Як працює українська антарктична експедиція "Академік Вернадський": у МОН розповіли цікаві деталі

Два сезонних загони українських полярників відправилися на станцію "Академік Вернадський" в Антарктиду досліджувати холодний континент, оскільки поки в Україні закінчується зима, там якраз триває літо.

Відео дня

Про роботу української антарктичної експедиції, дорогу до Антарктиди, умови життя та роботи на станції, а також інші цікаві факти в інтерв'ю "Парламент.юа" розповів директор Національного Антарктичного наукового центру МОН України Євген Дикий. Зокрема, за його словами, експедиція складається з двох груп (полярники, загонів): зимувального і сезонного.

Зимувальний – складається з 12 осіб. Одні з них – це група життєзабезпечення станції:

1. Дизеліст-електрик –забезпечує станцію світлом, теплом і так далі;

2. Системний механік – універсальна людина просто "із вісьмома руками",

3. Адміністратор зв’язку – раніше це був радист, нині ж це вже айтівець, сисадмін, який перш за все має забезпечувати супутниковий зв’язок, інтернет для станції та інтрернет;

4. Лікар.

Інші ж люди в групі – науковці: метеорологи, кліматологи, озонометрист, магнітометрист, а також біологи. Вони займаються моніторинговим спостереженням, зокрема, визначенням того, як зміни клімату впливають на тварин та рослини.

Цих людей ще називають "вартовими станції", оскільки основне їхнє завдання – це підтримка багаторічних та цілорічних тривалих спостережень.

Коли та як українська місія дістається Антарктиди

Коли в Україні зима – в Антарктиді літо, а найморозніші місяці на континенті – червень, липень і серпень. Тож робочі місяці сезонного загону – з середини січня до кінця березня, максимум до середини квітня, коли крига стає щільнішою. Зимувати заїжджають у кінці березня або в перші дні квітня, і проводять там 13 місяців.

Шлях до Антарктиди займає півтора-два дні перельоту з Києва з пересадкою у якомусь великому аеропорті, а звідти трансатлантичним рейсом до Південної Америки. Кінцева точка маршруту – аеропорт в Аргентині або в Чилі.

Варто зазначити, що коронавірус вніс свої корективи, тому обов’язковою частиною подорожі полярників стали ПЛР-тести та самоізоляція. Так, перший ПЛР-тест здають в Україні безпосередньо перед вильотом, а потім перед виходом в море проводять два тижні в карантині у готелі та здають повторний тест. Якщо виявляють хворого він залишається на лікування у Чилі.

При цьому Антарктида перестала бути єдиним вільним від COVID-19 континентом – на Чилійській станції був один випадок захворювання, однак вони дуже швидко змогли його локалізувати.

Про умови на антарктичній станції "Академік Вернадський"

Головна будівля складається з двох корпусів – двоповерховий житловий та одноповерховий робочий.

На першому поверсі двоповерхівки – житлові кубрики, а на другому – кухня, комора, їдальня, бар "Фарадей", бібліотека. А в одноповерхівці розташовані лабораторні та офісні приміщення. Також на території станції є низка технічних споруд: дизельна, гараж для човнів і універсальна майстерня з верстатами.

"В принципі усі умови для проживання у нас є. Маємо душ з гарячою водою, три душові кабінки. Єдина буває проблема коли працює сезонний загін, коли вже дуже багато народу одночасно на станції", – розповів Дикий.

З харчуванням проблем теж немає. Їжу закуповують та доставляють раз на рік. На станції є величезна морозилка та комори, аби зберігати запаси. У команді є кухар.

Однак жити та працювати в умовах Антарктики, особливо цілий рік – геть не легко, зауважив Дикий.

"Це пів року темно, снігу інколи насипає чимало, цьогоріч максимальне значення було 2,6 метра. В такій ситуації у снігу прокопують траншеї та ходять по них. Тобто, буває достатньо довгий період, коли зі станції майже не вийдеш іншим способом, зате потім, коли приходить весна, снігу стає менше, вертаються з "вирію" пінгвіни", – розповів він.

Про дослідження на станції Вернадського

Одне з основних завдань української місії – вивчення озонового шару і, зокрема, озонової діри. Досліджують на станції також кліматичні зміни та проводять біологічні дослідження.

"Це перш за все моніторингові спостереження для визначення впливу кліматичних змін на тварин та рослини. У нас в Антарктиді клімат змінюється дуже швидко, швидше, ніж поки що в Україні. Насправді ж, те що ми бачимо в Антарктиді та Арктиці – це попередження, прогноз того, що далі прийде і на решту територій", – зазначив науковець.

Також вивчають магнітосферу та іоносферу.

"Магнітні поля впливають на нас із вами та на наші гаджети, але виміряти їх ми тут не зможемо – надто високо тут проходять магнітні лінії. Однак там де вони сходяться ближче до полюсів, там їх можна виміряти. Ця галузь досліджень буквально за час роботи нашої станції Вернадського перетворилась із такої, знаєте, глибокої фундаментальної науки у чисто прикладну", – зауважив Дикий.

Як потрапити до української антарктичної місії

За словами науковця, простіше потрапити до сезонного загону полярників, адже туди відбирають радше не людей, а міні-проєкти, які кандидати пропонують зреалізувати за сезон. А от із зимувальним загоном справа інша. Всіх учасників саме беруть на роботу, відповідно це конкурсний відбір на посаду. За декілька етапів кандидати мають пройти професійний відбір, медкомісію та роботу з психологами.

Оголошення про конкурс та анкета публікуються щороку на сайті Національного Антарктичного наукового центру і на сайті Міносвіти. Конкурс зазвичай оголошують в серпні-вересні.

Як повідомляв OBOZREVATEL, в Антарктиді біля британської дослідницької станції "Галлей" від льодовика відколовся величезний айсберг, який за площею перевищує Київ.