Відео дня
"Бандерівців убили – кинули й мене туди живу": у Криму померла легендарна зв'язкова УПА
В анексованому Криму в селі Роздольне померла колишня зв'язкова УПА Теодозія Кобилянська, яка пережила тортури та табори радянського режиму.
96-річна жінка померла 9 лютого у своєму будинку, 11 лютого її поховали на центральному кладовищі в Роздольному, повідомляє "Крим.Реалії".
Теодозія Кобилянська народилася в селі Микулинці Тернопільської області. Після школи вступила в Організацію українських націоналістів.
У 1943 році, коли була створена Українська повстанська армія, працювала старшою економісткою на пошті. Хотіла більше допомагати Україні, тому стала зв'язковою УПА (щоб подивитися відео, поскрольте новину вниз).
Читайте: "Заборонено законом!" У Польщі розгорівся скандал через ОУН-УПА
"Коли почався рух цей, я взяла активну участь. І в ліс ходила до хлопців, зустрічалися там, що потрібно було – завжди їм щось пекли, носили туди їжу", – говорила жінка.
У червні 1946 року, коли вона забирала записки від повстанців, її вистежили й заарештували. Жінку кинули в підвал до тіл убитих.
"От бандерівців як убили – кинули й мене туди живу. Так із трупами й спала. Били по-чорному, їсти не давали. "Ти бандерівська б...дь!" І все. Ну ворожість якась така, знаєте, людська ворожість. Це такі люди малоосвічені, вони не розуміли багато чого, не розуміли в політиці нічого. Я ж була політикинею, я розбиралася в людях, а це простий люд, вони не розуміли, що людина думає, чим живе", – згадувала Кобилянська.
Читайте: Сотні секретних документів: в Україні знайшли невідомі раніше архіви УПА
Документи у справі Теодозії Гавришків (дівоче прізвище) зберігаються в архівах СБУ Тернопільській області. У них зазначено: Гавришків – членкиня ОУН, працювала під псевдонімом "Струсь".
Її засудили до 10 років таборів за двома статтями: зрада батьківщини й участь у контрреволюційній організації.
Після суду Кобилянську спершу відправили на лісоповал – у табір біля Красноярська, так званий "Краслага", потім перевели в Казахстан у "Степлаг".
Пізніше вирок переглянули. Загалом вона провела дев'ять років у таборах і ще рік у вільному поселенні в Караганді. Потім переїхала в село Роздольне в Криму.
"Весь час чекаю, що, не дай Боже, хтось за мною прийде", – говорила Кобилянська журналістам.
Як повідомляв OBOZREVATEL, раніше Служба зовнішньої розвідки України розсекретила майже 350 архівних документів про діяльність Української Народної Республіки в 1920-1930 роках, зокрема про вбивство глави її Директорії Симона Петлюри.