Вбивство Захарченка – кульмінація спецоперації Путіна проти України

Вбивство Захарченка – кульмінація спецоперації Путіна проти України

Вбивство ватажка терористів так званої "днр" Олександра Захарченка – прямий натяк на те, що Росія готується до нової воєнної агресії та примусової "інтеграції" терористів до складу України.

Загалом експерти розглядають три версії – ліквідація терориста російськими спецслужбами, бандистські розбірки за владу і майно на окупованій території Донеччини та спецоперація українських силовиків. Останні дві версії виглядають малоймовірними – як керівник Захарченко був настільки нікудишнім, що українцям прибирати його було навіть ризиковано, адже РФ могла поставити когось адекватнішого і небезпечнішого за "Захарку". Версія про розбірки теж критики не витримує – в "днр" ніхто без відома Кремля навіть не дихне, що вже казати про вбивство керівника терористів, за яким добре наглядали специ з РФ. Це не Гіві і не Моторола – Захарченкодонедавна був ключовою фігурою "днр" і контроль за ним був жорсткішим. Навіть наявність купи ворогів на зразок зрадника Ходаковського не дають підстав говорити, що це зробив хтось з місцевих опонентів "курячого короля".

Натомість версія про вбивство російськими спецслужбами має чітке обгрунтування: Захарченко проявив себе лише в казнокрадстві, а на фронті його "орли" (чи то пак "півні") постійно отримували по зубах від ЗСУ.

Хоч Захарченко був повністю контрольований РФ, це не заперечує організацію вибуху в кафе "Сепар" саме російськими спецслужбами: цілком скидається на те, що Кремль шукав таке керівництво "днр", яке і дисципліну в бандформуванні підтягне, і в разі примусової – путінської - інтеграції ОРДО у склад нашої держави створить додаткові проблеми Україні, і зменшить соціальну напругу на окупованій територій – адже навіть найбільш упороті прихильники "руского міра" вже давно глибоко зневажали Захарку… Та й українське керівництво нізащо не стало б вести перемовини з вже екс-головним терористом, що розуміли в Москві.

Крім усього, вбивство Захарченка дуже зручно повісити на українських силовиків, чим трохи розворушити місцеву "вату", яка, за задумом РФ, більш охоче піде "за родіну і за путіна" з "відкритим забралом" на "укропів"… Тим паче, після поразки на церковному фронті в Путіна іншого варіанту, як агресія, просто не лишається. Але чи варто нам лякатися? В 2014 він нас не здолав, у 2018 тим паче не здолає – і економіка РФ просіла, і бойовий дух ватників суттєво стух.

Редакція сайту не несе відповідальності за зміст блогів. Думка редакції може не збігатися з авторською.

Олександр Захарченко