УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Від удару російської ракети її машина спалахнула, як сірник: у Києві загинула лікарка Охматдиту, син залишився сиротою

5 хвилин
79,8 т.
Від удару російської ракети її машина спалахнула, як сірник: у Києві загинула лікарка Охматдиту, син залишився сиротою

Під час ракетного удару Росії по Києву вранці 10 жовтня загинула лікарка "Охматдиту" Оксана Леонтьєва. Жінка вранці завезла маленького сина до садка та їхала на роботу до своїх пацієнтів. Її автомобіль опинився в епіцентрі вибуху, шансів вижити не було.

Відео дня

Докладніше про це читайте у матеріалі OBOZREVATEL.

Відвезла сина до садка та їхала на роботу

Колеги лікарки Оксани Леонтьєвої з відділення пересадки кісткового мозку лікарні Охматдит досі не можуть оговтатися від звістки про загибель колеги.

Як розповів нам завідувач відділення Олександр Лисиця, приблизно о 10 годині ранку в понеділок 10 жовтня зателефонував батько Оксани.

Від удару російської ракети її машина спалахнула, як сірник: у Києві загинула лікарка Охматдиту, син залишився сиротою

"Він запитав, чи на роботі Оксана. Я відповів, що ні. Вона написала повідомлення, що спізнюється – проблеми в садочку та повітряна тривога. Вже об 11:30 я сам набрав тата Оксани – і він уже повідомив цю трагічну новину", – згадує лікар.

В Оксани Леонтьєвої залишився 5-річний син Гриша. Майже рік тому чоловік лікарки трагічно загинув. Тож тепер хлопчика виховуватимуть бабуся з дідусем і старший брат Оксани.

"Цей рік для неї був дуже важким: як в особистому житті, так і на роботі. Вона втратила чоловіка, всі її плани обірвалися. Вона тільки зараз почала виходити з цього стану, будувати життя вже без чоловіка, і ось тепер загинула вона сама", – каже Лисиця.

Від удару російської ракети її машина спалахнула, як сірник: у Києві загинула лікарка Охматдиту, син залишився сиротою

Працювала по 12 годин і дарувала емоції

Відділення пересадки кісткового мозку в Охматдиті є одним із тих, які змінюють парадигму медицини в Україні. Тут формувалася школа клоунів, лікарі не лише лікують, а й намагаються виконувати мрії дітей.

За словами завідувача, незважаючи на те, що тут життя і смерть ходять поруч, їхнє відділення дарує надію. Під час лікування лікарі дізнаються заповітні бажання маленьких пацієнтів і вигадують, як можна втілити їх у життя.

"Ми намагаємося подарувати позитивні емоції дітям, навчити їх цінувати життя, не забувати говорити слова любові. У цьому брала участь і Оксана, вона дарувала всі ці емоції іншим", – каже завідувач відділення.

Від удару російської ракети її машина спалахнула, як сірник: у Києві загинула лікарка Охматдиту, син залишився сиротою

Лікарка віддавала всю себе своїй роботі, служінню маленьким пацієнтам. Рік тому вона закінчила Міжнародну школу трансплантації кісткового мозку, разом із колегами працювала над проєктами із запуску нових технологій лікування.

Також, як і багато її колег, працювала по 12 годин на день. "Робочий день закінчився, але лікарі не йдуть. Тому що потрібно іноді поговорити з батьками пацієнта, не просто назвати терміни, а роз'яснити, щоб людина зрозуміла. Надпотужними рисами Оксани були копіткість і скрупульозність, чого не завжди вистачає іншим", – зазначає Лисиця.

Колега загиблої лікарки Даша Єгорова розповідає, що до Оксани Леонтьєвої можна було звернутися за порадою, і вона ніколи не відмовляла. "Вона завжди думала широко, дивилася на проблему з усіх боків. І після розмови з нею все розкладалося по поличках. Вона так намагалася все встигнути і встигнути жити", – каже Даша.

Від удару російської ракети її машина спалахнула, як сірник: у Києві загинула лікарка Охматдиту, син залишився сиротою

Тетяна Шовкун каже, що 10 років тому з дочкою лежала у відділенні, де розпочинала роботу Оксана Леонтьєва. "Нашим лікарем був Олександр Лисиця, але Оксана Григорівна часто заходила до палати, цікавилася станом доньки, просто розмовляла, підтримувала нас. Наші стосунки збереглися і після лікування. Пам'ятаю, що на весілля Оксани моя мама спекла їм коровай. Потім у неї народився Гриша, вона навіть хотіла привести його в садок, де я працювала. Ми зустрічалися і розмовляли як друзі. А вчора я побачила, що вона загинула, і була шокована. Це таке горе, особливо для її синочка", – каже Шовкун.

Ще одна мати пацієнтки Христина Сівак згадує, що Оксана Леонтьєва була чудовим лікарем і вміла одним поглядом заспокоїти будь-яку маму. "Чіткі та розумні поради щодо лікування та покращення стану дитини завжди давали надію та віру у добрі результати. Ми потрапили у відділення вже пізно, нас зустріла Оксана Григорівна. Вона заспокоїла, сказала, що таке буває, діти температурять, але ми поряд і все буде добре. Й навіть коли нас вів уже інший лікар, вона ніколи не проходила повз не запитавши як дочка, завжди називала Аню "принцеса Анна-Марія", – каже Христина.

Дарувала цілий світ

Ольга Булкіна працює в Охматдиті клоунесою, вона підтримує емоційний стан маленьких пацієнтів та їхніх сімей.

"Оксана Григорівна розуміла, наскільки важливо дітям у лікарняних стінах продовжувати жити і проживати емоції через гру та сміх. Якось на початку літа вона зателефонувала мені і запитала, чи можу я терміново приїхати до лікарні в їхнє відділення, їм потрібна моя допомога.

Цього дня у 5-річного Макара було заплановано забір стовбурових клітин. Хлопчик став донором для свого онкохворого тата та врятував його життя. Ця процедура триває до шести годин під наркозом, дитина повинна лежати і не рухатися. До того ж Макар дуже боявся уколів. Але трапилося так, що хлопчик випив склянку води, тому першу годину процедури не можна було вводити наркоз.

Від удару російської ракети її машина спалахнула, як сірник: у Києві загинула лікарка Охматдиту, син залишився сиротою

Оксана Григорівна викликала клоуна, щоб знизити рівень стресу у дитини. Пам'ятаю, що коли все закінчилося і я вийшла звідти, вона підійшла до мене і запитала, чи хочу я потримати в руках увесь світ? І простягла мені маленьку планету. Це був донорський м'ячик, який стискають у руці під час здачі крові. Тепер він нагадує мені про неї. Такою людиною вона була, людиною, яка дарує цілий світ іншим. Це дуже велика втрата для нас, мені й досі не віриться, що її немає", – розповіла Ольга.

Загалом під час вибуху російської ракети на перехресті вулиці Володимирської та бульвару Шевченка в центрі Києва загинуло вісім людей. Жодних військових об'єктів і навіть об'єктів критичної інфраструктури поблизу немає.

Росія продовжує тероризувати та вбивати мирне населення України. Однак, як би нам не було боляче від таких трагедій, українців це не зламає.

Ті, хто хоче допомогти рідним загиблої лікарки, може переказати гроші на картку дідуся Григорія Леонтьєва 4149 6293 8645 5240.