В'язниця чи штраф? Як карають ухилянтів від мобілізації в Україні та про які нюанси треба знати

В Україні від початку повномасштабної війни за ухилення від мобілізації вже засудили декілька сотень українців майже зі всіх регіонів. Хоча дані Єдиного реєстру судових рішень свідчать, що найчастіше вироки ухвалюють в західних областях: хтось отримує п’ять років в’язниці, а інші відбуваються штрафом.

Відео дня

У судах ухилянти пояснюють, мовляв, уникали призову через травми або те, що вимушені залишати вдома малолітніх дітей. OBOZREVATEL зібрав подробиці про те, з яких причин той чи інший громадянин вирішив уникнути мобілізації, що зазначено у вердиктах.

П’ять років в’язниці за ухилення

Наприкінці березня в Мукачево Закарпатської області суд призначив пְ’ять років в’язниці батьку двох малолітніх дітей, бо він відмовився від мобілізації. У вироку зазначається, що також чоловік має на утриманні матір-пенсіонерку.

На судовому засіданні обвинувачений у повному обсязі визнав свою провину у вчиненні кримінального правопорушення за ст. 336 ККУ. Пояснював, що як військовозобов’язаний пройшов ВЛК, яка признала його придатним до служби. Проте написав заяву про відмову від призову, де вказав, що має на утриманні діток шести років і 1,5 місяців, його дружина на той час була вагітна, а ще з ним мешкає матір-пенсіонерка.

Чоловік щиро каявся у вчиненому, що суд взяв до уваги й призначив йому три роки іспитового терміну – умовне покарання.

Українець заявив, що не може вбивати й ненавидіти

У Закарпатській обласній прокуратурі виданню ТСН розповіли, що з 24.02.2022 по кінець березня 2023-го в регіоні задокументували 380 кримінальних проваджень за ст. 336 ККУ – ухилення від призову на військову службу під час загальної мобілізації. Санкція такої статті передбачає від трьох до п’яти років позбавлення волі. За вказаний період щодо понад 90 ухилянтів було ухвалено судові вироки, які набули законної сили.

Речниця прокуратури Катерина Хижняк пояснила, що стосовно таких осіб судді часто ухвалюють рішення про призначення "умовного" покарання – позбавлення волі з встановленням іспитового строку. Зазвичай таку практику застосовують, якщо обвинувачений раніше не був судимий і не притягувалися до кримінальної відповідальності. В решті випадків ухилянти отримують реальну міру покарання.

Водночас бувають винятки. Так, за доводами прокурора Тячівської окружної прокуратури, до трьох років позбавлення волі засудили 40-річного жителя селища Буштино. За словами процесуального прокурора, цього чоловіка визнали придатним до служби, він пройшов ВЛК і мав бути призваний до лав ЗСУ. Повістку на відправлення в бойову частину отримав у серпні, але в підсумку не з’явився в РТЦК.

Торік у грудні чоловік відмовився від отримання повістки та написав заяву про відмову від мобілізації, пояснивши це тим, що "його погляди суперечать тому, щоб брати зброю в руки, вбивати та ненавидіти людей". Хоча навіть не вказав про приналежність до будь-якої релігійної організації, яка б сповідувала заперечення служби у війську.

На засіданні суду громадянин скаржився, що на ВЛК говорив про проблеми зі здоров’ям, але на них нібито "ніхто не звертав уваги". Сам же ніяких підтверджувальних документів не надав. З часу отримання повістки в серпні 2022-го він також не звертався до лікарень.

Врахувавши всі ці обставини та позицію прокурора, Тячівський районний суд визнав цього військовозобов’язаного винним і засудив до трьох років в’язниці. Вирок не набрав законної сили, тому обвинувачений може його оскаржити.

Чоловік думав, що не заберуть

Маневицький суд Волинської області наприкінці січня 2023-го засудив на три роки позбавлення волі потерпілого від аварії на ЧАЕС жителя регіону, який ухилявся від мобілізації. Він заявив суду, що має захворювання, а його рідний брат є військовослужбовцем і перебуває у полоні.

"Про вчинене жалкує, просить суд суворо не карати та не позбавляти його волі", – йшлося у рішенні суду, який взяв до уваги щире каяття військовозобов’язаного й призначив йому один рік іспитового терміну.

У травму руки "не повірили"

Наприкінці 2022 року теж у Маневицькому суді інший обвинувачений заявив, що ухилився від мобілізації через травму руки, про що інформував чергового РТЦК (колишній військкомат. – Ред.), але той нібито скарги на стан здоров’я не взяв до уваги.

Тож чоловік умисно не прибув за вказаним у повістці часом на збірний пункт. У суді говорив, що жалкує, й просив суворо його не карати. Його покарали трьома роками в'язниці, проте з іспитовим однорічним терміном.

Був під домашнім арештом

Серед обвинувачених ухилянтів є й ті, кому на час слідства був призначений домашній арешт. До прикладу, такий вирок у 2022-му ухвалив Соснівський районний суд Черкас. У матеріалах справи розповідається, що експедитор однієї з фірм розписався за вручення повістки, проте не прийшов до місця призову. Цьому ухилянту призначили три роки позбавлення волі, але з двома роками іспитового терміну.

Скаржився на висновки лікарів

Разом із тим далеко не всі судові процеси щодо українців, які ухиляються від мобілізації, закінчуються умовним покаранням. На початку 2023-го Охтирській міськрайонний суд призначив три роки в'язниці офіцеру запасу. До того ж його заарештували просто в залі судового засідання.

За даними рішення, обвинувачений не визнав своєї вини, заявляв, що в нього "боліло коліно, тож він вирішив лікуватися". Крім цього, говорив, мовляв, попри те, що повністю завершив лікування, йти на військову службу за мобілізацією не хоче, оскільки вважає постанову ВЛК незаконною, хоч її результатів не оскаржував.

Як повідомляв OBOZREVATEL, в Україні до військовозобов’язаних чоловіків, які ухиляються від призову, можуть застосувати адміністративну та кримінальну відповідальність. Це може бути штраф або й позбавлення волі.

Нещодавно СБУ заблокувала в Україні ще три схеми ухилення громадян від мобілізації в умовах воєнного стану. Про підозру повідомили п'ятьом організаторам оборудок, серед яких виявилися голова військово-лікарської комісії (ВЛК) та адвокат.

Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі Obozrevatel та Viber. Не ведіться на фейки!