Україна опинилася на порозі посухи через зиму без снігу: гідрологи пояснили небезпеку
Через безсніжну зиму вперше за 100 років в Україні не було періоду весняної повені. Через це країні загрожують посухи і погіршення якості води в річках.
Про це попередили експерти Укргідрометцентру, пише "Радіо Свобода". За їх словами, відносно нормальна ситуація збереглася тільки в Карпатах, де опади взимку все ж були і підтримували водний баланс річок.
"Відсутність весняної повені, під час якої річки промиваються талою водою, може призвести до загального зменшення поверхневих вод, погіршення екологічної ситуації та погіршення якості води в річках. Що, в свою чергу, матиме негативні наслідки для різних секторів економіки", – сказала начальниця відділу гідрологічних прогнозів Укргідрометцентру ДСНС Вікторія Бойко.
Так, за її словами, для сільського господарства можуть обмежуватися обсяги води, вводитися ліміти або обмеження на водопостачання. "Треба розуміти, що тенденції, які зараз спостерігаються, є довготривалими", – додала вона.
Крім того, через те, що березень і майже весь квітень пройшли без дощів, в Україні виникло таке нехарактерне явище, як пилова буря. Це, за словами фахівців, свідчить про істотну пересушеність грунтів в Україні вже в середині весни.
Погіршує ситуацію і одночасне зниження рівня води майже у всіх головних водних артеріях України. Так, наприклад, всі притоки Дніпра мають аномально низьку водність, а приплив води у водосховища Дніпровського каскаду є одним з найнижчих за період інструментальних спостережень.
"Максимум добового припливу води до Київського водосховища сформувався на 30-31 березня на рівні 950 куб. м/с (норма 4 200 куб. м/с) – це один з найнижчих максимумів за останні 100 років. Меншим був тільки добовий приплив до водосховищ в екстремально маловодний 1925 рік – 892 куб. м/с", – відзначають гідрологи.
З урахуванням фактичних витрат дніпровських водосховищ в перших двох декадах квітня і прогнозу на третю декаду, в середньому водність Дніпра в створі (умовний поперечний розріз водойми. – Ред.) Києва дорівнює 23% квітневої норми і буде близькою до критеріїв маловоддя – гідрологічної посухи.
До граничних значень наблизилася і водність Десни. Її максимальний рівень цієї весни на 74 сантиметри нижче найнижчого значення, який фіксувався у 2015 році за весь період спостереження. В результаті приплив води до Канівського водосховища може скласти 15% норми стоку за квітень.
Якщо довгих і рясних дощів не буде і в травні, то:
приплив води до Київського водосховища до кінця квітня може зменшитися до 700 куб. м/с, а витрата Десни в створі поста Літки (бічний приплив до Канівського водосховища) – до 120 куб. м/с;
обсяги припливу за календарну весну можуть скласти лише третину норми стоку повені;
це можуть бути одні з найнижчих показників за весь період спостережень з 1885 року, подібна ситуація фіксувалася лише в 1925 і 2015 роках.
"Не менш складною є гідрологічна ситуація і в басейнах приток Середнього Дніпра, стік яких формує бічний приплив води до решти дніпровських водосховищ – Кременчуцького, Каменського, Дніпровського. Показники близькі до критеріїв маловоддя", – кажуть у Гідрометцентрі.
Що стосується Дністра, то там ситуація дещо краща. За квітень приплив води до Дністровського водосховища передбачається на рівні 48% від норми.
Однак більшість малих водойм України через ситуацію, що склалася, опинилися під загрозою повного зникнення. Найбільше страждають малі річки та струмки.
"За таких кліматичних умов найбільше постраждають малі річки, які мають невелику площу водозаборів. Якщо дощів не буде, то вони можуть критично обміліти або висохнути. Порушиться баланс ґрунтових вод, що, перш за все, призведе до суттєвого зменшення води в криницях", – каже завідувач сектором Державного агентства водних ресурсів України Віталій Жук, зазначивши, що висохнути також можуть малі ставки і озера.
Як повідомляв OBOZREVATEL:
начальниця відділу агрометеорології Укргідрометцентру ДСНС України Тетяна Адаменко повідомила, що якщо в Україні збережуться нинішні темпи підвищення температури, частина її ризикує перетворитися на пустелю.
А голова Української кліматичної мережі Ілля Єременко попередив, що для світу і України в цілому є наступні 10 років, щоб уникнути найбільш катастрофічних змін клімату, після яких погода стане непередбачуваною.