Авіакатастрофи, ринок землі і провал "слуг": чим, крім COVID-19, запам'ятається 2020 рік в Україні

Авіакатастрофи, ринок землі і провал 'слуг': чим, крім COVID-19, запам'ятається 2020 рік в Україні

Без перебільшення, 2020 рік став випробуванням для українців – вони активно пишуть у мережі, що з нетерпінням чекають на його завершення. Такі слова, як "коронавірус" і "локдаун", стали неприємним відкриттям не тільки для нас, а й для всього світу. Проте нинішній рік запам’ятається не лише цими подіями.

OBOZREVATEL згадує, яким 2020-й став для України.

Катастрофа літака МАУ в Ірані

Поблизу столичного аеропорту в Тегерані 8 січня 2020 року о 6:14 за місцевим часом системою ППО, ймовірно, російського виробництва було збито літак Boeing 737-800 авіакомпанії "Міжнародні авіалінії України". Загинули всі 176 осіб, які летіли того дня до Києва. Серед жертв було 11 українців – члени екіпажу та двоє пасажирів.

У мережу потрапило відео, на якому видно, як і з якого місця в літак влучає ракета. Іран спершу заперечував свою причетність, однак згодом лідер країни Хасан Рухані визнав, що авіалайнер таки збили ракетами, але нібито випадково, через "людський фактор".

Відео дня

Минув майже рік, але Іран досі не передав Україні проєкт технічного звіту щодо причин авіакатастрофи та відмовляється виплачувати компенсацію рідним загиблих.

Епідемія коронавірусу

Епідемія COVID-19 стала справжнім крижаним душем для всієї медичної й політичної системи України, хоча в нашій державі його виявили пізніше, ніж у решті Європи. Перший випадок зафіксували 3 березня в Чернівецькій області, а вже за тиждень, 11-го, уряд ввів жорсткий карантин по всій країні, який згодом став відомим як "локдаун".

До кінця весни українців залишили без розваг і поїздок за кордон, а натомість зобов’язали носити маски й дотримуватися соціальної дистанції. У паніці люди "штурмували" продуктові магазини й аптеки, але тоді не здогадувалися, що це лише початок.

Епідемія коронавірусу почалася в Україні в березні 2020 року.

Нині кількість хворих на коронавірус, тільки за офіційними даними, перевищує один мільйон осіб, ще близько 18 тисяч померли. І де тепер ті, хто кидав каміння в автобуси зі здоровими українцями в Нових Санжарах, яких евакуювали з Китаю?

Зеленський почав втрачати соратників

"Весна прийде – саджати / звільняти будемо". Березень запам’ятався ще й початком розпаду команди президента Володимира Зеленського. Уже 4 березня Верховна Рада прийняла відставку очільника "уряду технократів" Олексія Гончарука, який став наймолодшим прем’єр-міністром в історії України. Однак запам'ятався хіба що катанням по Кабміну на електросамокаті, а також експортом медичних масок за кордон у розпал епідемії коронавірусу. Зараз він перебуває у США, однак обіцяв ще повернутися на батьківщину.

У березні почала розсипатися молода й амбіційна команда Володимира Зеленського.

Місяцем раніше Зеленський попрощався з Андрієм Богданом, призначивши на посаду голови Офісу президента Андрія Єрмака. Ще менше в команді президента протрималися Руслан Рябошапка й Олександр Данилюк (колишні генпрокурор і секретар РНБО), які втратили свої посади ще у 2019 році.

Масові пожежі й потопи

Також весною регіони України потерпали від масштабних лісових пожеж. Спочатку лихо трапилося в Чорнобильській зоні через підпал трави і сміття. З полум’ям, яке знищило понад 100 га лісу, боролися понад 10 днів.

Пожежі спричинили неймовірний смог в околиці, а дим сягнув української столиці. У той період Київ очолив рейтинг найбрудніших міст світу, тимчасово обійшовши навіть індійський Делі та китайський Шанхай.

На початку квітня масштабні пожежі почалися ще й на Житомирщині, де з вогнем боролися цілий місяць. За цей час було не тільки знищено гектари лісів, але й сильно постраждали села, багато людей втратило свої домівки. Сума збитків сягнула десятків мільйонів гривень.

Масштабні пожежі у квітні охопили спершу Чорнобильську зону, а далі перекинулися на Житомирську область.

Уже наприкінці червня захід України сколихнув наймасштабніший за останні 60 років паводок. Його спричинили затяжні дощі, через які значно підвищився рівень Дністра, Прута, Черемоша та Бистриці.

Повінь завдала збитків на 3-4 млрд. грн.

Ринок землі

Ухвалення закону про ринок землі в Україні – це топподія не тільки 2020 року, а й останнього десятиліття. Самі дискусії навколо його запровадження точилися від початку української незалежності, щороку обростаючи різними версіями, чому ця реформа є неможливою.

Великі агрохолдинги роками обманювали землевласників різними ваучерами й примудрялися скуповувати гектари землі майже за безцінь.

Верховна Рада та президент зробили крок до того, щоб покласти край таким махінаціям і підтримали відкриття ринку землі. Закон було ухвалено на вимогу МВФ, він запрацює вже з 1 липня 2021 року. Українці зможуть купити до 100 га землі, однак робити це дозволили лише фізичним особам.

Тероризм

Улітку цього року Україна ближче познайомилась із такими явищами, як терористичні акти. Спершу було захоплення заручників в автобусі в центрі Луцька, чоловіком, який назвала себе Максимом Плохих. Він вимагав, аби президент Зеленський записав відеозвернення із закликом всім подивитися фільм "Земляни".

Вимога була виконана главою держави, він записав відповідний короткий ролик з "рекомендацією" подивитися фільм "Земляни". Незабаром Плохих здався, його затримали, ніхто із заручників не постраждав.

Далі – поліцейського в Полтаві. За ним – захоплення відділення одного з банків у столичному бізнес-центрі 32-річним узбеком Сухробом Карімовим.

Авіакатастрофа Ан-26 під Чугуєвом

Навчальний політ на Харківщині ввечері 25 вересня завершився трагедією. Літак, на борту якого перебувало 27 осіб, розбився перед здійсненням приземлення. У результаті загинули 19 курсантів і 7 членів екіпажу. Лише одному хлопцеві вдалося вижити, ним став В'ячеслав Золочевський.

В авіакатастрофі Ан-26 під Чугуєвом вижив лише один курсант – В'ячеслав Золочевський.

Слідчі відзвітували про чотири версії катастрофи. Серед них – технічна несправність або неналежне технічне обслуговування літака. Не заперечується також помилка екіпажу чи авіадиспетчерів. Кільком підозрюваним уже встигли обрати запобіжні заходи.

Війна на Донбасі

Війна за незалежність українських земель триває вже шість років, що навіть більше за Другу світову. Але у 2020-му відбулося досить багато подій, які активно обговорювались у суспільстві. Це і новий обмін полоненими, запровадження, нехай і хиткого, але перемир’я, а також резонансні зміни в складі української делегації в Тристоронній контактній групі.

Зокрема, 16 квітня Україні вдалося повернути з полону російських окупантів 19 українців, а з 27 липня на Донбасі офіційно почав діяти повний режим припинення вогню. Як доповідають у штабі операції Об’єднаних сил, стріляти на Донбасі стали менше, проте повної тиші досягти так і не вдалося.

Українська армія періодично й далі зазнає втрат: є як поранені, так і загиблі.

Також українців схвилював перший прем’єр-міністр України Вітольд Фокін, який був одним із учасників переговорів щодо Донбасу. Точніше, не сам Фокін, а його заяви, наприклад, про те, що він не бачить російської агресії на Донбасі. У результаті його досить швидко вивели з переговорів. Були у складі ТКГ й інші зміни: до процесу залучили представників ОРДЛО, які покинули Донбас після окупації, а ще делегація отримала офіційного речника.

Крим: нестача води і новий формат переговорів

Цього року Україна ініціювала процес щодо деокупації Криму, який запустить у межах нового міжнародного саміту "Кримська платформа". Ідею вже підтримали провідні країни світу, першу зустріч заплановано на травень 2021 року.

Попередні шість років окупації Росія категорично відмовлялася обговорювати питання Криму на будь-яких міжнародних майданчиках чи конференціях. Мовляв, тема закрита, її не існує взагалі.

Ще з літа більшість кримських міст і селищ отримують питну воду погодинно.

Однак цього року дуже гостро постала проблема нестачі води на півострові, зокрема й питної. Ледь не справжню катастрофу спричинила посуха й аномально тепла торішня зима. І тепер уже Москва подає сигнали щодо ймовірної участі у "Кримській платформі", де, очевидно, вимагатиме від України води.

"Нові обличчя" українцям не сподобалися?

Мабуть, доволі неочікуваними для президента та його фракції виявилися результати місцевих виборів в Україні. І хоча в підсумку по країні "Слуга народу" набрала 30,74% голосів виборців, більшість експертів вважає результат провальним, адже перемогти "місцеві еліти" в найбільших містах команді Зеленського так і не вдалося. Українці здебільшого знову передали владні повноваження досвідченим і добре знайомим, а не молодим і невідомим кандидатам. Київ, Харків, Дніпро, Одеса, Львів – у цих та інших містах "слуги" зазнали нищівної поразки на виборах.

І результати цілком закономірні. За даними грудневого опитування Центру Разумкова, за останній рік рейтинг президента знизився із 41% до 19%, а його політичної сили – із 36% до 17,5%. А ще понад 40% респондентів назвали Зеленського розчаруванням року.