У Бабиному Яру провели пошукові роботи: з'явився звіт

На території Національного історико-меморіального заповідника "Бабин Яр" організація "Пам’ять і слава" провела пошукові земляні роботи на предмет виявлення поховань на ділянці можливого зведення меморіальної синагоги.

Роботи проводилися на замовлення Меморіального Центру Голокосту "Бабин Яр" з дозволу Міністерства культури та інформаційної політики України, повідомили у пресслужбі установи.

Як зазначили в організації, на даній ділянці поховань не виявлено.

Згідно звіту, на всій досліджуваній ділянці верхній шар ґрунту є наносним. Він сягає у глибину в середньому від 30-ти до 50-ти см. У такому насипному шарі ґрунту були знайдені фрагменти побутового сміття та імовірні два фрагменти людського черепа.

Згідно звіту вони ймовірно були занесені сюди у насипному грунті разом з будівельним та побутовим сміттям. Під наносним шаром грунту знаходиться так званий "материк" – ущільнений грунт, що не містить слідів будь-яких земельних робіт. Це також підтверджується зробленим попередньо дослідженням георадаром та трасошукачем, згідно якого в межах ділянки обстеження не було виявлено сигналів, характерних для місць поховань або кладовищ.

Дослідник історії Києва Михайло Кальницький зазначив, що якби йшлося про залишки реального поховання ХІХ чи ХХ століття, навряд чи вони б являли собою поодинокі фрагменти кісток.

"Було б природно побачити тут цілісні людські останки, залишки труни тощо. Проте для території навколо Бабиного Яру, на жаль, немає нічого дивного в ситуації, коли у верхніх прошарках ґрунту паркової зони натрапляють на кістки людини за межами старих кладовищ. Рельєф біля яру зазнавав серйозних змін упродовж другої половини 20 століття", – сказав він.

Історик зазначив, що окрім того, що самий Бабин Яр вирівнювали, засипали, замивали цегляною пульпою, у 1960-х-80-х роках на території єврейського і караїмського кладовищ велося масштабне будівництво. Там, де ще залишалися тисячі поховань, зводили хмарочос апаратно-студійного комплексу телебачення, спортивний комплекс товариства "Авангард", нові архівні сховища, прокладали підземні комунікації.

"Будували буквально на кістках, тож роботи проводилися з використанням бульдозерів, які розчищали територію цвинтарів. У відроги ярів, що прилягали до кладовищ із північного боку, скидали будівельне сміття разом із ґрунтом, останками та надгробками насамперед з єврейського кладовища. Тож зрозуміло, що у цій ситуації могло відбутися переміщення окремих кісток на будь-яке місце в зоні подібного "упорядкування" території", – сказав Кальницький.

Довгий час захоронення велись на території поряд з Кирилівською лікарнею біля Кирилівського храму. В 1871 г. міська влада на прохання Києво-Кирилівських богоугодних закладів виділила нову земельну ділянку під православне Кирилівська кладовище у напрямку території, на якій проводилося нинішнє дослідження.

На час закриття у 1929 р. кладовище займало територію площею 9,7 га. Тут ховали переважно померлих пацієнтів Кирилівської лікарні. За словами Кальницького, враховуючи обмежену кількість померлих та незручний рельєф території, щільність поховань на цій ділянці була невеликою. Що ж стосується досліджуваної ділянки, то вона знаходиться саме біля краю відрогу яру, за пам'ятником "Менора". Зараз це територія паркової зони заповідника.

У результаті пошукових робіт на досліджуваній території розмірами 10х10 метрів з заходу на схід та з півдня на північ не було виявлено місць поховань або кладовищ, хоча обстежена ділянка на деяких історичних планах показана у межах Кирилівського православного кладовища. Враховуючи, що ділянка знаходиться майже впритул до глибокого яру та має тенденцію до сповзання униз, є підстави вважати, що на ній не проводились поховання.