Українцям розповіли про три кохання гетьмана Мазепи

5 хвилин
9,0 т.
Українцям розповіли про жінок Івана Мазепи

Український гетьман Іван Мазепа мав у своєму житті три великих кохання. При цьому одруженим він був лише раз.

Про історії його стосунків з жінками написали "Українки". Зокрема, йдеться про коханку, дружину пана Фальбовського, законну жінку Ганну Фридрикевич та похресницю Мазепи, у яку він був закоханий до кінця життя, Мотрю Кочубей.

Гетьман Іван Мазепа кохав за життя трьох жінок
Скандал із пані Фальбовською

Мазепі приписували не одну коханку, серед яких була навіть впливова вдова Анна Дольська, родичка польского короля. Але саме зв’язок з дружиною польського шляхтича Фальбовського став не просто скандалом, а й сюжетом для поем найвідоміших письменників.

Під час служби при польському дворі короля Йоана-Казимира молодий Мазепа, який сповідував православ'я, зчинив бійку через образи з боку таких же слуг – затятих католиків. За це його відлучили від двору і відправили до матері на Волинь – аби обдумати свою поведінку.

Повернувшись додому, він з візитом ввічливості зайшов для знайомства у сусідське помістя пана Фальбовського. Старого шляхтича знала вся вельможна Волинь і заздрила не лише його статкам, а й тому, що у нього молода гарна дружина.

Її ім’я історія не зберегла, але любовна історія з нею ледь не коштувала Мазепі репутації. Він зачастив до Фальбовських, а з часом не соромився навідуватися в їхній дім і у відсутність господаря. Зрештою старий шляхтич таки спіймав коханців на гарячому.

За переказами, Фальбовський звелів слугам прив’язати Мазепу так як, його впіймали, – голим, – до коня і на ньому випустити в люди. Так тоді ще майбутній козацький гетьман проїхав не одне волинське село, аж поки люди не пожаліли його і не зняли з коня.

Ілюстрація до поеми "Мазепа" Джорджа Байрона (1819 рік).

Історики ж стверджують, що насправді цей факт трохи перебільшено, і старий Фальбовський обмежився лише сваркою, але серед вельмож і при дворі з помсти розповідав саме про таке покарання для зрадника.

Згодом такий епізод було описано у трьох літературних творах – в "Історії Карла XII" Вольтера, у поемі "Мазепа" Байрона та в однойменній поемі Гюго.

Єдиний шлюб із Ганною Фридрикевич

До 30 років Мазепа вів холостяцьке життя. Але після досягнення цього віку таки офіційно одружився із донькою білоцерківського полковника Половця. Вона була вдовою, значно старшою за Івана, і ростила двох дітей від першого шлюбу.

Мазепа ставився до жінки зі щирою шаною, її сина й дочку всиновив, але всі розуміли, що шлюб з немолодою і не дуже вродливою Ганною – швидше, розрахунок, аніж несамовите кохання.

До того ж, стрімка кар’єра майбутнього гетьмана, яка почалася саме після цього одруження, викликала багато пліток і схожих висновків. Адже Іван, завдяки тестю та його знайомствам, швидко увійшов до кола тодішнього гетьмана правобережжя Петра Дорошенка і завойовував "позиції" серед козацьких ватажків.

Ймовірне зображення Ганни Фридрикевич

За деякими джерелами, дружина не поділяла амбіцій Мазепи – їй хотілося сімейного затишку, а не вічних чоловікових військових походів. Вона дуже мріяла про спільних дітей і навіть народила Івану сина, втім він помер ще немовлям, а Мазепа так і залишився без рідних по крові нащадків.

Однак до дітей Фридрикевич він ставився, як до своїх. З пасинка виростив гідного сотника і відписав йому кілька сіл. Пасербиці підібрав вигідну партію – сина заможного полковника Михайла Громики.

Зрештою щедрість Мазепи до прийомних дітей була цілком виправданою і правильною: за 20 років шлюбу з Ганною він примножив і свої, і її статки до неймовірних за тими мірками розмірів: був власником майже 20 тисяч дворів в Україні і понад 4 тисяч дворів на півдні Росії. Коли дружина померла, Мазепа став одним із найбагатших вдівців того часу.

Мотря Кочубей – єдине справжнє кохання

Це кохання стало для Мазепи пізнім, але найщирішим. До того ж, воно було взаємним. Але на заваді щасливому життю пари став той факт, що Мотря була похресницею історичного діяча, до того ж втричі молодшою за нього. Чоловік закохався у дівчину, коли їй виповнилося 16, а йому було вже 65.

Мазепа просив її батька Василия Кочубея – свого кума і генерального суддю – благословити їхній шлюб, звертався до церкви за дозволом. Але за релігійними канонами хрещені батьки та похресники не мають права одружуватися.

Кочубей міг би незважати на офіційні статуси, однак його дружина вчинила скандал і назвала Мазепу ледь не збоченцем, а доньку блудницею, заборонивши їй навіть бачитися з гетьманом.

Іван Мазепа з коханням свого життя – Мотрею Кочубей

Втім, Мотря все ж втекла до Мазепи, попри осуд і заборони. Але він одразу ж відправив кохану назад до батьків незайманою.

"Інакше вчинити не міг, бо Кочубеї по всім світі розголосили б: же взяв у нас дочку ґвалтом і держить у себе місто наложниці", – пояснив він у своєму листі.

Мазепа зізнався, що якби Мотря залишилася хоч на ніч, то він не втримався би – вони почали б жити як подружжя. Попри все, гетьман кохав Мотрю до останніх своїх днів, писав їй ніжні листи і передавав подарунки.

"Моє серденько, мій квіте рожаний! Сердечно на теє болію, що надалеко від мене їдеш, а я не можу очиць твоїх і личка біленького видіти; через сеє письмечко кланяюся, всю тебе цілую любезно… Гостинця-книжечку і обручик діамантовий прошу теє завдячне прийняти, а мене в любові своїй невідмінно ховати, заки дасть Бог з ліпшим привітаю. За тим цілую уста коралевії, ручки біленькі і всі приваби тільця біленького, моя любенько кохана", – писав він у листі до дівчини.

Мотрю Кочубей силоміць видали заміж за іншого

Мотря довго не могла змиритися з тим, що ніколи не буде з Мазепою: вона плакала, відмовлялася їсти, виходити в люди. Кочубеї були впевнені, що на ній чари: мовляв, Мазепа просив у дівчини локон волосся, а вона йому передавала свою сорочку – отже, приворожена.

Через це батько коханої Мазепи затаїв зло і силою видав Мотрю заміж за свого полкового суддю. На власного ж кума він кілька років писав доноси, за що й поплатився. Так, Кочубея із зятем після чергової змови проти гетьмана схопили: першого стратили, а другого відправили до Сибіру.

Мотря, вбита подвійним горем, за різними даними чи то стала черницею і померла в глибокій старості, чи то збожеволіла і наклала на себе руки.

Як повідомляв OBOZREVATEL, раніше у мережі назвали сім історичних персон, які свого часу володіли багатьма скарбами, які не вдалося відшукати і донині. У список, серед інших, потрапили українські гетьмани Петро Сагайдачний, Богдан Хмельницький, Павло Полуботок та Іван Мазепа.

УкраїнаІван Мазепа