Нові правила: чи будуть українці купувати SIM-карти за паспортами

В Україні вже не вперше розглядають питання почати продавати SIM-карти за паспортами. Тепер із такою ініціативою виступив і голова Служби безпеки України Іван Баканов.

За його словами, він підтримує введення реєстрації мобільних карток, через збільшення випадків шахрайства та постійні повідомлення анонімів про мінування метро та інших об'єктів інфраструктури.

Подробиці – в матеріалі OBOZREVATEL.

Головне:

• В СБУ підтримують ідею продавати SIM-карти за паспортами.

• У Верховній Раді був зареєстрований законопроєкт, у якому була прописана подібна норма, але через збурення українців проєкт був відкликаний.

• Реєстрація мобільного номеру введена в багатьох цивілізованих країнах, проте є немало країн, де така норма не застосовується.

• В Україні вже можливо зареєструвати свою "сімку" добровільно.

Читайте: АМКУ дозволив Азербайджану купити одного з найбільших мобільних операторів України

Реєстрація SIM-карт полегшить роботу правоохоронцям

Останнім часом кияни все частіше відчувають дискомфорт у зв'язку з закриттям станцій метро через анонімні повідомлення про мінування. На перевірку станцій іноді йде по декілька годин, а ось знайти псевдомінувальників досить складно.

У поліції повідомляють, що більшість дзвінків і листів про "замінування" київського метрополітену надходять з Росії або непідконтрольних територій Донбасу і Криму. Та все ж немало дзвінків надходить і з території України.

Окрім метрополітену, предметами для "мінування" стають важливі об'єкти інфраструктури по всій Україні: залізничні вокзали, мерії, райради, телеканали, офіси тощо.

Читайте: Тарифи на мобільний зв'язок піднімуться? Чого очікувати українцям

І от саме продаж "сімок" за паспортами, на думку Баканова, значно зменшить кількість телефонних "мінерів".

"Потрібні зміни до законодавства, які не всім будуть до вподоби: продавати сім-картки за паспортом. Якщо картка буде продана за паспортом, "вийти" на "мінера" буде простіше. Однак і це не вирішить проблему повністю, бо часто повідомлення про мінування надсилають електронною поштою", – розповів глава СБУ.

Законопроєктів багато, ефекту нуль

В дійсності українська влада намагалася ввести реєстрацію мобільних карток ще за часів президентства Віктора Януковича, але більш серйозно це питання постало у 2014 році, коли Росія анексувала український Крим та розв'язала війну на Донбасі. Головним аргументом чиновників була і залишається боротьба з тероризмом.

Читайте: "Київстар" запустив новий мобільний додаток для захисту дітей в інтернеті

За цей час було розроблено декілька законопроєктів, та ще жоден не був проголосований Верховною Радою. Останній подібний був відкликаний на початку вересня цього року.

Проєкт закону викликав хвилю невдоволення серед українців, зокрема, людей та бізнес схвилювала норма про продаж SIM-карток за паспортом, а також обов'язкова реєстрація мобільних телефонів через номер IMEI в державному реєстрі.

В новому проєкті закону про електронні комунікації №2264 всі ці норми були виключені. Хоча, не виключено, що до фінального голосування в документі не з'являться нові пункти.

В яких країнах купують SIM-карти з паспортами, а де це непотрібно

Найперша країна, яка згадується одразу – Росія. Багато українців порівнюють можливе введення закону про купівлю "сімок" з паспортом, як тотальній контроль із боку спецслужб, саме з сусідньою країною-агресором.

Читайте: Скільки в Україні коштують "красиві" мобільні номери

Але у світі реєстрація SIM-карток за паспортом введена майже в 100 країнах, серед яких багато прогресивних країн, таких як Норвегія, Південна Корея, Польща, Німеччина, Бельгія, Франція та інші. Також обов'язкова реєстрація введена в Індії, Таїланді, Бразилії, Перу, Білорусі та майже у всіх країни Африки.

Проте у різних країнах правила на покупку діють по-різному. Наприклад, у деяких країнах Європи при оформленні тривалого контракту попросять не просто паспорт, але і виписку з банку, фіскальний код і документ, що підтверджує громадянство цієї держави. Хоча у Німеччині можна придбати карту без абонплати де завгодно, але згодом її все одно потрібно буде зареєструвати.

У Камбоджі, В'єтнамі, Таїланді та Індії для оформлення картки від покупця вимагатимуть паспорт або його копію.

Читайте: "На жалощі тиснуть": українців попередили про хитру аферу з мобільними

Непотрібно реєструвати картки в країнах Балтії, Скандинавії, Португалії та низці інших країн. У США та Канаді також можна вільно купити SIM-карту, і не одну. Влада країн пояснює це тим, що ефективність подібних заходів не доведена, до того ж на це підуть додаткові витрати з бюджету.

Треба, чи не треба реєструвати "сімки"

Експерт ринку телекомунікацій Роман Хіміч пояснив OBOZREVATEL, в чому ж таки є плюси при купівлі SIM-карти з паспортом, та чому це не потрібно врегульовувати законодавчо.

За його словами, на сьогоднішні номери мобільного зв'язку дуже широко використовуються, як ідентифікатор людини на різноманітних цифрових сервісах, у банках тощо. Шахраям дуже просто перереєструвати персоніфікований номер на іншу людину для контролю на тими ж банківськими рахунками, або ж сторінками у соціальних мережах.

"Аби запобігти цьому, необхідна персоніфікація номеру, щоб оператор знав людину, яка є законним користувачем цього номеру, і при будь-яких операціях із ним міг запросити необхідну інформацію і впевнитися, що це та сама людина", – сказав він.

Проте, Хіміч не вважає за потрібне, врегульовувати подібну ініціативну на законодавчому рівні, оскільки будь-яка людина наразі може добровільно зареєструвати свій номер.

"Далі починається слизька зона. Оператори стільникового зв'язку зацікавлені в тому, аби зібрати більше інформації про своїх клієнтів. Цю інформацію вони використовують як у своїх потребах, так і надаючи різноманітні маркетингові послуги. Це є інтерес комерційних структур, а не суспільний", – пояснює експерт ринку телекомунікацій.

Читайте: В Україні масово крадуть мобільні номери і зламують рахунки: інструкція

Ще одне важливе питання, яке турбує українців – захист персональних даних.

"Правоохоронні органи продемонстрували свою нездатність захищати персональну інформацію громадян. Ці дані невипадково відносяться до тих, які потребують спеціального захисту від держави. На жаль, випадків шахрайства, коли злочинці можуть заволодіти подібними базами в нас не мало", – каже Хіміч, додаючи, що українці втратили довіру до правоохоронних органів, і не мають бажання надавати їм додаткові повноваження.

Що ж стосується сфери безпеки, про що говорив Баканов, у цьому випадку експерт ринку зв'язку вважає, що для роботи спецслужб цілком достатньо і вже наявних можливостей.

"Коли мова йде про абсолютно реальні масові розповсюдженні зазіхання, які мають усі ознаки диверсії чи саботажу, та ж сама СБУ просто робить вигляд, що її це не стосується. Тому я вважаю, що це просто привід пояснити, чому СБУ не може виконувати свою роботу. У них вистачає повноважень для виконання своїх обов'язків і без реєстрації "сімок", – заявив він.

Читайте: В Україні дозволили міняти мобільного оператора без зміни номера: як це працює

Резюмуючи, Хіміч додав, що в Україні більше 40 млн неперсоніфікованих мобільних карток, які необхідно опрацювати, що займе багато часу та коштів із бюджету: "І тут виникає питання, чи насправді це настільки актуально", – сказав він.

Отже, якщо людина має бажання зареєструвати свій номер, тим самим убезпечити себе від атак шахраїв, це можна зробити звернувшись за деталями до свого оператора. Функція реєстрації доступна в Україні вже декілька років. А з питаннями безпеки, як писалося вище, багато країн не вважають за потрібне вводити подібні норми через недоведену ефективність.