Рада уточнила вимогу до ЗМІ щодо обмеження коментарів під публікаціями, але є нюанс: деталі нового закону
Віртуальний меморіал загиблих борців за українську незалежність: вшануйте Героїв хвилиною вашої уваги!

У Верховній Раді України 14 січня ухвалили зміни до Закону "Про медіа" стосовно відповідальності онлайн-медіа за негативні коментарі читачів щодо чиновників. Ініціатором внесення змін виступив голова парламентського комітету з питань свободи слова Ярослав Юрчишин.
Суть змін полягає у тому, що ЗМІ, як і раніше, змушені будуть обмежувати доступ читачів до таких коментарів, однак вони звільнятимуться від відповідальності за поширення недостовірної інформації, якщо зроблять це упродовж трьох днів з моменту отримання скарги, припису чи ухвали суду. Що зміниться, розбирався OBOZ.UA.
Насправді вимога до онлайн-видань обмежувати доступ до повідомлень, що містять недостовірну інформацію та інформацію, поширення якої заборонено статтями 36, 42 та 119 Закону України "Про медіа", якщо такі були опубліковані у коментарях чи публікаціях користувачів, існувала й у попередній версії закону. Зробити це онлайн-медіа, згідно з нормами статті 117 згаданого закону, мали упродовж трьох днів з моменту отримання відповідної скарги чи припису Національної ради – у такому разі вони звільнялися від відповідальності.
Проголосований у Верховній Раді законопроєкт 11321, ініційований Юрчишиним, уточнив згадану норму. Суть змін зводиться до того, що онлайн-медіа мають не обмежувати, а видаляти коментарі з недостовірною інформацією. І, аби уникнути відповідальності, вони мають це робити не лише впродовж трьох днів після скарги чи припису Нацради, а й у такий самий термін після отримання ухвали про відкриття відповідного провадження судом.
У соцмережах повідомлення про ухвалені зміни поширилися з акцентом на те, що за ініціативи Юрчишина Верховна Рада зобов'язала онлайн-видання видаляти коментарі з негативом щодо чиновників.
Сам Юрчишин спростував твердження про те, що законопроєкт № 11321 щодо посилення гарантій діяльності медіа зобов'язує журналістів видаляти негативні коментарі про посадовців. Він наголосив, що існуюча процедура, передбачена чинним "Законом про медіа", вже дозволяє оскаржувати поширення неправдивої інформації через Національну раду з питань телебачення і радіомовлення або суд.
Юрчишин пояснив, що нині Нацрада може видати припис стосовно матеріалу, зокрема коментарів або немодерованого контенту, рекомендуючи його видалення. Якщо медіа не прибирає матеріал, це розцінюється як підтримка позиції автора коментаря, після чого ініціюється судовий процес. У такому разі позивач має довести, що ЗМІ розділяє опубліковану позицію.
За словами депутата, новий закон посилює захист доброчесних медіа, а не обмежує їх. Він розширює підстави для видалення контенту через рішення суду: слідчий може звернутися до слідчого судді, якщо доведено, що матеріал порушує закон про медіа. Суддя тоді видає припис, і медіа має три дні для реагування. Це аналогічно до рекомендацій Нацради.
Юрчишин підкреслив, що цей механізм спрощує захист ЗМІ. Якщо позивач подає позов напряму до суду, медіа доводиться витрачати час і ресурси на захист у суді, пояснюючи, що контент був розміщений на немодерованій частині сайту. Новий порядок дозволяє уникнути цього і реагувати ще на етапі судового фіксування порушення.
Водночас він наголосив: жодних вимог щодо примусового видалення коментарів у законі немає. Він також назвав маніпуляцією заяви про те, що рішення Нацради матиме більшу вагу, ніж рішення суду.
Зважаючи на те, що посадовці, які раніше зверталися до суду через публікацію інформації негативного характеру щодо них, називали цю інформацію недостовірною, а Велика Палата Верховного Суду під час розгляду справи №905/902/20 наголосила, що негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності) – негативні коментарі щодо чиновників можуть підпадати під дію ЗУ "Про медіа".
У рішенні ВП ВС зазначено, що негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (як то порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації (ч. 3 статті 277 ЦК). Тож виникає питання, чи повинно буде онлайн-медіа видаляти будь-які коментарі читачів, у яких буде стверджуватися про корупцію чи інші негативні характеристики посадовців.
Окрім згаданих змін за ініціативою Юрчишина, підтриманою депутатами ВРУ, від відповідальності ЗМІ звільнятимуть не лише у разі, якщо вони процитували слова спікера-посадовця дослівно (як було раніше), а й у разі, якщо заяву було подано "у переказі без спотворення суті".
Також норми Закону "Про медіа" поширили, окрім редакцій та їхніх штатних співробітників, ще й на журналістів, які працюють з тим чи іншим ЗМІ за цивільно-правовим договором як ФОПи.
Нагадаємо, раніше у Міноборони пояснили, чому не вносять до Ради закон про демобілізацію. Він вже розроблений урядом, однак постала проблема заміни військових, що підлягають демобілізації. За словами першого заступника міністра оборони Івана Гаврилюка, причетні до роботи над законопроєктом міркують над відповідними механізмами. Для реалізації законопроєкту потрібно ще три місяці.
Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!