Відео дня
Україна створила "угорський" район на Закарпатті: що зміниться та чи не здасть Київ національні інтереси
Україна створила новий район на Закарпатті з центром у Береговому, де проживає більшість угорців
Місцеві активісти звинувачують владу в поступках Угорщині та створенні загрози нацбезпеці
Насправді, можливо, у Києва та Будапешта були домовленості, але Берегівський район ніяк не посилює вплив Угорщини на регіон
Введення подвійного громадянства не стане причиною сепаратизму на Закарпатті, але з боку України повинен бути чіткий контроль
Створення нових об'єднаних районів у Закарпатській області перетворилося на черговий національний скандал. Приводом стала поява нової територіально-адміністративної одиниці – Берегівської, де зосереджена значна частина українських угорців.
У народі негласно район назвали "угорським" і вважають, що таке рішення може створити загрозу територіальній цілісності України. Чи є причини для занепокоєння – дізнавався OBOZREVATEL.
Угорщина програла?
Непорозуміння в українсько-угорських відносинах виникають останнім часом дуже часто, зокрема й через Закарпаття. Перипетії почалися з територіально-адміністративної реформи та створення району – Берегівського, до якого буде включено місто Берегове, де проживає значна частина українських угорців.
Певні представники регіональних громадських організацій вважають, що в такий спосіб українська влада пішла на поступки Угорщині та створила загрозу національній безпеці.
Як повідомив OBOZREVATEL ексміністр закордонних справ Павло Клімкін, Угорщина й раніше порушувала питання про те, у який спосіб адміністративно-територіальна реформа зважатиме на інтереси нацменшин. Проте про жодні нові райони мови не було.
"Вони просто казали, що було б важливо взяти до уваги потреби саме українських угорців у цьому процесі. Конкретних розмов про межі не йшло, але Угорщина зауважувала це на зустрічах і раніше", – зазначив він.
А от колишній заступник голови Закарпатської ОДА Ярослав Галас розповів OBOZREVATEL, що протягом 20 років угорці мали на меті створення окремого району – Притиснянського. Як пояснив ексчиновник, Будапешт хотів збільшити Берегівський район, об'єднавши з іншими населеними пунктами, де абсолютною більшістю буде угорське населення.
Однак, за словами Галаса, реалізувати цей план не вдалося, все, чого вони могли добитися, – створення Берегівського регіону. Він погоджується, що це було поступкою Києва Будапешту, але в українському варіанті розподілу районів ми не здали національних інтересів.
"У тому об'єднанні, яке затвердили зараз, у Берегівському районі перевага буде за українцями. Новий район не дозволить збільшити вплив Угорщини. Вони, навпаки, програли в цьому разі, тому що втрачають більшість. Будапешт хотів залишити Берегове, бо для них це знакове місто. Але погано те, що уряд пішов на поступку, і це було зроблено кулуарно, негарно", – каже Галас.
На думку Клімкіна, у цьому разі варто все ж було розмовляти з усіма жителями Закарпаття, він навіть запропонував створити в Кабміні посаду уповноваженого з питань нацменшин. "Ця людина мала б безпосередньо спілкуватися з прем'єром, мати важелі впливу, оскільки це питання нацбезпеки", – пояснив він.
Заступник директора Українського інституту дослідження екстремізму Богдан Петренко вважає, що все залежатиме від політики української влади щодо цих районів.
"Навряд чи ми можемо говорити про автономні, національно-культурні райони. Вони нічим не відрізнятимуться від інших і матимуть однакові права. З другого боку, коли всі ці нацменшини зібрані в одному районі, зрозуміло, що вони потребуватимуть посилення власних прав і тиснутимуть, зокрема, і на центральну владу. Але тут необхідно, щоб Україна була здатна здійснювати власну державницьку позицію та просувати в цих районах проукраїнску позицію. Ситуація з Кримом мала б нас цьому навчити, тому що там влада не формувала українську національну ідентичність", – сказав експерт.
Втім, поки незрозуміло, яких домовленостей могли досягти Україна з Угорщиною.
"Держава живе сьогоднішнім днем, вона пішла на поступки, а що буде завтра, вже мало кого хвилює. Можливо, ми й отримаємо якісь пільги з боку Угорщини, це добре. Але чи не захоче Будапешт, щоб завтра цей район був виключно мадяромовним, чи якихось інших привілеїв, та не почне знову тиснути на Київ і знову блокувати наші ініціативи. Наша влада має діяти стратегічно й зважати на національні інтереси", – вважає Петренко.
Подвійне громадянство посилить небезпеку
Розмови про можливість дозволити українцям мати подвійне громадянство тривають давно. У Верховній Раді навіть було зареєстровано відповідний законопроєкт, але поки не проголосовано через суперечності між фракціями парламенту. Проте від реалізації цієї ідеї не відмовляються, навіть планують висунути це питання на народне голосування.
Певні ризики, зважаючи на тиск із боку сусідніх країн, бачить ексголова Донецької військово-цивільної адміністрації Павло Жебрівський.
"На сьогодні я б назвав це шляхом до капітуляції. Ми бачимо формування національного угорського округу в Береговому. Думаю, зараз почнуться розмови болгар щодо міста Кілія та Одеської області про те, що там також має бути окремий національний болгарський округ. Румуни можуть подібними заявами відзначитися. Але найбільш загрозливі – росіяни", – говорить він.
Жебрівський вважає, що Україна втратить контроль над прикордонними населеними пунктами, де жителі мають болгарські, угорські, румунські чи російські корені.
Галас же переконаний, що розмови про сепаратистські настрої на Закарпатті дуже перебільшені, а наявність подвійного громадянства у жителів регіону – ні для кого не секрет.
"Українські угорці й так мають два паспорти на Закарпатті. Чи варто це робити офіційно? Вважаю, що це питання треба було вирішувати тоді, коли набув чинності угорський закон про спрощену процедуру отримання їхнього громадянства 2008 року. Тоді це питання опустили й процес пішов неконтрольовано. У ЄС жодної проблеми з подвійним громадянством немає, і не думаю, що тут можуть бути загрози, як з тією ж Росією, яка виправдовує свою військову агресію захистом своїх громадян. Угорщину не можна порівнювати з неконтрольованою РФ", – каже він.
Клімкін взагалі наполягає на тому, що про жодне подвійне громадянство з країною-агресором не може бути й мови. А от щодо Угорщини, Румунії чи інших європейських країн мають проводитися консультації.
"Треба сісти та зрозуміти, за яких умов (і тут має бути наш чіткий контроль) можна буде говорити про подвійне громадянство з іншими країнами. Ми йдемо до ЄС, і колись ми там будемо разом із Угорщиною, Румунією та іншими. І не потрібно, як страуси, ховати голову в пісок і говорити, що нічого такого немає. Всі прекрасно розуміють, що на Закарпатті майже 100 тисяч осіб мають два паспорти, а може, таких і більше. І має бути закріплено в документах, що в разі, якщо ми йдемо вперед, комплексно, вони ніколи нічого не блокуватимуть, а навпаки – підтримуватимуть Україну", – сказав ексміністр.