Блог | Витягнули з того світу: як пройшла моя операція на сердці
Як всі нормальні чоловіки, я досить наплювательські ставився до своїх "пацюків", але жінка мене вигнала на обслідування. І от нарешті я з жінкою приїхав на обслідування до клініки Тодурова. Мені призначили коронарографію. Я зробив ці аналізи і думав ввечері збиратися додому.
Коли подивилися, що у мене насправді, то до мене прийшов Тодуров і сказав: "Бачиш? Готуєшся до операції. Зранку до мене на стіл". Приблизно така сама ситуація у Ар’єва була. Ми ж, мужики, плюємо на власне здоров’я. Як нас жінки і батьки не гонять на обслідування, ми ж всі розгільдяї. І якщо нам повезло, і ми потрапили на обслідування до того, як потрапили на цвинтар, то нас хапають і кладуть на стіл.
Насправді є така річ, як генетика або випадок. Ви можете бути вегетаріанцем, не їсти м’яса, жиру взагалі, а мати стільки бляшок, що ледь не завтра будете помирати. Тому треба регулярно обстежуватись.
От я пішов і залишився. Я дуже вдячний і Борису Тодурову, і людям, які побудували в нас клініку світового рівня, яка рятує десятки тисяч людей просто на конвеєрі. Він врятував, мабуть, величезне українське місто своїми золотими руками. І Шевченку Віктору Олександровичу. Вони мене буквально витягнули з того світу, і мені зробили операцію по шунтуванню.
Я до речі таку операцію 20 років назад бачив на власні очі. Мій друг, сосудистий хірург, її робив в Айові, місто Де-Мойн. Я тоді 20 років тому не знав, що я бачу точно таку операцію, яку будуть робити мені. Життя прикольне.
І оскільки я не палю, в принципі веду досить активний образ життя, це – спадковий дефект, який ніколи ти не будеш знати і бачити.
І тому, шановні чоловіки, я вас дуже прошу: слухайтесь ваших жінок, ваших мам, ваших дітей, які вас женуть на обстеження. Робіть це після 40 років.
Ар’єву 45 років. Те, що він вижив – це чудо, яке зробив Тодуров. Дядько лежить в сусідній палаті, 45 років, їхав з Одеси. В 40 років інший дядько приїхав з Харкова. Щоб їх врятувати – йде відлік на години. Отаке розгільдяйське ставлення до власного здоров’я після 40 років закінчується поїздкою на цвинтар, якщо за здоров’ям не слідкувати.
Зазвичай шунт беруть з ноги, розрізають півметри, витягають шматок вени, стягують її назад, і цей шматок вени в обхід серця пускають шунт замість забитого артеріального сосуду. Але оскільки у мене сосуди були в дуже хорошому стані, у мене взяли інший артеріальний сосуд зсередини, біля серця, він був в хорошому стані. В принципі тому у мене операція пройшла досить швидко.
Люди добрі, по-перше, я вам раджу, не бійтеся, весь ваш страх залиште вдома. Оця коронарографія абсолютно безболісна. Її вже роблять настільки буденно, що ви нічого не відчуєте.
Що стосується операції на серці. Ви заснули і прокинулись вже після операції. Ваші шанси вижити – 99%. Тому, по-перше, не бійтеся. Вас розрізають від самої горлянки до сонячного сплетіння. Після розрізають грудну клітину, виймають ваше серце назовні і швиденько роблять цю операцію.
В моєму випадку це було близько години. У Ар’єва, я так розумію, було години три з половиною, бо у нього була проблема з клапаном. І це дуже складна операція. Потім це все зашивають назад, і вас кладуть в реанімацію на пару днів.
От коли вас вже поклали після операції на відкритому серці в реанімацію, нарешті в цьому місці до вас приходить розуміння естетичної красоти і філософської глибини геніальної фрази "ни вздохнуть, ни перднуть". Тому що найжахливіше після операції на серці – це чихнуть. Це гірше за атомну війну!
У вас з сонячного сплетіння стирчить два дренажа. Переважно тут лежать 95% чоловіків, і вам, вибачте, в ваш орган вставляють катетер. І ви не уявляєте, який життєрадісний кайфовий момент, коли в перший раз ви самі йдете попісяти.
В принципі, ці операції завдяки Тодурову і іншим геніальним хірургам (тому що він – світова величина, це безперечно!) в Україні стали реально буденними. Золоті руки отут, в центрі Тодурова. Йому честь, шана, низький уклін на світовому рівні.
Друзі, я знаю, що я кажу. Я був в Америці на точно такій операції, і я вам скажу, що Тодуров – це просто геній української медицини. Його слухаються всі. Тут Кравчук лежав недалеко від мене, поїхав на реабілітацію в Німеччину.
Тодурова слухаються всі: президенти, прем’єри, міністри, депутати і навіть навіжені українські художники, вони теж виконують всі команди Тодурова.
Тому друзі мої, будь ласка, я як людина, яка пройшла цей процес, знаю, про що кажу: ваше здоров’я в ваших руках. Не бійтеся обстежитися, ви можете цього не знати без коронарографії, без повного обстеження, ні ви, ні я, ні Ар’єв.
Я тут знаю купу людей по палатах, вони всі живі і здорові, і будуть жити 20, 30, 40 років тільки тому, що вони пройшли обстеження.
У нас в реанімації, коли мене перевели, був такий дуже класний дідусь, років 90. Йому зробили операцію. До нього прийшла жінка і каже: "А яку тобі щелепу першу вставляти: нижню чи верхню? Треба ж бананчик поїсти". От вона на 90-му році нарешті зрозуміла, яку щелепу треба вставляти першу.
А інший дідусь тут у нас, 85 років, каже: "Мені кажуть, вам щелепу виймати?". Він каже: "А нащо її виймати? У мене просто своя щелепа і свої зуби".
Друзі, і головне, крім геніального хірурга Тодурова і клініки Інституту серця, якщо ви все-таки поринули в пучину кардіології, я вам скажу: дуже-дуже важливо мати правильну, кохану жінку, яка буде про вас дбати оці перші два дні. Тому що в перші оці два дні ви перетворюєтеся на немовля, за яким треба дивитися.
І останнє. Специфіка операції така, що вам треба відразу після того, як вас привезли після реанімації, встати і піти. Чим більше ви лежите, чим більше ви граєтеся в дурну гру помираючого лебедя, тим гірше для вашого здоров’я. Ваш рухомий апарат повністю працює, руки-ноги працюють, трошки паморить, але ви відразу встаєте, і без всяких уток треба йти в туалет. На наступний день ви вже ходите по коридору, через день ви вже гуляєте, максимум тиждень – ви вже дома.
Тому, будь ласка, не придумуйте собі страшилок. Насправді я це все пройшов, я вам даю пораду – залишайтеся живими! Живіть і не несіть горе вашим близьким. Візьміть цей блог з Обозревателя, перепостіть всім вашим друзям і знайомим, вбийте їм в мізки – живим бути набагато краще.
