Блог | Відлуння війни: цікаві роздуми щодо факту замаху на Прилєпіна
Українські соцмережі вибухнули жартами після підриву машини російського пропагандиста захара прилєпіна. Ну, це нормально, сміятися над ворогом. Не розумію, кого це дратує. Емпатії у час війни недоречні, тим паче, емпатії до ворога, який цинічно вбиває, ґвалтує, страчує наших громадян. Я не розділяю військових росії, найманців, що поповнюють ряди російських терористичних угруповань, більш відомих, як приватні воєнні армії від пропагандистів, які надихають росіян вбивати, насичують соціум росії шовінізмом, фашизмом, расизмом, імперіалізмом. Одні вбивають зброєю, інші вбивають словом.
Якщо згадати відомий трибунал над керівниками фашистських угруповань, помічниками та послідовниками Гітлера, то варто звернути увагу, що їх судили усіх разом-військових, лікарів, пропагандистів- бо вони скоїли однакові злочини. Одні вбивали людей у газових камерах, другі на фронті, терті медичними дослідами, четверті своїм словом, надихаючи, виправдовуючи.
Тому не розумію виття на московських болотах стосовно того, що письменник Захар Прилєпін є мирним громадянином росії, як й багато інших журналістів, блогерів, кореспондентів, письменників, акторів "а нас-то за что". Не маю натхнення, щоб пояснювати людям, які не розуміють ганебності своїх вчинків, ганебності поведінки їх країни, які не розуміють та не несуть відповідальності за свої дії. Просто нагадаю, що війна, це гра в яку грають вдвох. Одна країна напала, інша захищається, використовуючи усі можливі засоби.
Кожен громадянин росії це зараз наш потенційний ворог, а це означає, що він має бути знищений, й навіть, на упередження, а не тільки по факту скоєння злочину.
Я підтримую українську мрію про створення й роботу українського "Моссаду", організації, яка має займатися, у тому числі й на територіях інших країн, ліквідацією, затриманням, знешкодженням російських злочинців. Щоб кожен росіянин знав, що усі його дописи у соцмережах "мочи хохлов" зафіксовано, а наша пам’ять настільки монументальна, що закарбувала усе, усе, що робили, призивали, писали росіяни підтримуючи дії кремля щодо знищення української нації. Тому кожне знищення російських генералів, пропагандистів, міністрів, чиновників, журналістів, військових, волонтерів, добровольців, найманців, це банальне знищення ворога.
Творчий шлях Захарки від письменника до терориста мав би натякнути йому на те, що такий шлях тягне за собою певні наслідки, певну відповідальність та певне завершення. Тому наш "герой" йшов до свого зіркового часу самостійно, впевнено й натхненно. Як там кажуть на росії? – "награда нашла своего героя".
Нагадаю: вранці 6 травня 2023 року у Борському районі Нижньогородської області було підірвано машину із Захаром Прилєпіним. Письменник вижив, але зазнав серйозних травм, водій Audi Q7 загинув. Разом з ними в машині була дочка Прилєпіна – вона вийшла з іномарки незадовго до вибуху. У МВС рф підтвердили факт підриву автомобіля в Нижньогородській області та загибель однієї людини.
Але це поетика. То ось "моссад" по українські це не стосується випадку з Прилєпіним, бо є нюанси. От про них й поговоримо. Але, щоб було зрозуміло про що піде мова, нагадаю тим, хто не читав попередній допис, чому росія на цей час потребує терактів.
Що ж, йдемо далі. На росії звісно оперативно зліпили найзручнішу для себе версію замаху (на жаль не вбивства) на Прилєпіна. Звісно, це, як у всіх випадках "украинский след". До цього росія для прикриття своїх злочинів використовувала "чеченський след", але після знищення Дудаєва та окупації Ічкерії "чеченський след" став недоречним та небезпечним, бо ж після приходу до влади кадрова почалася окупація росії мешканцями Дагестану, Осетії, Абхазії, то "мусульманський вопрос" на росії це дуже небезпечна тема.
Усі міжнаціональні конфлікти на росії де одна сторона росіянине, а інша мусульмани (гастарбайтери, чи громадяни рф будь якої східної зовнішності, які мають відношення до мусульман, ісламу) вирішуються просто: росіяни завжди винні.
Цей факт вже викликає обурення серед громадян росії слов’янської зовнішності. Що ще цікаво, у школах боулінг між громадянами росії слов’янської зовнішності та православної віри не вирішується, суспільство завжди ігнорує такі теми, а ось боулінг росіянами дітей гастарбайтерів чи громадян рф східної зовнішності, які мають відношення до мусульманського світу, вирішується швидко, але ж, знову таки, на користь "понаехавших".
До речі, росіяни, ну, скажемо так, мешканці центру росії, не зовсім розуміють ситуацію на росії з мусульманами чи "людьми восточной внешности", все частіше бачу, що їх дивує той факт, що у графі "людей восточной внешности" написано- "руський, гражданин рф".
Введення у обіг слова "росія" викреслило з пам’яті її населення той факт, що живуть вони далеко не у росії, а у російській федерації, де усі федеративні частинки мають рівні права та рівних за правами громадян.
Тому ось подивіться, як "чеченський след" зник, на його місто прийшов "правосековский след", який теж зник, вже й забули на росії, що був такий "враг номер один". Зате тепер на росії є гарне прикриття на усі випадки "украинский след". Тому я не здивувалася, що "затриманий у Нижньому Новгороді українець (!) зізнався у замаху на Захара Прилепіна та нібито роботи на українські спецслужби".
Ну, як без цього? На росії зараз без "руки укрофашистов" ніяк, бо одразу у росіян питання "а что происходит". А так, усе "ясно-понятно, все расходимся до новой серии". Здавалось би, що цікавого у всьому цьому, поясню.
Але спочатку цитати:
1. "Олександр Пермяков, підозрюваний у замаху на публіциста Захара Прилепіна, працював на спецслужби України. Чоловік розповів, що був завербований однією зі спецслужб України ще кілька років тому. Він давав необхідну їм інформацію, а натомість отримував гроші. Останнім завданням стало отримання паспорта РФ та переїзд. Наступний крок – ліквідація Захара Прилепіна", – йдеться у повідомленні. Підозрюваний кілька днів стежив за пропагандистом перед замахом. Також стверджується, що для підриву автомобіля було використано протитанкові міни, які були зариті на шляху до будинку Прилепіна. На одну з цих мін його автомобіль начебто й наїхав".
2. "З’ясувалося, що Пермяков заклав вибуховий пристрій на дорозі шляхом руху автомобіля Прилепіна. Він привів його в дію дистанційно, переконавшись, що дитина з машини вийшла. Після цього Пермяков спробував втекти, але його затримали правоохоронці, коли виходив з лісу в іншому населеному пункті".
3. "Раніше повідомлялося, що було затримано другого підозрюваного у замаху на Прилепіна. Його виявили під час прочісування лісосмуги, під час опитування він повідомив, що полював на куропаток біля озера". Це викликало недовіру у правоохоронців, бо озер чи водоймі поряд не було".
4. "Відповідальність за замах взяла на себе партизанська група "АТЕШ". Раніше вона стверджувала, що працює на окупованій території України, але з деяких пір у неї з’явилися філії у Росії, повідомили у Telegram-каналі Слідчого комітету рф".
Їх би вже усіх збирали якось, давали друкований текст з інструкціями, бо ж так вони не тільки паролі й явки попалили, а ще й викликали купу мемів за горе- підривача- орнітолога.
Ну, ми вже зрозуміли, що з режисурою на росії поганенько, дефіцит кадрів дає ознаки. Але, залишимо сміх собі на вечерю, роздивимося ситуацію більш прискіпливіше.
Усі ці заяви трошки руйнують попередню російську пропаганду та відкривають нам щось більш цікавіше ніж усунення друга "вагнерів", письменника та терориста.
По-перше. Затриманого названо українцем. Ось з цього й почнемо. Напевне, треба пропустити російське улюблене "Украины никогда не было", бо вона вже трошки поїдене міллю та викликає посмішку навіть у росіян. Ні, є ще, якась кількість мешканців лаптестану, яка жує цю жуйку, але це вже найнижча ланка у харчовому ланцюжку росіян.
Тому підкреслю головне, що залишилося поза кадром та не обговорюється на росії, бо їм достатньо "украинец", але жваво обговорюється на батьківщині затриманого "почему Россия называет нас украинцами, почему исчезло из информационого поля-народ Донбасса, нас что здесь на украинцев держат, поэтому к нам на России такое отношение, нужно везде говорить, что мы не украинцы, а народ Донбасса, русские".
Сміялася годину. Так, мої не любі ексземляки по Луганщині та Донеччині, вас на росії вважають українцями, а "народ Донбасса" канув в історію фейків,як й "народ новороссии".
Затримання мешканця чи ексмешканця, уродженця Луганщини та Донеччини не перше на россии. Затримують й за вбивство, й зґвалтування, й пограбування, й контрабанду на україно-російському кордоні. Усюди у судових чи слідчих документах росія зазначає, що затримано громадянина України, навіть за наявності у затриманого "паспорта республіки".
У Ростовській області на цю тему багато мемів про "хитрого украинца". На Ростовській області багато мемів з приводу "народа Донбасса". Й тільки ОРДЛО ще живе у світі аквафрешних одноріжок.
Дуже жваво відреагували на це затримання "уроженца Донецкой области, Украина", який з 2014-го воював на боці "ополчения Донбасса" ось саме жителі Ростовської області, бо саме вони бачать що й як заїжджає з ОРДЛО до області й як від донбаских "ополченців", фактично озброєних бандюків потерпають ростовчани. "Больше пропускайте сюда эту нечисть, наплодили республик, а они все равно хохлы и нервно дышат в сторону Украины".
Не змінилася ця ситуація й після видачі мешканцям ОРДЛО російських паспортів, все одно при затриманні пишуть- "громадянин України". Ніколи до середини 2022 року на росії не вказували "громадянин лнр чи днр". Ніколи до цього часу у біографіях затриманих не підкреслювали "воював у днр-лнр".
Ви зрозуміли про що йдеться, бо вже усі прочитали біографію "прилепіно-ліквідача".
Затриманий Пермяков народився в 1993 року у місті Дружківка Донецькій області. Правда, у російському варіанті біографії відсутні такі нюанси, як судимість затриманого й відбування покарання в Україні. До цього ми ще повернемося, а поки цитата: "У 2018 році я був завербований українськими спецслужбами. У 2022-му заїхав на територію РФ з метою ліквідації Захара Прилепіна. Спосіб вбивства – дистанційний вибух двома протитанковими мінами", – сказав Пермяков.
Тут я реготала ще більше. Бо оприлюднення такої інформації мінусує фсб рф, митників, прикордонників, фактично множить на нуль усі ці служби рф. Ось за це Пермякову вже респект, як-то кажуть й уважуха. Бо так ці служби росії опускала лише наша контррозвідка та СБУ, але це інша тема. Але ж тут спецслужби рф множить на нуль звичайний донецький ураган, бандюк, який воював за росію-матушку та "новоросію" у складі "народного ополченія днр", який без жодного зауваження, спостереження…а ось тут детально.
Ну, заїхати з "республік" на росію не важко, хоч по українському паспорту, хоч по російському, який є у кожного мешканця ОРДЛО, хоч по "паспорту днр", який теж є у кожного, хто воював на боці "республіки" у складі "ополченія".
З цього приводу знову таки шаленіє Ростовська область "что, получили, кушайте не обляпайтесь, эти донбасяне научились убивать, тепер пойдут нам мстить".
"ФСБ молодцы, супер, вооружили, обучили подрывной деятельности жителей двух областей Украины, а тепер "ах, у нас теракт", привикайте, это начало".
"Да все эти донбасяне едут сюда пожрать, потребовать деньги, гуманитарку и грабить нас. Уже сколько преступлений, которые творят здесь эти их ополченцы, закрывать границы надо".
"О, хитрый украинец сначала вез в россию сало, колбасу, масло, сигареты, а тепер противотанковые и противопехотные мины, нормально хохлы тему продвинули".
Тобто, якщо прийняти до уваги російську версію, то виглядає це приблизно так: приїжджає з "днр" хлоп на росію, на кордоні ніхто не перевіряє його речі, не дивиться у сумочку, де лежать міні, зброя, танк й трошки байрактарів, бо ще ж кремль бомбити.
Це ляпас митникам та прикордонникам рф. З такими хлопцями на кордоні рф ми ж вже ЗСУ та НАТО можемо до Сибіру перевезти у торбинках.
Якщо ж російські митники та прикордонники не винні, й хлоп заїхав чистий, то…то купив він ці міні на росії. Вітаннячко фсб та мінобороні рф.
Панове, кожен росіянин за гроші родіну продасть разом з товаришом путіним, леніна з мавзолею бонусом винесе ще й сталіна відкопає на сувеніри. Це суспільно відома річ. Тому можу повірити, як кожен український месник, контррозвідник, агент та прочіє, заїхавши на росію йде у найближчу військову частину та купає там усе, щоб підірвати соловьйова-гіркіна-сімоньян-каца та трошки кремль. Дзвонить у військову частину по телефону, дізнається прайс, торгується. Нормальний бізнес, я вважаю.
"Разом із сестрою Іриною затриманий Пермяков росли у шахтарському місті Дружківка без батька та виховувалися в інтернаті. Коли Пермякову було 15 років, його засудили на чотири роки колонії у справі про розбійний напад у складі групи осіб"- ну, це біографія вже майже президента та звичайного такого собі члена партії регіонів, не вражає.
Для Донбасу це середньостатистична біографія, для громадян росії, це теж середньостатистична біографія пересічного росіянина. Тому вибрана дуже вірно. Бідний сирота, виховання немає. Безбатьківщина, відбився від рук, бо ж "на Украине нет образования и все они бандиты".
Звісно така людина може бути завербована, бо он по росії у "вагнера" саме таких й беруть. Тому особа з біографією "а-ля вагнерок" вибрана не випадково, росіянам це близько до душі та серця. Навряд чи можна завербувати успішну людини. Тому "срок мотал –в тюрьме сидел- в вагнер попал-героем стал".
Як вказано у біографії затриманого: підлітком він відбував термін у виправній установі під Бахмутом, а після звільнення повернувся до Дружківки та став різноробом, бо ж не мав освіти. У 2014 року його сестра переїхала до Петербурга, а Пермяков пішов воювати за "днр", бо був ображений на Україну.
У травні 2015 року Олександр Пермяков пішки переходив кордон із рф, і в рюкзаку у нього було виявлено штик-ніж від автомата Калашнікова. Тут знову з кущів махає Ростовська область з криками "а мы говорили", це стосовно того, що він був затриманий на кордоні України та рф у Ростовській області. Але на той час він був ополченцем, мав "паспорт днр" та "військовий квіток днр", тому тему закрили. Бо ж усі тоді знали, що кожен "ополченець" та кожен п,ятий чоловік мешканець Донбасу має при собі зброю.
А ось тут починається найцікавіше. Зі слів слідства після цього інциденту Пермяков повернувся не до лав "ополченія днр", а до Дружківки, де до 2022 року мирно працював на будівництві. Комісований? Дезертир? Закінчився контракт? –відповіді немає. Ну, напевне тому, що він продовжував воювати й десь у якійсь "пятнашки" чи "сомалі", де воюють день через два. День воюю – два грабую.
Водночас, у своїх свідченнях Пермяков повідомив, що українські спецслужби завербували його у 2018 році. Мирного будівельника з міста Дружківка, з біографією уркагана, без освіти, з судимістю, який воював на боці "днр", СБУ завербувала, як потенційного розвідника та виконавця теракту? Я вже чую голосний сміх співробітників СБУ. Ні, звісно ж розвідником та агентом на війні може бути навіть баба Катя у старих калошах, це не принципово. Усі ми в певній мірі розвідники, бо навчені тримати ухо гострим. Звісно, що розвідник та агент це не завжди вишколена людина, з спец освітою, це не кіно, це життя. Бачили ми, як мирне населення здає проукраїнських активістів не будучи агентами фсб, та бачили ми, як українці стають героями-розвідниками без вербування, за покликом, бо ж це святе, вбивати ворога-окупанта. Але ось таке "чікатіло" навряд чи б зацікавило СБУ.
А от у "вагнер" ця особистість мала б дуже гармонійне включення. От прямо біографія, як з картини середньостатистичного "вагнерівця". Тобто вся ця трагікомедія все ж таки спрямована на російського споживача.
Чому? Бо росія на цей час потребує терактів. Бо росія на цей час потребує зачищення інформпростору від апологетів "новоросій", "республік", війни для нового тиску на світ, бо росія прагне перемовин та будь якого мирного миру десь посередині, бо ж під Бахмутом наваляли й отримали, знищили сотні тисяч своїх вояків, репутацію та здобули "перемогу", яка більш схожа на поразку.
Зараз усі ці пропагандисти підуть до Кобзона зі швидкістю шаленого вітру, якщо не змінять свою концепцію "ядерный пепел, напалм, всех уничтожить" на "миру-мир".
Кремль зачищає тих, хто багато патякає, багато знає. Що ж, Прилепін може писати книжки "як бути путінським самоваром", хтось пожаліє "героя опочленія" та кине донат.
Пермякова або засудять та висунуть нам у якості військо полоненого на обмін у якості "крота" по проекту "гадя", або знищать до суду, як він перестане мати цінність.
Бо ж "мавр сделал свое дело, мавр может"…
Яку ж справу зробив Пермяков, окрім виготовлення путінського самовару з Прилепіна?
Інформаційний шум? -так! Все гарно спрацювало. Нагнано страху на пропагандистів й тепер з ними можна проводити "співбесіду"?-так, дуже якісний приклад, дупи пропагандистів аж димлять.
Але є ще один важливий момент у цій "бондіані".
Насправді, ось ця біографія вибрана не випадково. "Как волка не корми, а он в лес смотрит"- наступний етап пропаганди, яка буде спрямована проти "республік".
Й за "днр" воював,й в українській тюрмі сидів, й на Україну ображений, а он,тільки поманили, тільки наказали вбити героя росії й вже той, хто вчора був "народ Донбасу", сьогодні вбивця росіян, бо ж українець за покликом, народженням, навіть,якщо народився у місті Дружківка на Донеччині, бо ж це Україна.
Ось це найближча концепція раша-пропаганди, яка буде відмашкою для продавлення "миру-мир", це не росія винна, це "народ Донбасса виноват, втянул россию в авантюру".
Путінська морквина для донбасянського віслюка трошки підгнила, треба нову.
Саме цей наратив починають вже розгойдувати у раша-ЗМІ. Це вже ллється соцмережами, це вже публікується, вже ЗМІ не приховують брутальні факти біографій новоявлених бандитів, що тероризують росію й передбачаю, що їх стане більше. Тих, хто вбив чи пограбував на росії матиме у біографії "воював за лнр чи днр".
Людей будуть готувати до факту закриття кордонів з "республіками", як з небезпечними елементами, що тероризують бідну росієньку. Після масового промивання мізків росіян "Донбасс-росия", "народ Донбасса", "герои ополчения", треба якусь жорству хрінь, яка б перешила прошивку раша-споживача та вивела його з рівня "мы поддерживаем Донбасс" на рівень "мы ненавидем Донбасс, там бандиты, они нас ненавидять, отдайте его Украине".
Але є в цій історії й ляпас нам, українцям. Я б звернула увагу на той факт, що ось у "московському комсомольці" зазначають, що у березні 2022 року Пермяков переїхав до Кам’янця-Подільського Хмельницької області, як переселенець. То там він жив, отримував соцдопомогу, мав змогу наводити російські ракети, збирати для фсб необхідні данні. Родичам він повідомив, що "поїхав подалі від війни як переселенець" а у серпні 2022 року з Камянця-Подільського приїхав до Росії.
Як,-спитаєте ви. Просто, автобусне сполучення з росією існує досі, навіть з Франківська та Львова. Сюди приїжджають росіяни, туди їдуть українці, бо роботонька, бо ж родичі, бо ж звикли, бо ж корупція. Оголошеннями про рейси на росію забити усі соцмережі.
Це навіть не ляпас, це куля у спину.
Так от сам факт проживання "ополченця днр" з "паспортом днр", який вбивав українців на Донбасі Хмельницькій області дав фсб ту "цукерочку" у біографії Пермякова, яка була їм потрібна.
Й варто здогадатися, скільки в мирних містах України за 9 років осіло ось таких "пермякових", які на Донбасі були "ополченцями", "народною міліцією", а в Україну заїхали мирними громадянами, які постраждав від окупанта, отримують статус ВПО та соцдопомогу. Це й діти, які закінчили школу снайперів-кадетів, й жінки-ополченки, й жінки дружини ополченців, й матері ополченців. Скільки насправді серед ВПО тих, хто вибрав Україну не через соцвиплати. А через Україну у серці?-я не знаю. Я сама ВПО й через цих людей прокляла цей статус.
"Як? Як, людина, що воювала на боці "днр" могла потрапити в мирну частину Україну?", – наївно спитаєте ви. "А я попереджала", – відповім я.
На війні толерантність погана річ. З 2014-го до 2022 року з ОРДЛО по всій Україні курсували автобуси, й багато колаборантів, ополченців, які вбивали українців, вивезли свої родини подалі від "республік", отримували тут пенсії, лікувалися.
За гроші без перевірки можна було усі ці роки спокійно виїхати з ОРДЛО будь якому вояку, чиновнику-колаборанту, прокурору, судді, міліціянту, який там "народ Донбасса" й посвідчення "лнр-днр" та "паспорт республік", а тут…Так, вони усі громадяни України, бо ж ми не визнаємо "паспорта республік", ось навіть вже кажуть, що усі, хто отримав паспорта рф, то "бідні люди, що мали вижити в умовах окупації". За ново окуповані території згодна, але за варіантом того, що перші паспорти рф отримували колаборанти-перевертні, а не звичайні люди-заручники.
У ОРДЛО було 9 років, які вони використали , щоб отримувати 2 пенсії, кілька "паспортів" та шкодити нам. То які вони заручники?
Я билася, писала про те, що не треба давати статус ВПО усім, хто приїжджає в Україну лише отримати виплати, а не живе постійно, як ось я та мої друзі переселенці. Що цікаво, більшість з нас, тих, хто виїхав з ОРДЛО у 2014-му році не мають законної підстави для отримання соцвиплат, як ВПО, бо ж… зарано виїхали, бо ж війни тоді не було, бо ж ви купили хату у селі, бо ж…
А ось заробітчани-донбасяни отримували й пенсії, й регрес, й виплати ВПО навіть ті, хто помер у 2014-му до 2022 отримували виплати, бо з з’явилися "решали" з їх та нашої сторони. Корупція це теж зброя у руках ворога.
Тому гарна історія. Багатогранна, як сама війна. То що, робимо висновки й працюємо над собою, йдемо далі до Перемоги? – а що нам ще залишається. А би ж було, кому робити ті самі висновки!
