"Ситуація ставала гіршою з кожним днем": офіцер бригади "Азов" розповіла, як оборонці Маріуполя трималися під шаленим тиском ворога

Оборонцям легендарного Маріуполя, який майже повністю знищили російські окупанти, було важко триматися під шаленим тиском ворога, оскільки ситуація ставала гіршою з кожним днем. Проте мужні захисники України трималися до останнього.

Про це розповіла офіцер бригади "Азов" Марія. Вона виросла у Донецькій області і з юності мріяла стати на захист Батьківщини, адже переживала біль рідної землі, більша частина якої опинилася під окупацією.

Марія навчалася в Академії Нацгвардії, а після цього, у березні 2021 року, вступила до лав 12-ї бригади оперативного призначення. Звістку про початок повномасштабного вторгнення отримала в ніч на 24 лютого.

"Десь о другій ночі мені зателефонували й сказали: "У нас війна. Їдь до військової частини!" Ми тоді приїхали, і ще кілька днів обороняли військову частину, – розповіла Марія, яка тоді була заступницею командира стрілецької роти з конвоювання, екстрадиції підсудних по роботі з особовим складом.

За словами української захисниці, ситуація стрімко погіршувалася. Основні сили захисників Маріуполя почали концентруватися у металургійному комбінаті "Азовсталь", який став важливим командним та логістичним центром. Зокрема, з "Азовсталі" постачалися боєприпаси, продукти бійцям, які вели вуличні бої, а туди евакуювали поранених та загиблих.

Величезна промислова зона стала справжньою фортецею для ЗСУ. А окупанти тим часом зазнавали величезних втрат як у живій силі, так і в техніці. Проте поступово периметр навколо "Азовсталі" зменшувався. Окупанти рівняли місто із землею разом з його мешканцями.

"Були постійні обстріли. Хлопці виїжджали на завдання, і також вели бої у місті", – розповіла Марія.

Вона додала, що її головним завданням була підтримка морально-психологічного стану хлопців та дівчат, які перебували на "Азовсталі", оскільки деякі з них дуже важко переживали ці травматичні обставини.

"Найбільше травмувала втрата когось рідних. Я пережила це на собі, коли мого брата було поранено, і спочатку по радіостанції передали, що він загинув. Це був, напевно, найважчий момент з мого перебування там", – ділиться Марія.

Вона додала, що їй дуже пощастило, адже брат виявився живим, і вона отримала шанс його побачити. Її брата тоді вдалося евакуювати гелікоптером з оточеного міста.

Ситуація ставала гіршою з кожним днем, ресурси вичерпувалися. Зник зв’язок. Командування частини прийняло рішення дозволити особовому складу частини, зокрема жінкам, самотужки евакуюватися з Маріуполя, визначивши точкою збору Запоріжжя. Необхідно було зберегти життя особового складу в умовах, коли була вже втрачена надія на проведення деблокади міста.

Марія та її три подруги спочатку переховувалися у підвалах, намагалися вижити у неймовірно складних умовах, і врешті скористалися слушною нагодою, аби пішки почати вибиратися з оточення крізь чисельні блокпости російських окупантів.

Випробування не зломили дух Марії, а скоріше загартували її. Вона стільки пережила, проте так само віддана своєму обов’язку та бригаді "Азов".

Нагадаємо, морський піхотинець Ростислав Приступа з позивним "Бурштин" захищав Маріуполь з перших хвилин вторгнення, до того він з 2016 року протистояв російській агресії на Донбасі. Уродженець Рівненщини два місяці провів на "Азовсталі", де отримав тяжке поранення. Він розповідає, що триматися захисникам Маріуполя допомагала віра в те, що їм вдасться відстояти місто.

Раніше стало відомо, що близько 2 тисяч захисників "Азовсталі" досі перебувають в російському полоні. Точну кількість бранців РФ не називають, аби не нашкодити майбутнім обмінам.

Від Червоного Хреста не вдається отримати інформацію про стан здоров'я воїнів, що залишаються у полоні: волонтери організації не відвідували місця їх утримання.

Тільки перевірена інформація у нас у Telegram-каналі Obozrevatel та у Viber. Не ведіться на фейки!