Відео дня
Блог | Парад у Москві без техніки: час вибору Путіна
Уперше з 2007 року парад 9 травня в Москві пройде без військової техніки. Ймовірно, і в іншому, він буде сильно урізаний. Вкрай важливий момент, зокрема, з точки зору розвитку подій на фронті. Спробую пояснити.
1. Війна РФ проти України, незважаючи на тривалість, більшу за "велику вітчизняну", все ж таки була швидше фоновим процесом для громадян Росії. Вони її не особливо відчували до 2025 року. Та й у 2025-початку 2026 року мало місце, скоріше фінансове питання (% за кредитами, стиснення споживчого ринку). Тема втрат була не такою гострою, враховуючи "найм за гроші" - для "середньостатистичного росіянина" загиблий же "сам пішов". А виплати "гробових" були вчасно і виводили сім'ї на інший рівень доходів. З багатьма не на довго, але все ж таки.
2. Спроби швидкого завершення, використовуючи сприятливу для РФ активність Трампа і його мотивацію "розвивати відносини з Москвою", поки безрезультатні. І якщо не вдасться завершити війну за "американським треком", то наступні рамки створюватимуть не тільки США, а ще й ЄС+КНР. Не факт, що вони будуть настільки прийнятні для Росії, але участь Китаю змусить піти на домовленості. Війна в Затоці дала Кремлю додаткові 3-4 місяці – перша зустріч Трампа і Сі відбудеться в середині травня, а не 1-4 квітня як планувалося. Та й ключове питання світового порядку денного для них сьогодні - Іран. Але до кінця осені, до візиту Сі до США, бачення як завершувати російсько-українську війну може скластися. Тобто у Путіна є час, умовно, до листопада. Щоб продемонструвати "успіхи".
3. Але на фронті не все так чудово для Путіна. ЗС РФ просуваються, але вкрай повільно. Це не назвеш ні переломом у війні, ні тим більше масштабним успіхом. Бачення як домогтися змін, крім збільшення кількості людей на фронті немає. Але ресурс найму зменшився. Потрібна мобілізація.
4. У 2026 році 20 вересня, в єдиний день голосування, будуть вибори до Держдуми, вибори 10 голів суб'єктів федерації (поки що – думаю, у травні-червні будуть нові відставки, і кількість зросте до 14-15), включно з "главою чеченської республіки". А також вибори законодавчих зборів (парламентів) у 39 суб'єктах федерації, включно з Московською, Тюменською, Нижегородською, Новгородською і Свердловською областями та Санкт-Петербургом. Одним словом, наймасштабніша електоральна кампанія за останні 10 років.
5. Ситуація з виборами вже ускладнюється тим, що громадяни РФ вперше з 2022 року масово відчують що таке війна. По-перше, дрони долітають уже далеко. Це видно, це помітно, це страшно. І якщо Бєлгород можна було уявити як "локальну проблему" і створити історію про "всенародну допомогу" одному регіону, то розширення географії успішних ударів уже не приховаєш. Усть-Лугу видно жителям Ленінградської області, Єкатеринбург і Урал - шок для місцевих. Туапсе – більше ніж порт і НПЗ. Це курортний сезон – "моречко", якого у 2026 році не буде. На це накладаються побутові проблеми й історія з Бонею, на мій погляд, була не проявом "гласу народу", а спробою заміряти "температуру в лікарні" навесні, щоб влітку вжити заходів. Вже ніяк цей кейс не тягне на "бунт проти Путіна". Але все це створює проблемне тло для виборів. Відсутність історії успіхів на фронті лише погіршить ситуацію.
6. Повертаємося до питань мобілізації. Враховуючи "рік великих виборів", проводити її влітку ризиковано. Проводити восени – можливо, безглуздо. Адже можуть уже складатися нові контури заморозки війни з точки зору ключових геополітичних центрів. Просто не встигнеш домогтися ефекту на фронті.
І ось тут підходимо до головного. Залишити ситуацію без швидких рішень для Путіна рівнозначно створенню проблем для системи влади і себе особисто. Не критичних на цьому етапі, але вкрай болючих. Адже з одного боку будуть незадоволені ті, хто "війну не помічав", з іншого – праві імперці (ті ж воєнкори та їхня аудиторія), на яких розраховує Путін, але яких так і не поставили під повний контроль.
Вихід із проблеми може бути у вигляді старого анекдоту - не можеш побороти проблему, очоль її. У випадку з РФ зіграти на страху і все ж перевести російсько-українську війну в категорію пропагандистського штампу "війна народна". Тобто нагнати трохи більше страху, посилити пропаганду через ЗМІ і продемонструвати готовність "жертвувати" і "жертви народної заради Перемоги". Тут мобілізація, навпаки, може стати фактором, що додає балів владі: страшно, значить ми йдемо на непопулярні заходи заради того, щоб це швидко закінчилося.
Такий крок вкрай ризикований, оскільки не вирішує проблему, а лише відкладає її, даючи посилення політичних позицій максимум на рік. Але Путіну більше і не треба – адже до кінця 2026 року може скластися консенсус глобальних гравців про те, що дану війну пора заморожувати.
Тому я буду уважно стежити за ключовими тезами пропагандистів, кремлівських чиновників, та й самого Путіна в перші травневі дні. Це час ухвалення рішення. Якщо грати на страху в мобілізацію – початок процесу має бути покладено в період з 7-8 по 14-15 травня.
Якось так.
Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZ.UA – запосиланням...