Топ-10 потужних катастроф на Землі, які спричинило людство

Історія людства наповнена величезною кількістю техногенних катастроф. Ядерні вибухи, розливи нафти, хімічне забруднення – все це далеко не повний список глобальних аварій, які завдали значної шкоди навколишньому середовищу.

Відео дня

Про найбільш значні катастрофи, які були спричинені людською діяльністю, розповіло видання Live Science.

Зсув Аберфанської шахти

Одна із перших руйнівних аварій на шахті Аберфан відбулася ще у далекому 1966 році. Невелике селище Аберфан у Великої Британії, розрослося навколо найближчої вугільної шахти ще у 1869 році. Проте згодом поселення настільки збільшилося, що селище було оточене величезними купами відходів від видобутку копалин.

Звісно, що це не становило великої проблеми для місцевих до 21 жовтня 1966 року, коли випало 154 мм опадів. Аномальна кількість дощів призвела до просідання купи відходів. Величезну кільксть уламків течією понесло в бік селища з швидкістю від 17 до 34 км/год, а хвилі сягали у висоту 9 метрів.

Звісно, що жителі не очікували такого і наслідки були дійсно руйнівними. Через цю лавину загинуло 144 людини, серед яких було 116 дітей. Потужний потік відходів зніс початкову та середню школу, а також зруйнував 18 житлових будинків.

Тисячі добровольців їхали допомагати розбирати завали у Аберфан – це була трагедія державного масштабу. Ця катастрофа і досі лишається однією із найстрашніших, які відбувалися на шахтах Великої Британії.

Катастрофа Севезо

Ця промислова аварія сталася на хімзаводі на поблизу Мілану в Італії. Фабрика виробляла хімікат під назвою 2,4,5-трихлорфенол, який використовувався як хімічна зброя та компонент у пестицидах.

Того дня, 10 липня 1976 року, ланцюгова реакція розірвала реактор, а це призвело до вибуху та викиду у навколишнє середовище шести тонн токсичних хімікатів.

Хмара отруйних випарів охопила площу у 18 км², але найбільше постраждали жителі міста Севезо. Дітей госпіталізували із запаленнями шкіри, сотні місцевих страждали від різних захворювань, було проведено масову евакуацію.

Не менш згубними були наслідки для природи, адже тисячі тварин загинули або їх довелося зарізати, щоб запобігти потраплянню токсинів у харчовий ланцюг. Наслідки цієї катастрофи спостерігаються і зараз. Багаторічні дослідження показали, що з 1976 року значна кількість місцевих помирає від серцево-судинних і респіраторних захворювань.

Чорнобильська катастрофа

Вибух Чорнобильської АЕС можливо є найвідомішою техногенною катастрофою в історії людства. Звичайний експеримент інженерів, який мав на меті перевірити чи спрацює аварійне водяне охолодження, призвів до аварії, яка становила загрозу для всього світу.

Робітники станції не змогли зупинити ядерні реактори через стрибок напруги. Через це в одному з реакторів зібралася критична кількість пари, яка зірвала дах. Все це призвело до викиду в атмосферу значної кількості радіоактивного матеріалу.

Робітників і пожежників терміново госпіталізували, 28 людей померли від потужного радіаційного опромінення. Аби загасити пожежу та уникнути катастрофи планетарних масштабів знадобилося майже два тижні та втручання значної кількості військових.

Евакуація жителів сусідньої Прип’яті тривала майже добу. Навколо Чорнобиля було створено 30-кілометрову Зону відчуження, а над станцією було побудовано захисний купол. Наслідки від цієї катастрофи Україна та світ спостерігають й донині. Стримування цієї аварії та очищення її наслідків триватимуть ще мінімум до 2065 року.

Азбестові хмари Монтани

Місто Ліббі у штаті Монтана було побудоване ще в 1800-х роках, коли прибули поселенці. Згодом місто поступово розширювалося, цьому особливо посприяло відкриття мінералу вермикуліт у 1919 році.

Вермикуліт має безліч застосувань, від садівництва до виробництва деталей для автомобілів, а шахта в Ліббі до 1963 року забезпечувала 80% світових запасів цього ресурсу. Звісно ж, що жителі вважали шахти прибутковими та корисними для міста, але деякі види цього мінералу містять азбест – надзвичайно небезпечну речовину, яка може викликати значні проблеми з легенями.

Згодом виявилося, що вермикуліт у Ліббі дійсно містив азбест. У гірничодобувній компанії знали про це та можливі наслідки цього, але приховали інформацію. Це і призвело до справжньої катастрофи, адже відходи з шахти місцеві використовували для озеленення та будівництва.

Наслідки були жахаючими – майже 10% населення міста померло від захворювань, пов’язаних з азбестом. Ще більш тривожним моментом було те, що не всі загиблі були шахтарями, адже волокна азбесту, які і викликають проблеми, легко передаються іншим людям.

Практично десятиліття місто жило під токсичною хмарою. Хоча шахта була закрита ще в 1990 році, але ця проблема набула широкого розголосу лише в 1999 році. Уряд США почав рятувати місто лише у 2009 році, коли у Ліббі було введено надзвичайний стан.

До того моменту вже сотні людей померли від проблем зі здоров’ям, пов’язаних із азбестом, ще тисячі захворіли, а нові випадки смерті та захворювання все ще реєструвалися в 2018 році через довготривалий вплив цих отруйних речовин.

Розлив нафти Deepwater Horizon

Розливи нафти вважаються одними з найпомітніших техногенних катастроф сьогодення. Але одна з аварій виділяється серед інших, а саме інцидент Deepwater Horizon 2010 року. Це вважається найбільшим розливом нафти в морі в історії.

Назва походить від бурового апарату в центрі інциденту. Нафтова вишка Deepwater Horizon була плавучою платформою, яка бурила свердловину. Це, саме по собі, не було проблемою, і установка працювала добре в своїх межах. Але 20 квітня 2010 року метан з підводної свердловини розширився і піднявся в бурову установку, де спалахнув і вибухнув.

Пожежа надзвичайно швидко охопила всю платформу, що призвело до загибелі 11 робітників, але 94 члени екіпажу вдалося врятувати. Через два дні бурова установка затонула. Однак до цього моменту з підводної свердловини вийшла величезна нафтова пляма, яка почала стрімко збільшуватися.

Компанія, яка займалася видобутком нафти намагалася зупинити катастрофу за допомогою дистанційно керованих апаратів, встановлення захисного куполу та буріння вторинної свердловини, але попри це нафта продовжувала витікати в океан впродовж 87 днів.

Наслідки жахали, адже зі свердловини витекло близько 954 млн літрів нафти, а загальна площа забруднення склала 181 тисяч км² океанічних вод у Мексиканській затоці. Це призвело до масової загибелі тварин та завдало невиправної шкоди місцевій екосистемі.

Катастрофа в Бхопалі

Ще одна аварія значних масштабів сталася на заводі пестицидів в Бхопалі, Індія. 2 грудня 1984 року стався витік газу, який був викликаний несправністю систем безпеки. Наслідком цього стало викид в атмосферу тонн метилізоціанату – небезпечної хімічної речовини.

Через значну щільність забудови навколо заводу, більш ніж 600 000 людей потрапили під вплив токсичної хмари хімікатів. Ще більше погіршило ситуацію те, що жителів міста не було оперативно проінформовано про аварію. Протягом кількох годин загинули тисячі людей, які страждали від опіків, задишки та блювоти.

Довгострокові дослідження підтвердили, що в регіоні досі відчуваються наслідки цієї жахаючої аварії, а місцеві скаржаться на ураження очей, легень та інших ознак токсичного забруднення середовища.

Грязьовий вулкан Сідоархо

В Індонезії розташований вулкан Сідоарджо, але з нього витікає не лава, а грязюка. Він був створений штучно внаслідок внаслідок вибуху на газовій свердловині, пробуреної енергетичною компанією. Хоча чиновники заявляють, що причиною став землетрус, який нібито став причиною проблеми.

Звісно ж у світі діє понад понад 1000 грязьових вулканів, але Сідоархо найбільший з них. Він утворився 28 травня 2006 року через діяльність людей. Під час буріння свердловини, на глибині в 3000 метрів почалися проблеми. Неочікувано поблизу почалося виверження води, пару та газу. Згодом це місце почали називати Лумпур Лапіндо.

Спочатку з новоутвореного вулкану виплескувалося більш ніж 180 000 м³ бруду на добу. Жертвами стали 11 людей, а 30 000 людей були евакуйовані з району. Було зруйновано десяток селищ і понад 10 000 будинків, а метал, який знаходився у бруді, отруїв прилеглі річки.

Велика тихоокеанська сміттєва пляма

Через людську недбалість в океан потрапляє величезна кількість сміття. Проте на півночі Тихого океану можна побачити жахаючі масштаби проблеми – там розташована Велика тихоокеанська сміттєва пляма.

Ця ділянка простягається від узбережжя Каліфорнії, через Тихий океан до Японії, і насправді складається з двох різних масивів сміття – одного на західній стороні океану, а іншого на східному. Екологи пояснюють, що течії об’єднуються і засмоктують значні масиви сміття у вихор, що не дає відходам можливості покинути цю зону.

Велика тихоокеанська сміттєва пляма складається не тільки з пластикових пакетів і пляшок. Більша частина пластику вже розпалася на крихітні уламки, які просто роблять воду мутною. Враховуючи, що близько 70% океанського сміття опускається на дно моря, то під поверхнею води його може бути в рази більше.

Вчені не можуть назвати точних розмірів плями, але за приблизними оцінками вона займає площу від 700 тисяч до 15 млн км².

Деяким предметам у цьому пласті понад 50 років, адже пластик розкладається сотні років. Вчені вважають, що з кожним десятиліттям, пляма стає в десять разів більшою, хоча цю проблему намагаються вирішити, а викиди сміття в океани зменшити.

До того ж пластик згубно впливає на екосистему, адже багато тварин сприймають сміття за їжу або потрапляють у пастку із старих сіток і подібних відходів. До того ж пляма настільки густа, що перекриває доступ сонячного світла, яке необхідне водоростям та планктону.

Каліфорнійські лісові пожежі

Глобальне потепління призвело до того, що лісові проблеми стали однією з найбільших проблем у світі. Одна таких катастроф відбулася в 2018 році на території Каліфорнії. Під час масштабних лісових пожеж, які вирували в усьому штаті, загинуло понад 100 людей. Вогонь знищив понад 24 000 будівель і два мільйони акрів землі.

Може здатися, що людина тут ні до чого, але насправді цьому явищу передували значні зміни клімату. Підвищення температури вбило багато дерев у Каліфорнії, які стають паливом для поширення вогню. Враховуючи, що зміни клімату стають все глобальнішими, екстремальні погодні умови можуть стати звичними для жителів Каліфорнії.

Вибухи на хімічному заводі в Цзіліні

Ця катастрофа відбулася в китайському місті Цзілінь в листопаді 2005 року. На нафтохімічному заводі сталася аварія, яка спровокувала серію вибухів. Одразу після них владі довелося евакуювати понад 10 тисяч осіб з прилеглих будівель.

Під час аварії над містом утворилася величезна чорна хмара, а в річну Сунгарі було викинуто близько 110 тон забруднюючих речовин. Це було справжньою катастрофою для густонаселеного міста, чиє водопостачання залежало від цієї водойми.

На той період, поки річку очищали, воду в місто доводилося завозити з міст, яких не зачепило забруднення. Після цього в деяких населених пунктах почали копати глибокі свердловини аби не залежати повністю від річок у своїх запасах води. Постачання була припинена на кілька днів, поки водопостачання очищалося, і воду довелося транспортувати з непошкоджених міст.

Варто відзначити, що аварія зачепила не лише китайську територію, але токсини були виявлені також в російських містах, які знаходилися недалеко від кордону, а також в Японському морі.

Як повідомляв OBOZREVATEL, зміна клімату на Землі докорінно змінить життя на планеті, навіть якщо людство знизить викиди парникових газів від спалювання викопного палива. До 2050 року через це можуть зруйнуватися екосистеми, затопити міста, мільйони людей можуть зіткнутися з голодом і бідністю.