Блог | Відкиритий лист Антіна Мухарського до Міністра юстиції Павла Петренка та Представника Президента у Верховній Раді Ірини Луценко
Шановний пане Павле, шановна пані Ірино, я - Мухарський Антон Дмитрович є батьком п’ятьох дітей. Маю двох доньок від першого шлюбу 1991, та 2006 років народження (з їхньою мамою маю прекрасні стосунки, регулярно з ними бачуся і беру активну участь у їхньому вихованні та матеріальному забезпеченні). Та троє неповнолітніх дітей від другого шлюбу, 2006, 2010, та 2012 років народження (маю конфліктну ситуацію з матір’ю цих дітей Єгоровою-Грищенко Сніжаною Олександрівною, через чинення нею перешкод у моїх побаченнях з дітьми та участі у їхньому вихованні шляхом шантажу штучно створеними її юристами боргами з аліментів, що злочинно користаються недосконалістю чинної судової системи та виконавчої служби).
Дізнавшись про те, що Міністерством юстиції та депутатами Верховної Ради ініційовано громадське обговорення законопроекту про посилення відповідальності неплатників аліментів "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості із сплати аліментів", хочу звернутися до Вас з наполегливим проханням долучитися до цього обговорення, бо останні чотири роки, я як ніхто в цій країні, обізнаний з правовим та юридичним хаосом, зневагою до законів, корупційними схемами, та “телефонним правом”, що й досі буяє в нашій судовій системі та виконавчій службі.
Для початку зауважу одне: ось вже понад ТРИ З ПОЛОВИНОЮ!!! роки в Оболонському суді розглядається справа про перегляд аліментних зобов’язань які я добровільно! взяв на себе у 2013 році, коли мав високооплачувану роботу і приватн агенцію з організації концертних заходів, і знаходився у шлюбі із своєю колишньою дружиною, матір’ю трьох моїх дітей. Розмір добровільного фінансового забезпечення складав на той час еквівалент 3000 (трьох тисяч) доларів США на місяць на трьох неповнолітніх дітей. Крім того, я безперешкодно переписав на користь матері моїх дітей все спільно нажите в щлюбі майно, за яке особисто виплачував кредит — великий приватний будинок на території дачного селища Осокорки та 4-кімнатну квартиру в Києво-Святошинському районі м. Києва. Також шлюбний договір містив пункт 5.3.1. згідно з яким, у разі зміни мого матеріального або сімейного стану цей договір може бути переглянутий у добровільному або судовому порядку.
У зв’язку з подіями останніх років (революція, війна), а також медійною компанією з дискредитації мого імені, розгорнутою моєю колишньою дружиною за допомогою ЗМІ (до яких вона активно дотична), відразу після підписання шлюбного договору, мої доходи різко впали. Проте, звернувшись до дружини з проханням переглянути суму, вказану в договорі, отримав рішучу відмову (квітень 2014 року). Через деякий час до мене із запізненням (що виключає змогу оскаржити його), надійшов перший виконавчий напис, завірений приватним нотаріусом Мазарчук Н.В. Сума, вказана в листі мене приголомшила! 161 000 (сто шістдесят одна тисяча грн). Я звернувся до пані Мазарчук із проханням роз’яснити порядок нарахування аліментів. “Це основна сума за три місяці і пеня. Плюс пеня на пеню...” - такою була відповідь. Зауважу, що я ВПЕРШЕ в своєму житті стикався з вітчизняною судовою системою і не був обізнаний в усіх, так званих “юридичних тонкощах”, які в підсумку призвели до справжньої катастрофи, що зруйнувала нашу родину, позбавила дітей батька, а нас із колишньою дружиною зробила ворогами та занурила у вир нескінченних судових тяганин.
По-перше: я не знав і не міг собі уявити (але це вам скаже будь-який юрист), що при бажанні справу у першій інстанції можна затягти на три-п’ять років, в залежності від розмірів хабарів, чи скориставшись “телефонним правом”, якщо у тебе є високі покровителі! (Чим й досі вправно користуються мої опоненти). Створюються штучні борги, які ростуть і ростуть. А домогтися рішення суду першої інстанції нема жодної змоги!
По-друге: УВАГА! Унікальний досвід! Отримувач аліментів може свідомо! ухилятися від отримання аліментів. Я не вигадую. У січні-березні 2015 року, пані Єгорова три місяці поспіль!!! ухилялася від отримання аліментів:
• Відкриваючи і закриваючи банківські рахунки
• Переховуючись з дітьми за іншою адресою
• Не забираючи з пошти перекази
• Уникаючи всілякого спілкування зі мною та моїми юристами
У такий спосіб створюючи і накопичуючи штучні борги для п’ятого виконавчого надпису, який і було вчинено у квітні 2015 року? після чого моя загальна заборгованість по аліментах перевалила за 1 000 000 (один мільйон гривень)!
І по-третє: виконавча служба має право конфісковувати та реалізовувати майно боржника не дочекавшись винесення судового рішення!
Що і було зроблено!
Створивши штучні борги (на кінець 2014 року за дев’ять місяців нотаріус Мазарчук Н.В. видала чотири виконавчих написи на загальну суму близько 700 000 (сімсот тисяч грн). У мене заарештували все рухоме і нерухоме майно, а коли мої юристи, посилаючись на правові норми, все ж таки домоглися в Подільській виконавчій службі зупинити реалізацію майна до рішення суду, справа якимось дивовижним чином опинилася в Солом’янській РВС (хоч я прописаний, маю нерухомість і плачу податки виключно в Подільському районі).
В порушення всіх правових норм, законів, виконавець Цапенко С.О. вивезла на штрафмайданчик мій автомобіль та упродовж декількох місяців із купами понятих намагалася вдертися то в квартиру моїх похилого віку батьків (батька госпіталізували з діагнозом гіпертонічний криз, він і досі знаходиться у важкому стані і потребує домашнього догляду), а також у квартиру, де проживав я (придбана до шлюбу) з метою описати майно та виставити квартиру на продаж. Хоча треба віддати належне пані Цапенко С.О. за чесність. В приватній бесіді вона попередила мене, що на мене прийшла “рознарядка згори”. І хоч вона, окрім моєї, має ще декілька тисяч справ, наказ “відібрати усе” вона буде виконувати, бо не хоче втрачати роботу. “Так що ховайте все що маєте, бо ваша дружина має дуже впливових покровителів!” - додала наостанок. А що ховати, коли вже все заарештовано? Проте, користуючись нагодою, хочу вам подякувати, пані Цапенко, за попередження і відверте зізнання у тотальній корумпованості і прогнилості нашої судової системи та виконавчої служби які по суті були, є і лишаються репресивним апаратом для розправи над тими, хто не має “впливових покровителів”.
А тепер УВАГА!
Упродовж майже трирічної судової тяганини виконавчі надписи, видані приватним нотаріусом Мазарчук Н.В., були визнані неправомірними, оскільки вчинялися з грубим порушенням всіх правових норм. Але якщо б до цих судових справ не були залучені досвідчені юристи, мене б пустили по світу з благородним формулюванням “в інтересах малолітніх дітей”.
Я не буду довго переповідати, як “в інтересах малолітніх дітей” з легкістю і безкарністю підробляються дати у виконавчих документах, як тасуються, відводяться, звільнюються судді, аби всіляко затягти процес, як тиснуть на виконавців і підкуповують нотаріусів, аби ті вчиняли неправомірні виконавчі написи (такса 500 доларів США), і тебе запускають по всіх колах аліментного пекла! Поки ти домагаєшся правди у судах, які затягуються, у тебе елементарно відбирають все!
Читайте: За три роки виплатив майже 1 млн гривень аліментів
Скажу одне — за ці три роки я офіційно сплатив 901 457 (дев’ятсот одну тисячу чотириста п’ятдесят сім гривень). Маю всі квитанції і звіти. Окрім того, при наших, на жаль, не таких частих зустрічах з дітьми (про це ми поговоримо окремо), я не відмовляю їм в іграшках, одязі, розвагах. Проте маю репутацію “злісного аліментщика” і “націонал-фашиста” завдяки травлі в ЗМІ, організованій моєю колишньою дружиною. Усі мої автомобілі продано на СЕТАМі в рахунок штучно створених боргів. На черзі — квартира. За ці три роки я пройшов і спізнав на собі всі форми юридичних тортур і став чи не найкращим спеціалістом України в галузі того, як користуючись недосконалістю законів, корумпованістю судів та зловживання юридичним правом, стягувач аліментів може з легкістю загнати платника аліментів в боргову яму з усіма критичними наслідками, навіть якщо батько (як я) готовий платити аліменти добровільно, виходячи зі свого матеріального стану. Воістину: “благими намірами торується шлях до пекла”. Але це все лірика. А тепер до практики!
Розглянемо пункти, які пропонуються до обговорення з удосконалення закону “Про аліменти”:
1) Заборона виїзду за кордон до повного погашення боргів зі сплати аліментів.
Грубе порушення конституційних прав громадянина. Стаття 33-тя Конституції України про “Право на свободу пересування”. А ще (в моєму конкретному випадку) - це, перед усім, можливість заробити які-ніякі гроші. В Україні концерти і виступи — переважно благодійні, або за умовні гроші, які ледь-ледь дозволяють утримувати творчий колектив з 10-ти людей. Концерт у Нью-Йорку, оплачений діаспорою, чи презентація нової книги у Мюнхені плюс 500-800 євро у сімейний бюджет (все йде на оплату штучно створених боргів). Я вже був в такій ситуації. Вищезгадана виконавець Цапенко домоглася заборони виїзду через злочинні дії нотаріуса Мазарчук. Я виграв всі суди! І що? За півтора роки заборони я втратив декілька тисяч доларів гонорарів, які не пішли моїм дітям. Горіли візи, запрошення, квитки, псувалася репутація. Я втрачав гроші, час, нерви, доводячи у судах неправомірність дій виконавців і приватного нотаріуса. І переміг! Але чи легше від цього моїм дітям?
Читайте: Маніфест модерного українця
2) Надання безперешкодного виїзду дітей за кордон без згоди одного з батьків
Маю цікавий практичний досвід! У 2014-15 роках я безперешкодно надав дружині право вивозу дітей за кордон для їх оздоровлення і відпочинку. Влітку 2015 року дружина з трьома дітьми (9-ти, 5-ти років та 3-х років) відвідала США, де вони орендували гелікоптер для екскурсії на Гранд Каньйон, російськомовних гідів, приватні авто, елітні готелі та авіапереліти 5-ма містами західного узбережжя США (безумовно з метою оздоровлення дітей, особливо 3-х річного сина). Вона витратила за цей період суму у розмірі 20 000 (двадцяти тисяч) доларів США. А після повернення з поїздки звернулася до суду з позовом, аби я, як батько, що має нести рівну відповідальність за матеріальне забезпечення дітей, відшкодував половину понесених витрат. В підсумку- піврічне судове провадження. Чергові витрати, нерви, стреси... Єгоровій у позові відмовили.
Окрім того, колишня дружина неодноразово публічно заявляла, що мріє емігрувати до США разом з дітьми. Враховуючи сумний приклад пані Окунської, яка змогла, користуючись допомогою “впливових покровителів” незаконно вивезти неповнолітню дитину за кордон (без згоди батька), не виключаю такої можливості і в моєму випадку. До того ж й досі сподіваюся на актуальність гарантованого мені Конституцією права на рівноправність обох батьків і неодноразово звертався до матері моїх дітей з пропозицією надання одночасного дозволу одне одному на вивезення дітей за кордон упродовж місяця. В чому мені було категорично відмовлено.
Читайте: Троянський кінь Кремля, або Ще одна чергова многоходовочка
3) З) аборона керувати автомобілем
Диво й годі! У нас не забороняють керувати автомобілем навіть п'яницям і відвертим вбивцям, що збивають людей на пішохідних переходах. А тут — заборонити керувати автомобілем кому? Хлопцю з АТО, який неофіційно підробляє таксистом, бо в містечку нема іншої роботи? Чи, приміром, за цим законом можна позбавити мене керувати транспортним засобом (дарма, що їх вже у мене нема), через штучно створені борги і неможливість домогтися правди у судах? Мене позбавляють права заробляти гроші, вчасно встигаючи на роботу, щоб платити аліменти, допомагати старим батькам, чи возити на відпочинок малолітню донечку від першого шлюбу?
Панове, повірте, настирливі дами (за допомогою впливових покровителів), таки дотиснуть суди і виконавців, щоб у нас забрали водійські посвідчення, бо це тішитиме їхні мстиві почуття.
Читайте: Увага: читати тільки чоловікам!
4) Заборона користуватися зброєю та полювати
Ну так, відібрати у чоловіків їхні улюблені іграшки! Однозначно в інтересах дітей. Тим більше що в країні йде війна і мій травмат, який я часто ношу з собою, кілька разів таки мене виручав в критичних ситуаціях. Для мене — публічної особи, що регулярно відвідує зону АТО, часто стикаючись з проявами побутової українофобії, та має купу офіційних та замаскованих ворогів, через специфіку своєї творчості та відверті висловлювання у пресі на адресу ворогів України — травматична зброя чи не єдиний засіб самозахисту, оскільки я не маю фінансової змоги дозволити собі тілоохоронця. До речі, жінки теж бувають злісними аліментщицями. Давайте їм заборонимо в'язати макраме і спілкуватися з подругами по телефону? Рівноправ'я, то рівноправ'я!
5️) Місяці суспільно корисних робіт на користь місцевої громади з направленням коштів на рахунок дитини.
Фізично здорових безробітних, без вищої освіти, що свідомо обрали шлях умовного бомжування, аби не платити аліменти, але продовжують розмножуватися — будь ласка! З цим згоден. Не знаєш, де заробити — вперед на суспільні роботи! Держава за тебе вирішить. Питань нема.
6) Скасування авансових платежів та відповідних зборів для батьків, які подають відповідний позов до суду.
Ну тут дами розгорнуть проти нас таку війну що гей-гей. Юристи будуть багаті і щасливі. Уявіть собі, нині моя колишня дружина, скрипівши серце, але платить державі з моїх же ж аліментів 9000 (дев”ять тисяч) гривень за подання касаційної скарги на відміну рішення про визнання виконавчого надпису № .... , неправомірно вчиненого нотаріусом Мазарчук таким що не підлягає виконанню. Гроші відриває від дітей. Але юристи наполягають! Битися - то до кінця! І вона платить 9000 за скаргу. А ще по 100 євро (висококласним юристам) за годину роботи. А тих засідань — п”ять. А ще підготувати документи... Для юристів — рай! Бо безкоштовні позови будуть множитись і множитись. Роботи буде повно. Питання одне — а як тут враховуються інтереси дітей не юристів?
7) Запровадження ефективних механізмів кримінального переслідування злісних неплатників аліментів.
Ну, якщо це примуть, то я точно буду сидіти у тюрмі! Бо “впливові покровителі” з розряду колишніх регіоналів, рашистів, відвертих кремлівських запроданців зроблять усе можливе, аби мене туди запроторити руками Сніжани Єгорової, яка діє в інтересах трьох наших неповнолітніх дітей - Андрія, Орисі та Івана Мухарських, які люблять батька, які чекають на батька, які мріють про батька, але яким не дозволяють бачитися з батьком надсилаючи йому СМС “Утром дєньгі — вєчєром дєті. Вєчєром дєньгі — утром дєті. Всьо просто! Все дєньгі — всє дєті!”
І тут як раз питання до пані Луценко, що знає, як це - визволяти з тюрми свого чоловіка. Його ж теж в свій час “посадили законно”? Чи не так, пані Ірино? Тільки закон у нас в країні ще такий, як дишло, а “телефонне право впливових покровителів”, що саджали і вашого чоловіка ще ніхто на відміняв. .... Й досі. На жаль!
Панове ПРОВЕДІТЬ СУДОВУ РЕФОРМУ!!! Бо без чесних судів і механізму виконання рішень усім вашим ініціативам гріш ціна!
З шануванням і сподіванням на творчу плідну співпрацю
в інтересах власних дітей і дітей усієї України — Антін Мухарський
(письменник, музикант, телеведучий)
PS Мої діти стали заручниками моєї наївності і віри у те, що з жінками можна домовлятися по-чесному і грати у відкриту гру заради інтересів наших спільних дітей. Тепер я знаю достеменно, як завдяки дітям колишні дружини зводять з нами рахунки, волаючи на всю країну про “захист їхніх прав”. Цинічно, нахабно, з красивим макіяжем, заграючи з сильними світу цього, розважливо і холоднокровно пускаючи в очі зоряну пилюгу, підтасовуючи факти і підробляючи документи, знущаючись, зневажаючи і голосно гелгочучи на світських заходах, вступаючи у контакти з впливовими можновладцями і зальотними багатіями, чітко артикулюючи на камеру завчені фрази про “козлів-чоловіків”, вони нищать майбутнє наших дітей, вбиваючи в юних душах віру у цей світ, у любов, добро і справедливість. Бо для них — жадоба помсти затьмарює весь світ! Але чи конструктивне це почуття? Чи призведе воно до добра? Не знаю....
Але роблю ще одну спробу домовитися (іх вже було більше десятка).
СНІЖАНО ДАВАЙ ДОМОВЛЯТИСЯ!!! В ІНТЕРЕСАХ НАШИХ ДІТЕЙ!!!
Сідати за стіл переговорів... і говорити, говорити, говорити....
Зазвичай у відповідь — або тиша, або черговий пасквіль.... Бо дамам домовлятися не вигідно. Ще б пак! Їх у стінах Верховної Ради приймає сам Міністр Юстиції і Представник Президента. А тим часом, поки мама “блістаєт” в ефірах і ручкається з сильними світу цього, у великому будинку на Осокорках сидять троє наших самотніх дітей Андрій, Орися та Іван і розмовляють з телевізором, замість того щоб гуляти з татом у парку чи збирати гербарій....
Жорстокі часи, панове, гендерних війн.... В яких інтереси дітей, насправді, на передостанньому місці. А на останньому - совість, правда і честь.
Амінь!
