У Запоріжжі загинула молода захисниця Юлія Чайка: без мами залишився маленький син

У Запоріжжі 18 серпня загинула Юлія Чайка. Вона захищала своє рідне місто від російських загарбників, була добровольцем. У неї залишився 8-річний син та батьки.

Відео дня

Докладніше про це читайте у матеріалі OBOZREVATEL.

Загинула, захищаючи Запоріжжя

Про те, що на фронті в ніч на 18 серпня загинула Юлія Чайка, стало відомо з повідомлення організації "Демсокира", членом якої була Юлія.

Наприкінці липня сама Юлія у себе на сторінці написала, що вже чотири місяці добровільно служить народу України. Щоправда, уточнила, що це не ЗСУ. "Де саме служила Юлія, ми не можемо повідомляти. Вона захищала рідне Запоріжжя від ворога", – сказали в організації.

Організовувала виставки, фестивалі

Перш ніж піти воювати, Юлія займалася організацією різних заходів: музичні фестивалі, акції, фотовиставки. Була талановитою та креативною – так про неї говорять знайомі.

"Я не знаю, що сказати, – відчуття шоку і прострації. Юля була невгамовною, трохи галасливою. Завжди щось робила, кудись бігла. Життя було складним, вона сама виховувала маленького сина після розлучення. Пробувала себе в різних професіях або робила те, що їй до душі. Вона була справді життєрадісною, коли я зустрічала її, то вона зі сміхом розповідала про проблеми. Вона була трохи іншою. Трохи вищою за пересічних людей, сильною. Поряд з нею змінювалося світосприйняття, ніби вона бачила більше кольорів у цьому світі, і через це з нею було іноді складно. Тому що вона була проста, пряма і справедлива. В юності вона була діджеєм, і серед її друзів було багато музикантів, продюсерів, творчих людей", – розповіла нам її знайома Юлія Безугла.

"Чайка з Facebook"

Про Юлю розповіла нам також її "колега" з громадської організації із Сум Ольга Сергієнко:

"Юля здавалася справжнім вихором емоцій та енергії. Це було моє перше враження про неї під час знайомства. Ми зустрілися з нею у 2019 році в Києві як активісти "Демократичной сокири". До цього я вже трохи знала про неї через гумористичний проєкт у Facebook "Чайка знайомиться", у неї було багато підписників сторінки. Пам'ятаю, тоді хтось поруч прошепотів: "Це ж Чайка з Facebook". Юля могла порозумітися з ким завгодно, навіть там, де через різницю позицій уже багато хто пересварився б. Вона могла вести довгий та ввічливий діалог, уникати прямих конфліктів. Юля була непримиренна до будь-якої несправедливості, тоді вона могла бути різкою, і її не зупиняли гучні прізвища та посади.

Я вважала її хорошою мамою. Від постів про сина у Facebook, їхніх спільних фото віяло теплом. Вона любила сина, проводила з ним багато часу, вони мали спільні сімейні традиції та "ритуали". Юля була яскравою, на акціях до неї одразу підходили журналісти. Вона вирізнялася не лише яскравим волоссям або яскравими промовами, навіть її манера спілкуватися привертала увагу. Друзі розповідали, що якщо у Запоріжжі "Демократична сокира" офіційно не заявляла про участь у якійсь акції, але там з'являлася Чайка, вважалося, що ми акцію підтримуємо. Звістка про те, що вона загинула, стала шоком для багатьох".

У Юлії залишився 8-річний син Микита. Ще на початку повномасштабного вторгнення вона відправила його зі своїми батьками за кордон. Наразі її мама повернулася до Запоріжжя, щоб поховати доньку.