В Українській асоціації Римського клубу видали особливу книгу

4 хвилини
1,0 т.
Українська асоціація Римського клубу видала книгу “Будівництво спроможності держави. Факти. Аналіз. Дії”.

Український економіст, президент Української асоціації Римського клубу Віктор Галасюк повідомив про вихід в світ українською мовою у видавництві "Саміт-книга" книги американських дослідників Ендрюса, Притчетта і Вулкока "Будівництво спроможності держави. Факти. Аналіз. Дії".

"Якщо моя улюблена книга про економіку "Як багаті країни стали багатими... І чому бідні країни залишаються бідними" Еріка Райнерта розповідає, ЩО треба робити для економічного успіху, то ця книга розкриває секрет, ЯК забезпечити спроможність для реалізації обраної політики. Адже одних лише правильних рецептів замало. Їх утілення в життя – справжнє мистецтво.

Українська асоціація Римського клубу повідомила про вихід книги американських дослідників
Відео дня

Інтуїтивно ми прагнемо простих і швидких рішень. Однак у складних динамічних системах вони частіше поглиблюють проблеми, аніж вирішують їх. "Все має бути зроблено так просто, як тільки можливо, але не простіше", – казав Ейнштейн. Автори книги "Будівництво спроможності держави. Факти. Аналіз. Дії" наочно ілюструють цю важливу думку на прикладі соціальних систем та державного управління.

Багато хто вважає, що достатньо запропонувати політикам чи держуправлінцям правильні рецепти або ухвалити оптимальні рішення – і справу буде зроблено. В реальності, зазвичай, ми стикаємось не з дефіцитом ідей, експертів чи планів, а з тим, що навіть найкращі ініціативи залишаються на папері.

Автори книги ілюструють важливі думки на прикладі соціальних систем та державного управління.

Взагалі-то, розробити розумну політику – зовсім не те саме, що втілити її в життя. Скільки чудових проєктів залишились без реалізації через "нездатність системи"! Організаційна спроможність до втілення прийнятих рішень не менш цінна за їх якість. Адже зміст політики вдосконалити значно швидше, аніж розвинути спроможність її реалізації. А без такої спроможності неможливо "бути, а не лише робити вигляд". Автори підкреслюють, що ця спроможність є характерною ознакою "розвиненості" як для організацій, так і для держав.

Погана новина: таку спроможність не можна "імпортувати" чи позичити. Та надія є: її можна виростити. Причому виростити тут і зараз, в реальних умовах, у тому середовищі, де з її допомогою потрібно вирішувати конкретні проблеми. Не треба чекати ідеальних інституційних умов, бо дочекатись їх неможливо. Скільки разів ми в Україні чули від експертів різних мастей, що спочатку треба полагодити інституції (правоохоронну систему, судочинство, виборчу систему, освіту, ціноутворення та конкуренцію) і, ніби, тільки після цього ми зможемо зростати економічно. Ендрюс, Притчетт та Вулкок доводять протилежне: успіх породжує якісні інституції, а не навпаки. Цю думку розділяють як авторитетні однодумці, наприклад, Ерік Райнерт ("Як багаті країни стали багатими... І чому бідні країни залишаються бідними"), так і впливові опоненти, як-от Аджемоглу і Робінсон ("Чому нації занепадають").

Ще один важливий аспект: вирішення амбітних завдань та подолання серйозних викликів потребує потужної спроможності до реалізації політики. Автори (до речі, в унісон з членом Римського клубу, Чандраном Наїром) наголошують на цінності сильної держави, зазначаючи при цьому, що країна може бути і демократією з низьким рівнем спроможності, і автократією з високим. Однак розуміння та врахування реального контексту, багаторівнева діагностика проблем, створення простору для змін, консолідація ресурсів і залучення союзників, визначення пріоритетів та конструювання підходящих рішень, їх ітеративне втілення та постійне вдосконалення через численні експерименти та помилки – точно не найлегший та найпопулярніший шлях.

Автори демонструють, як різні країни раз за разом потрапляють у пастку конформізму та мімікрії замість того, щоб стати на шлях розвитку. Увага приділяється переважно самолегітимації, а не розвитку функціоналу. Адже реформаторам значно простіше й вигідніше виконувати зовнішні приписи та шаблонні рекомендації в гонитві за швидкою "винагородою" – кредитами та грантами, схваленням з-за кордону чи серед "експертів", популярністю в ЗМІ, – аніж займатись глибинним вдосконаленням ввірених їм систем. Це не випадково, бо другий шлях – складніший, довший та значно ризикованіший. Такий шлях не гарантує результату, а лише створює можливість, хоча саме він розкриває потенціал розвитку, даючи не рибу, а вудку" - підкреслив Віктор Галасюк.

Економіст також наголосив, що Ендрюс, Притчетт та Вулкок не просто розкривають глибинні причини того, чому численні реформи "не злітають" (успіх неможливо "імпортувати", а тільки створити власними цілеспрямованими зусиллями). Вони пропонують переконливу альтернативу шаблонним рішенням – підхід "проблемно-обумовленої ітераційної адаптації" (problem-driven iterative adaptation, PDIA). Це новітня комплексна методологія, якій присвячено окремий розділ на сайті Гарвардського університету, і яка набуває все більшої популярності в світі. В Українській асоціації Римського клубу також висловили подяку компаніям "ІНТЕРПАЙП" і "Варіант Агро Буд" за підтримку видання українською та популяризацію книги, наголосивши що поширення таких ідей серед владних кабінетів, експертів та талановитої молоді прискорить рух України на шляху промислового та економічного розвитку.

Президент Української асоціації Римського клубу також повідомив, що один з авторів книги - провідний експерт Світового Банку і викладач Гарвардського університету Майкл Вулкок виступить на флагманській програмі "Лідерство для економічного розвитку" Академії КМЕФ, яка стартує вже 5 листопада в Києві.