Відео дня
Вікно в освіту Німеччини: як біженцям з України оформити дитину до школи
Німеччина з початку вторгнення Росії в Україну прихистила у себе близько 295 тисяч біженців. І одне з перших питань (окрім житла), яке турбує вимушено переміщених українських мам, – як їхнім дітям продовжувати навчання в іншій країні. Є три варіанти: навчатися у своїй школі (онлайн), оформитися в іншу українську школу (онлайн) або ж піти до німецького навчального закладу. І якщо з першими двома способами навряд чи виникнуть проблеми, то з третім можуть бути труднощі.
Ми підготували інформацію, яка полегшить процедуру оформлення учня у заклад освіти в Німеччині. Читайте в матеріалі OBOZREVATEL про особливості німецької системи освіти, про те, як ця країна допомагає українцям та як зареєструвати дитину в школу.
1. Німецька система освіти
Батьки мають змогу обрати для своїх дітей як державну, так і приватну німецьку школу. У першому випадку навчання буде безкоштовним. Початкова освіта, як і в Україні, розрахована на чотири роки, але в деяких федеральних землях може тривати й довше, наприклад, у Берліні – 6 років. За цей період учнів оцінюють не за допомогою балів, а на словах (коментарі щодо виконаних завдань чи відповідей) або наліпками "сонечко", "смайлик" тощо. Далі батьки обирають тип школи, де хочуть, щоб їхні діти продовжити навчання й отримали середню освіту.
Зверніть увагу! Координаційним пунктом для тих, хто прибуває з України, є місцеве управління шкільної освіти (Schulamt). За цим посиланням ви можете знайти відомство по федеральних землях та їхніх містах. Там сім'ям надають консультації, які саме школи підходять для конкретної дитини чи підлітка. Консультують переважно вчителі.
Типи навчальних закладів, де можна отримати середню освіту:
Головна школа (Hauptschule) з практичним підходом і меншою кількістю складних предметів, яка готує вихованців до ремісничих професій. Зауважимо, що з атестатом такого навчального закладу вкрай складно знайти хорошу роботу, тож випускники можуть тривалий час бути безробітними.
Реальна школа (Realschule) має кращу репутацію, ніж попередній тип. Тут більша кількість навчальних дисциплін і якісніша підготовка. З атестатом Realschule значно більше шансів працевлаштуватися. Ще одна перевага навчання в такому закладі – випускники можуть піти до останніх класів гімназії, а потім пройти випускні іспити (Abitur) на атестат зрілості, без яких неможливо вступити до вищого навчального закладу.
Гімназія (Gymnasium) – найпрестижніший вид середньої освіти, бо після випуску можна вступати в університети та інші вищі навчальні заклади. Цей заклад поділяється на середній (з 5/7 до десятого класів) та вищий (можна порівняти з американською High School, класи з 11 по 12 або з 11 по 13).
У середній школі шкала оцінювання у Німеччині 6-бальна: і що менший бал, то він кращий. Тобто "1 бал" – "чудово", а "6 балів" – "погано".
3. Як оформити дитину в школу Німеччини?
Спершу ви маєте знайти найближчу школу, що розташована у вашому районі проживання. Далі необхідно надіслати на електронну пошту навчального закладу лист-запит про бажання зарахувати учня/ученицю. У Службі з питань міграції молоді Jugendmigrationsdienst вас проконсультують щодо цього питання. Також ви можете зателефонувати на гарячу лінію: +493090838111 (вона працює з понеділка по п’ятницю з 9:00 до 15:00). Додатково можна поставити запитання на платформі daad.de або за електронною адресою [email protected].
Документи, які необхідно мати при собі біженцям з України для оформлення дитини в школу Німеччини (спрощена схема):
паспорт батьків та дитини;
картка щеплень, перекладена німецькою мовою (щеплення проти кору – обов’язкове).
Увага! Дехто з біженців не має на новому місці медкартки, тож не може підтвердити вакцинальний статус дітей. МОЗ спільно з Центром громадського здоров'я розробило рекомендації, які допоможуть отримати дані про вакцинацію внутрішньо переміщених осіб (ВПО) та осіб, які виїхали за кордон через початок повномасштабної війни Росії проти України. З ними ви можете ознайомитися, прочитавши інформацію в інфографіці.
Іноді у школах просять дані про успішність дитини. Якщо у вас немає їх із собою, то зв’яжіться з учителем і попросіть його написати коротку характеристику успішності дитини (додатково перекладіть характеристику німецькою мовою).
4. Про вивчення німецької мови
Для того, щоб полегшити адаптацію дітей та підлітків з України, у школах Німеччини створено так звані підготовчі класи. Там учні мають змогу вивчати німецьку, якщо трохи її знають або ж не вивчали раніше. Детальніше про них можна дізнатися в найближчому навчальному закладі. Залежно від обраної школи до навчання входять лише мовні курси або паралельно вивчається шкільна програма.
Наразі такі класи вже існують, але їх недостатньо, щоб залучити усіх українських біженців, тому школи організовують додаткові групи.
Почати вивчати німецьку мову можна онлайн на безкоштовних курсах від Deutsche Welle, Deutsch Info або в додатку Papagei (потрібно заповнити форму та завантажити програму Papagei – digital learning на Android чи iOS).
5. Про допомогу біженцям з України
У Німеччині юні біженці з України мають змогу у школах отримати психологічну підтримку. Також діти й підлітки, які не хочуть прямо говорити про те, що їх турбує, можуть зателефонувати на гарячу лінію за номером 116 111 (працює з понеділка по суботу з 14:00 до 20:00) і поділитися тривожними думками анонімно.
Крім того, ваша дитина й ви маєте змогу безкоштовно:
користуватися громадським транспортом (варто показати контролеру паспорт зі штампом про перетин кордону);
подорожувати залізничним транспортом містами Німеччини – Берлін, Дрезден, Нюрнберг та Мюнхен (потрібно отримати у центрі обслуговування DB квиток із позначкою Helpukraine, що надає право на проїзд у вагонах другого класу);
пройти лікування у понад 500 медичних кабінетах у Берліні (з переліком можна ознайомитися за цим посиланням);
відвідувати Центр культури FEZ-Berlin (тут на дітей чекають різноманітні ігри, креативні майстерні та гуртки).
Раніше OBOZREVATEL писав про те, як біженцям з України оформити дитину до школи в Польщі: про систему освіти, документи для реєстрації учня, а також про те, чи стане незнання польської мови перешкодою.