Відео дня
Від лідера до ізоляції: чим небезпечний законопроєкт про допоміжні репродуктивні технології. Інтерв'ю з президентом Української асоціації репродуктивної медицини
У Верховній Раді України зареєстровано урядовий проєкт закону № 13683 "Про застосування допоміжних репродуктивних технологій", який начебто покликаний врегулювати механізм застосування лікувальних програм із використанням допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ). Проте медична спільнота, зокрема фахівці провідних клінік репродуктивної медицини, сприйняли ініціативу досить скептично. Про те, які ризики у разі ухвалення містить новий законопроєкт, чому його розгляд не на часі та про стан справ у галузі – в інтерв'ю OBOZ.UA розповів президент Української асоціації репродуктивної медицини, професор Олександр Юзько.
— Олександре Михайловичу, розкажіть про стан репродуктивної медицини в Україні зараз.
— На сьогодні репродуктивна медицина України дає 6% новонароджених до загальної народжуваності України. І це вдвічі більше, ніж у Європі. Це свідчить про ефективність репродуктивної медицини України? Звичайно. Багато країн світу мріють про такі результати.
Мій колега, професор, голова Польської асоціації репродуктивної медицини Рафал Куржава, каже, що вони досягли 4-5% і неймовірно цим задоволені. Тобто у них немає війни і вони не можуть досягти такого результату, як Україна. А ми змогли під час війни "видати" 6%. І це комерційні цифри. Зараз активно запрацюють державні безоплатні програми, і кількість новонароджених за допомогою ДРТ збільшиться.
При цьому, варто зазначити, що на сьогодні репродуктивне законодавство України досить непогано врегульовано. Так, у нас станом на зараз немає окремого закону, але достатньо підзаконних актів, які дають змогу галузі працювати та розвиватися. До речі, багато розвинутих країн світу не мають окремого "репродуктивного" закону, але ефективно працюють.
— Тобто законодавство, яке зараз регулює репродуктивну сферу, не потребує змін?
— В Україні зараз репродукція регулюється Сімейним кодексом, Цивільним кодексом, Законом про охорону здоров'я, а також іншими актами. На основі цих кодексів ми розробили наказ України № 787 "Про затвердження Порядку застосування допоміжних репродуктивних технологій в Україні", який регулює нашу роботу в Україні від Міністерства охорони здоров'я. Наказ № 787 настільки вдалий, що у нас його копіюють у своїй роботі багато країн Європи та світу.
Але він був виданий у 2013 році, і, зрозуміло, що потребує деяких змін. Разом з Міністерством охорони здоров'я ми намагаємося щороку впроваджувати необхідні зміни. Тому якщо є така нагальна необхідність внести ще якісь зміни, це можна зробити підзаконними актами, а не ухвалювати досить сирий і невдалий проєкт закону.
— Чому ви вважаєте законопроєкт № 13683 сирим та невдалим?
— Тому що ми з лояльного статусу, який є зараз у законодавстві, який дозволяє репродуктивній медицині розвиватися, перейдемо в статус нелояльних, тотальних заборон.
У нас в Асоціації 55 клінік, ми запитали всіх учасників, і всі надали свої коментарі, в один голос назвавши цей законопроєкт антирепродуктивним. Це законопроєкт тотальних заборон, з плутаним глосарієм, що вказує на недостатнє розуміння функціонування всієї сфери. У разі ухвалення цього законопроєкту ми просто станемо схожі на сучасні диктатури: російську, північнокорейську, китайську.
Згідно з положеннями цього закону – донорство не можна, науку не можна, генетичне дослідження не можна, транспортування яйцеклітин та ембріонів не можна. А що тоді можна? Нічого не можна. Причому на період воєнного стану.
А що воєнний стан має до тих, хто хоче мати дитину? Чому їх треба позбавляти донації? Вони поїдуть в Іспанію, вони поїдуть на Кіпр, вони поїдуть туди, де їм нададуть допомогу. Це відтік пацієнтів, це відтік грошей, спеціалісти, які не будуть мати тут роботу. Так ми просто обнулимо репродукцію України.
— Які саме ризики в ухваленні цього закону?
— У нас сьогодні є маса передових репродуктивних технологій. В Україні ще 2017 року народилася дитина від трьох батьків (метод штучного запліднення, коли ядра жінки та її чоловіка перенесли у донорську яйцеклітину, яка була позбавлена ядра). Наші вчені вперше у світі отримали сперматозоїд зі стовбурових клітин. Причому врахуйте, що на ці дослідження держава ні копійки не витратила. Це все приватні кошти, це все наша ініціатива, нашої спільноти.
Також за методикою ІКСІ, це інтрацитоплазматичне введення сперматозоїдів, ми на першому місці в Європі. Ми найкраще робимо цю технологію.
А цей проєкт закону містить масу заборон, зокрема, згідно з його положенням, не можна проводити наукові дослідження, буде заборонено обмін досвідом.
І чому, наприклад, ми не зможемо реалізувати якісь певні процедури? Наприклад, якщо у чоловіка або жінки абсолютне безпліддя? Цей законопроєкт пропонує їм ходити три роки десь лікуватися, результату, звісно, не буде ніякого, так вони лише втратять час.
Ми зараз не в тій ситуації, щоб щось забороняти. У нас приблизно пів мільйона безплідних пар. Пів мільйона. Кожна п'ята подружня пара не може мати дітей. Якщо ми сьогодні не зможемо їм надавати допомогу, що буде? Демографічна ситуація і так складна. 176 тисяч новонароджених, це в 4-5-6 разів менше, ніж ми стартували, коли Україна починала розвивати репродуктивну медицину. Люди поїдуть за кордон, частина там залишиться, вони там народять, і ці діти будуть вже американці, іспанці, але тільки не українці. Чого ми доб'ємося? Буде народжуватися ще менше українців.
— Але ж урядовий проєкт закону апелює до норм та вимог Євросоюзу?
— Євроінтеграція є пріоритетом для України, і наш курс на вступ у ЄС – незмінний. Так ось, вступивши в Євросоюз, ми будемо вимушені привести наше репродуктивне законодавство у відповідність до європейського.
Наші польські колеги не втомлюються повторювати: "Польща йшла до законопроєкту про репродуктивну медицину 20 років, коли вступила в Євросоюз. Дорогі українці, не спішіть. Тому що життя заставить усе переробляти по-новому".
Якщо автори нашого законопроєкту керуються тим, щоб прибрати можливі протизаконні маніпуляції з клітинами, то все одно краще почекати – коли ми станемо членами ЄС. Кожний сперматозоїд, кожна яйцеклітина, кожен ембріон будуть мати свій унікальний номер і будь-які маніпуляції будуть просто неможливі. Все буде пораховано, все буде логічно, але не потрібно бігти попереду паровоза і не потрібно стільки заборон сьогодні.
Деяким країнам, які дуже поспішили, довелося переробляти закон про репродуктивну медицину по кілька разів. З іншого боку, якщо зараз затвердять законопроєкт № 13683, він просто знищить репродуктивну медицину, а європейські і світові колеги будуть шоковані від скоєного нами.
— Чи подавали ви свої пропозиції до цього проєкту закону? Який компроміс можливий?
— Законопроєкт № 13683 містить 28 статей. Ми проаналізували та зібрали зауваження. До кожної з 28 статей є 10-15 зауважень, причому це критичні зауваження. Така кількість зауважень свідчить про те, що потрібно просто перевернути листок і написати все по-новому.
Там суцільні зауваження. Цей законопроєкт необхідно переписати з нуля, і ми просимо всіх, хто задіяний у цій сфері, звернути увагу на наш законопроєкт, який підготувала Асоціація. Потрібно сісти за стіл. МОЗ, Комітет Верховної Ради, профільна асоціація, пацієнти. І я не кажу, що наш законопроєкт і наші пропозиції ідеальні. Вони не можуть бути ідеальними.
Але ми повинні зробити все для того, щоб те завдання, яке поставив нам президент, уряд, міністерство, щоб у нас народжуваність не впала ще нижче і щоб ми могли додати хоча б 10% до загальної народжуваності.
Ніхто не може сказати, що ми лобіюємо свої інтереси. Ми всього лише хочемо, щоб у нас народжувалося більше людей. І щоб репродуктивна медицина України, яка сьогодні є передовою у світі, і залишалася такою. Як на мене, це гордість України, це великий здобуток. Його потрібно берегти, а не знищувати.