"Схаменіться, недолюди!" Що великий Шевченко писав про Росію: пророчі цитати

Щороку на початку березня Україна відзначає Шевченкові дні. Видатний поет і національний символ Тарас Шевченко народився 9 березня 1814 року в селі Моринці на Черкащині, а помер 10 березня 1861 року на чужині – у Санкт-Петербурзі.

Відео дня

Доля митця склалась драматичним чином. Він народився у кріпацтві, проте завдяки своєму таланту до живопису був викуплений, звільнений і відправлений на навчання до столиці Російської імперії – Санкт-Петербургу. Туга за батьківщиною виливалась у віршах та прозових творах Шевченка, які стали одним із основних стовпів творення української нації. Така позиція Шевченка дуже не подобалась імперській владі, за що поет був кілька разів покараний і навіть відправлений у заслання із забороною писати та малювати. OBOZ.UA наводить кілька цитат із віршів Шевченка, в яких він описує Росію та росіян, як одвічних ворогів України.

Кохайтеся, чорнобриві,

Та не з москалями,

Бо москалі — чужі люде,

Роблять лихо з вами.

Москаль любить жартуючи,

Жартуючи кине;

Піде в свою Московщину,

А дівчина гине…

• (поема "Катерина")

Сюжет поеми "Катерина" типовий для літератури романтизму – це страждання дівчини, яку зрадив та покинув її коханий. Проте особливість Шевченкового сюжету в тому, що він описує досить типову для тогочасної України історію – тяжку долю українці, якою цинічно скористався росіянин – офіцер царської армії.

Московщина,

Кругом чужі люде.

Тяжко, батьку,

Жити з ворогами!"

• ("До Основ’яненка")

У вірші, адресованому письменнику Григорієві Квітці-Основ’яненку, Шевченко прямо проголошує відмінність двох народів. І натякає на неможливість порозуміння.

По закону апостола

Ви любите брата!

Суєслови, лицеміри,

Господом прокляті!

Ви любите на братові

Шкуру, а не душу!"

"У нас же й світа, як на те —

Одна Сибір неісходима!

А тюрм, а люду!.. Що й лічить!

Од молдаванина до фінна

На всіх язиках все мовчить,

Бо благоденствує!

• (поема "Кавказ")

У творі 1845 року Тарас Шевченко гаряче засуджує завойовницьку, загарбницьку політику царської Росії на Кавказі. Описує її, як повне придушення національної свідомості. При цьому критикує величезну імперію за непомірні апетити до захоплення територій, тоді як власні землі залишають дикими та неосвоєними.

Безбожний царю! Творче зла!

Правди гонителю жестокий!

Чого накоїв на землі?"

"А ти, Всевидящеє око!

Чи Ти дивилося звисока,

Як сотнями в кайданах гнали

В Сибір невольників святих,

Як мордовали, розпинали

І вішали?.. А Ти не знало?

("Юродивий")

А на тихому Дунаю

Нас перебігають

Січовики-запорожці

І в Січ завертають,

І розказують і плачуть,

Як Січ руйнували,

Як москалі срібло, злото

І свічі забрали

У Покрові.

• ("Сліпий")

Історичність була одним із основоположних принципів творчості Тараса Шевченка. У своїх віршах він не раз описував реальні злочини, котрі чинили росіяни на українських землях. Змальовував загарбників, як безжальних варварів, які не мають жодного співчуття до поневолених.

Смійся, лютий враже!

Та не дуже, бо все гине —

Слава не поляже;

Не поляже, а розкаже,

Що діялось в світі,

Чия правда, чия кривда

І чиї ми діти.

Наша дума, наша пісня

Не вмре, не загине.

От де, люде, наша слава,

Слава України!

• ("До Основ’яненка")

Не жди сподіваної волі —

Вона заснула: цар Микола

Її приспав. А щоб збудить

Хиренну волю, треба миром,

Громадою обух сталить,

Та добре вигострить сокиру,

Та й заходиться вже будить

• ("Я не нездужаю, нівроку…")

Поховайте та вставайте,

Кайдани порвіте

І вражою злою кров’ю

Волю окропіте.

І мене в сім’ї великій,

В сім’ї вольній, новій,

Не забудьте пом’янути

Незлим тихим словом.

• ("Заповіт")

Борітеся — поборете!

Вам бог помагає!

За вас правда, за вас слава

І воля святая!

• ("Кавказ")

Ще один ключовий мотив поезії Шевченка – це заклик не просто до пробудження національної свідомості, але й до силового спротиву загарбникам-росіянам. Ці рядки слугували і продовжують слугувати мотивацією воїнам ЗСУ у протистоянні російським окупантам під час нинішньої війни.

Як понесе з України

У синєє море

Кров ворожу… отойді я

І лани і гори —

Все покину, і полину

До самого Бога

Молитися…

• ("Заповіт")

Встане Україна.

І розвіє тьму неволі,

Світ правди засвітить,

І помоляться на волі

Невольничі діти!

• ("Стоїть в селі Суботові…")

Зрештою, щастя українського народу Тарас Шевченко бачив у подоланні зв’язку з Росією та росіянами, у волі та самостійності, у повному праві вирішувати свою долю без втручання самоназваного "старшого" брата.

Раніше OBOZ.UA розповідав, як росіяни намагались спаплюжити образ Тараса Шевченка та принизити значення його творчості.

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.