Що загрожує за неявку в військкомат після отримання повістки під час воєнного стану в Україні: роз’яснення

В Україні до 19 лютого 2023 року продовжено режим воєнного стану та загальну мобілізацію. Останній підлягають всі військовозобов’язані чоловіки віком 18-60 років, і за ухилення від неї вони можуть відповідати перед законом.

OBOZREVATEL роз'яснює, яка відповідальність передбачена за неявку до військкомату після отримання повістки, а також кого і як можуть покарати за ухилення від військової служби.

Які бувають види повісток?

Повістки до військкомату бувають такі:

– для уточнення облікових даних – прийти й стати на облік, оновити інформацію про призовника;

– на проходження військово-лікарської комісії – пройти медичну комісію;

– на призов до армії – у ній вказано термін, у який потрібно з’явитися до призовної дільниці;

– мобілізаційне розпорядження – відправлення до війська.

Що робити після отримання повістки?

Якщо військовозобов'язаний отримав повістку особисто і поставив свій підпис, йому потрібно з’явитися у військкомат чи територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (ТЦК).

Спочатку людину поставлять на облік та уточнять її особисті дані. Лише потім прийде повістка для проходження медичної комісії. Після висновку останньої чоловіка можуть направити на службу.

Якщо громадянин не підлягає мобілізації через певні показання, йому потрібно надати документи, що підтверджують підстави для отримання "білого" квитка.

Важливо розуміти: після вручення першої повістки людину в будь-якому разі не відправлять одразу в зону активних бойових дій.

Які штрафи і відповідальність за неявку у військкомат?

Якщо людині вперше вручили повістку і вона не з’явилася у військкомат, їй загрожує адміністративна відповідальність.

Згідно зі ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за нез’явлення за викликом до ТЦК для визначення призначення у воєнний час встановлена адмінвідповідальність у вигляді штрафу від 1700 до 3400 гривень. Причому з подальшим доставлянням особи до ТЦК.

Згідно зі ст. 337 Кримінального кодексу України, якщо призовника було проінформовано про необхідність з’явитися до ТЦК під час телефонної розмови, за умови наявністю доказів виклику, оформлених у належному процесуальному порядку, його може бути притягнуто до кримінальної відповідальності у вигляді штрафу 5100-8500 грн або виправних робіт на строк до одного року.

Згідно зі ст. 336 ККУ, у випадку подальшого ухилення військовозобов’язаним від виконання мобілізаційного розпорядження про направлення на проходження військової служби (зокрема після проходження медкомісії), його може бути притягнуто до кримінальної відповідальності у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до п’яти років.

Тобто кримінальна відповідальність за ухилення настає для призовника, який вже був у військкоматі, пройшов медкомісію, отримав "бойовий" порядок для направлення в частину, але не з'явився.

Національній поліції України надано право здійснювати адміністративне затримання військовозобов’язаних під час порушення ними законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію та доставляти їх до територіального центру комплектування (ст. 259, 262 КУпАП, ч. 3 ст. 38 ЗУ "Про військовий обов’язок і військову службу").

Розгляд таких справ відбувається у судовому порядку. Суд може призначити обвинуваченому випробувальний термін для виправлення.

Раніше OBOZREVATEL розповідав, чи можуть мобілізувати чоловіків із інвалідністю ІІІ групи під час воєнного стану. А також, що таке "білий" квиток і де можуть служити обмежено придатні в Україні.

Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі Obozrevatel та Viber. Не ведіться на фейки!