повернутись, для нього все одно ставити на стіл тарілку і клали ложку. Якщо ж в дім приходив незваний гість, його не можна було виганяти. Вважалось, що таким чином в оселю може зайти сам бог. Прогнати його означало накликати на родину великі біди.

Прикрашання оселі

Окрім скатертини, яку клали на стіл, та дідуха, на Святвечір українці діставали зі скринь усі свої найкращі рушники. Їх вішали біля ікон, прикрашали ними вікна та двері.

Якщо дідуха ставили на покутті, а не на столі (це теж традиційний варіант його розміщення), то біля нього нерідко клали хомут і ярмо. Це мало забезпечити силу та здоров’я худобі на весь рік.

До свята плели також "павука" – спеціальну конструкцію з соломи. Легку прикрасу, сплетену із ромбовидних елементів, підвішували до стелі. Вона символізує собою рід та тісний зв’язок між його членами.

На столі обов’язково запалювали свічки. Вони дають світло та тепло, символізують собою надію на краще і віру в бога. Також ставили сіль. Без неї в давнину неможливо було зробити запасів на зиму, а отже це був цінний ресурс, який дуже шанували. Нерідко на кутки стола клали по голівці часнику. Він мав відганяти злих духів і захищати оселю від нечисті.

Ворожіння у Святвечір

Зимові свята вважались періодом ворожінь, коли можна було дізнатись свою долю на рік, а то й на все життя. Найчастіше цим займались незаміжні дівчата, щоби визначити, чи принесе їм новий рік жениха.

Наприклад дівчата на виданні збиралися разом та знімали взуття з лівої ноги, а потім кидали за ворота. Якщо черевик вказував носком на ворота, це означало, що його власниця ще рік буде дівувати. Якщо ж він показував за ворота, вона могла чекати женихів.

Також можна було поворожити на посуді. Коли його мили після святкової вечері, дівчата виходили за ворота і починали гриміти мисками. З якої сторони на шум почнуть гавкати собаки, звідти і прийдуть до дівчини свати.

Для ще одного ворожіння у миску складали різні предмети і накривали все рушником. Дівчата по черзі витягали ці предмети. Що дістанеться, таким і буде рік. Цибуля віщувала сльози, хліб – добробут, каблучка – весілля, цукор – веселощі, вода – стабільність, сіль – можливі неприємності, а гроші – багатство та достаток.

У святковий вечір також прислухались до тварин. Наприклад, якщо свині поводились тихо, у майбутній родині буде лад та спокій. Якщо ж вони рохкали та проявляли неспокій, вважалось, що це до сварок.

Раніше OBOZ.UA більш детально розповідав, як саме потрібно ворожити у Святвечір. А також публікував добірку святкових колядок.

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.