Скільки діє бронювання від мобілізації в Україні і на яких підставах його можуть скасувати: роз'яснення

Під час воєнного стану в Україні всі чоловіки 18-60 років вважаються військовозобов’язаними й можуть бути мобілізовані. Водночас якщо вони працюють у компаніях, які мають особливе значення для економіки країни в умовах війни, то можуть отримати відстрочку від призову.

Відео дня

Така бронь, звісно, дається не всім і діє не вічно. OBOZREVATEL зібрав роз’яснення про те, на який час можливе бронювання співробітників і в яких випадках вони можуть його втратити та все таки потрапити на службу в ЗСУ.

Скільки діє бронь від мобілізації?

Зауважимо, що порядок бронювання військовозобов'язаних під час воєнного стану в Україні визначається постановою Кабміну №76.

Згідно зі ст. 2 цього порядку, рішенням Мінекономіки визначається термін дії відстрочки, який для працівників не може перевищувати:

1. Строку проведення самої мобілізації – для військовозобов'язаних, які працюють в органах державної влади, інших держорганах та органах місцевого самоврядування, у разі, коли це необхідно для забезпечення їхнього функціонування.

2. Шести місяців – для військовозобов'язаних, які працюють на підприємствах, в установах і організаціях:

– яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), у разі, коли це необхідно для виконання встановлених мобілізаційних завдань (замовлень);

– які здійснюють виробництво товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для забезпечення потреб ЗСУ, інших військових формувань;

– які є критично важливими для функціонування економіки й забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

Коли бронь від мобілізації можуть скасувати?

Відповідно по пункту 12 Постанови, бронювання від призову на військову службу для працівників анулюється у таких випадках:

– закінчення строку її дії;

– завершення підприємством, установою, організацією виконання мобілізаційного завдання (замовлення) або його скасування;

– завершення підприємством, установою, організацією виробництва товарів, виконання робіт і надання послуг для забезпечення потреб ЗСУ, інших військових формувань;

– позбавлення підприємства, установи і організації статусу критично важливих для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період уповноваженим органом;

– ліквідації органу влади чи підприємства, установи і організації;

– звільнення військовозобов'язаного з органу влади чи підприємства, установи і організації.

Після того, як настають такі обставини, працівники навіть важливих для країни підприємств у підсумку можуть отримати повістки й бути мобілізованими до ЗСУ.

Як повідомляв OBOZREVATEL, в Україні офіційно дозволили видавати повістки чоловікам не за місцем реєстрації, де вони перебувають на військовому обліку. Водночас юристи припускають, що з видачею повісток не за місцем проживання військовозобов’язаного можуть виникнути проблеми.

Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі Obozrevatel та Viber. Не ведіться на фейки!