Страх помилок і кадрова нестабільність паралізують держуправління в Україні, – Гудименко

Страх помилок і кадрова нестабільність паралізують держуправління в Україні, – Гудименко

Незалежна діяльність державних агенцій не вписується в усталену картину управління, звичну до лояльності та підпорядкування. У цьому причина постійних кадрових перестановок, що вимиває з системи мотивовані та кваліфіковані кадри.

Про це молодший сержант ЗСУ у відставці та голова ГО Українське об’єднання "Мрія" Юрій Гудименко поділився в інтерв’ю для "Цензор.нет".

"Новостворені державні органи, такі як Агенція оборонних закупівель чи Державний оператор тилу, ще не вкорінилися у державний апарат. Адже на початку повномасштабки ми, як держава, гребли на фронт все і всюди, не зважаючи ні на що. Але після того, як попередній міністр оборони (Олексій Резніков. – Ред.) потрапив до епіцентру скандалу, то маятник пріоритетів качнувся. Тепер нас цікавить не швидкість та не стільки якість, скільки те, щоб не було завищених цін і крадіжок на закупівлях. Мені здається, наша держава просто не знайшла баланс.  Цій ситуації не варто дивуватися, однак її варто виправляти", – підкреслив Гудименко.

За словами ветерана, багато кваліфікованих людей сьогодні не хочуть працювати на посадах міністрів чи їхніх заступників. Діюча система позбавляє їх суб’єктності, оскільки вимагає тотальної керованості, а такі риси, як професійність та обізнаність мало беруться до уваги.

"На політичні посади в Україні часто призначають людей, які не є політиками і не мають політичних амбіцій. Від них вимагають виконання політичних функцій, водночас забороняючи медійність чи подальшу політичну активність. Це суперечить природі цих посад і руйнує ефективність держуправління. В нас сьогодні, на жаль, більшу частину Кабінету Міністрів можна охарактеризувати, як людей неяскравих, неамбіційних та несильних. Те ж саме Міністерство ветеранів було позбавлене суб’єктності під час керівництва пані Лапутіної, яка не виявляла інтересу до роботи і допустила серйозне скорочення персоналу. Через це ми проґавили колосальний шанс, налаштувати систему, поки основна маса військових була  в армії. Зараз потік демобілізованих із пораненнями стрімко зростає. Якщо в цю систему вкинути, умовно, 200 тисяч людей, вона просто "захлинеться" і не працюватиме. Ось наслідки", – підкреслив Гудименко.