ЗМІ заявили, що Карпати швидкими темпами втрачають ліс: яка ситуація насправді

У ЗМІ з'явилася інформація, що Карпати швидкими темпами втрачають ліс. Вказується, що в цих горах, розташованих на території восьми країн, вирубують чотири гектари щогодини, або приблизно 20 дерев щохвилини. Вирубаний ліс не відновлюється, до того ж Карпати стають уразливішими до ерозій, зсувів, повеней і зникнення видів тварин та рослин.

Зокрема, про це йдеться в матеріалі незалежного антикорупційного центру NGL.media. Там зазначали, що в Україні до 50-70% вирубок є нелегальними, причому з лісу забирають найціннішу деревину, щоб отримати найбільше вигоди. Однак у Державному агентстві лісових ресурсів України спростували такі дані.

Зокрема, як пише NGL.media, наприкінці вересня "Держекоінспекція" на Закарпатті отримала повідомлення про масову вирубку лісу біля дороги на Буковель. Принаймні 1500 дерев там було вирубано без жодних документів, розмір шкоди сягнув 32 млн грн.

Частину колод коні тягнули гірськими потічками, руйнуючи русла та навколишню екосистему.

"Рубки проводили на території Ясінянського лісомисливського господарства. Не стверджую, що лісгосп брав участь у цій схемі, але те, що вони належно не контролювали територію, – це точно", – сказав журналістам Владислав Каменца, виконувач обов’язків начальника управління еконагляду "Держекоінспекції" Закарпаття.

Відео дня

Інспектори ніколи не бачили настільки понівеченого лісу. Від потічка залишилося болото, встелене шаром тирси.

"Це означає, що вони возили щонайменше кілька місяців", – каже Каменца.

Подібні історії давно стали типовими для Карпат. За останні сто років схема злочину радикально не змінилася – браконьєри рубають найцінніші дерева і вивозять конями річковими руслами.

Відповідно до аналізу супутникових фото Global Land Analysis and Discovery (GLAD), встановлено, що за останні 20 років в українських Карпатах вирубали 161 тис. га лісу – тобто майже 10%.

80% цих втрат припадають на лісництва "Держлісагентства". Решта – на комунальні ліси, землі запасу й ліси, підпорядковані уряду: Міноборони, Міносвіти чи Мінагрополітики.

Ця цифра еквівалентна площі Києва, Харкова, Одеси, Львова, Івано-Франківська й Тернополя разом узятих, йдеться в статті NGL.media.

За результатами дослідження Greenpeace, у Карпатах, розташованих на території восьми країн, вирубують чотири гектари лісу щогодини, або близько 20 дерев щохвилини.

Дуже часто це стиглі та цінні породи дерев, які можна вигідно продати, йдеться в матеріалі NGL.media.

"Пригадую, як наприкінці 90-х у Європі з’явилася мода на дубові меблі. Одним із найпопулярніших та найкоштовніших продуктів на ринку деревини був шпон дуба – це тонкий лист деревини товщиною 0,35-4 мм, яким покривали меблі. Тоді, наприклад, "Стрийський лісгосп" вирубав цілий пояс дубових лісів, який був розміщений на горбогір’ях Прикарпаття та в заплавах Дністра. У нас залишилися мізерні фрагменти дубів, здебільшого ті, які розташовані на території природно-заповідного фонду", – розповів директор ГО "Дунайсько-Карпатська Програма" Богдан Проць.

Він додає: за даними європейських досліджень, в Україні до 50-70% рубок є нелегальним. А дані Держлісагентства свідчать, що ця частка не перевищує 0,3-0,6% від загального обсягу добутої деревини

Така разюча різниця в оцінках пов’язаним з тим, що найбільш масштабні нелегальні рубки мають вигляд законних, тобто насправді документи в лісників є, але як вони отримані – інше питання.

"Ми говоримо про такі типи рубок, як санітарні (вилучення сухих і хворих дерев. – Ред.), переформування (зміна структури лісу. – Ред.) чи прохідні (для кращого росту дерев. – Ред.). Це коли науковці та закони України передбачають певні типи рубок для догляду за лісом, тобто мають благородну мету, але насправді цього дотримуються лише на папері. На практиці з лісу забирають найкращу деревину, щоб отримати найбільше вигоди", – каже Дмитро Карабчук, засновник та виконавчий директор ГО "Лісові ініціативи і суспільство", координатор проєкту "Боротьба з незаконними рубками в Україні".

У результаті частка якісного лісу – особливо захисного (протиерозійні захисні смуги лісів уздовж залізниць та автодоріг, що мають важливе значення для захисту навколишнього природного середовища) і старовікового – невпинно зменшується.

Це своєю чергою призводить до того, що Карпати стають уразливішими до ерозій, зсувів, повеней і зникнення місцевих видів тварин та рослин.

"Насправді страшно навіть не те, що рубають, а те, що ліс більше там не відновлюється. Цей процес називається знелісненням. Наприклад, ділянка на гірськолижному курорті "Буковель", де вирубали ліс на території місцевого лісгоспу та забудували готелями", каже Дмитро Карабчук.

Ще один фактор знеліснення – вирубка ділянки лісу, яка не може самовідновитися, а саджанці не приживаються.

Так, за словами Дмитра Карабчука, "Мокрянське лісомисливське господарство", що на Закарпатті, санітарними вирубками "дорубалося" до того, що на одній із гір ліс більше не може відновитися.

"Змінився клімат, вітер висушує землю, і в період, коли нема опадів, посуха настільки драматична, що молоді дерева просто вмирають", – пояснив він.

Водночас не варто засуджувати будь-яку заготівлю лісу, адже люди протягом усієї історії використовували й будуть використовувати деревину, каже Карабчук.

"Але рубати можна стигле дерево і пам’ятати про золоте правило: щоб ліс встигав відновлюватися, зрубати можна не більше ніж 1% в рік", – каже експерт.

Однак тут є протиріччя. Так, карпатські лісники вважають стиглими буки віком 100-120 років, такі стандарти були затверджені ще у 1980-х роках XX ст. А останні дослідження Європейського лісівничого інституту свідчать, що біологічна стиглість буків може настати і в 500 років – усе залежить від географії, клімату й інших умов.

Нова версія закону "Про заборону на проведення суцільних рубок у гірських ялицево-букових лісах Карпатського регіону", ухваленого 2019 року, мала покращити ситуацію. Тоді ніби було запроваджено мораторій на вирубку лісу, за винятком санітарних рубок і поступової рубки стиглих дерев.

"Ця заборона призвела до того, що лісники почали вигадувати, що ліс хворий і треба провести санітарні рубки. Простіше кажучи, знаходять шпарини в законі, щоб рубати там, де держава заборонила", – розповів Петро Тєстов, еколог і представник "Української природоохоронної групи".

Однією з найпоширеніших схем стали рубки переформування. Петро Тєстов каже: в Карпатах на висоті 800-900 метрів має рости не штучно висаджена ялина, яка всихає через не відповідні умови, а букові та ялицеві ліси.

За 50 років вибіркових рубок можна переформувати ліс з ялинового в буковий без суцільної вирубки. Але на практиці перевірити, які саме дерева зрубали, дуже складно.

"У Львівській області ми бачимо випадки, коли лісники оголошують рубки переформування незалежно від того, чи росте там насправді ялина. Яскравий приклад – ландшафтний заказник "Зелемінь", де буково-ялицевий ліс оголосили "неправильним" і під виглядом "переформування" зрубали все, що хотіли", – каже науковець.

Інша поширена схема – вирубка запланована на одному гектарі, а здійснена на 1,1 га. Так без зайвих зусиль можна отримати додатковий прибуток 10%.

Одна з причин процвітання нелегальної вирубки лісу – відсутність суворого покарання. Зараз за це карають згідно зі статтею 246 Кримінального кодексу, яка передбачає до п’яти років тюрми.

Працівника лісгоспу судитимуть за ст. 367 "службова недбалість", яка теж передбачає максимум п’ять років. Але реальні тюремні терміни отримують одиниці, йдеться в матеріалі NGL.media.

Як каже адвокат Олег Сторчоус, який спеціалізується на подібних злочинах, реальне ув’язнення за нелегальні рубки – радше виняток, а не правило. А суворіші покарання мало впливають на поширеність таких випадків, вважає він.

"Неминучість відповідальності – ось що має реальне значення. Люди, які незаконно рубають, не думають, що їм світить п’ять років ув’язнення. Цим їх не злякати. Вони взагалі не думають про наслідки та не збираються попадатись. Змусити дотримуватись законів можна тільки тоді, коли ця погроза втілюється в конкретних вироках", – каже адвокат.

Аби правова система почала працювати, на думку Олега Сторчоуса, необхідно налагодити оперативну взаємодію лісової охорони та поліції.

Наразі ж, як свідчить практика, правоохоронці або не надають належної уваги цій категорії зловмисників, або самі стають частиною схем нелегальних рубок, йдеться в матеріалі.

14 жовтня в Держлісагентстві прокоментували матеріал журналістів, вказавши, що насправді на інтерактивній карті Global Land Analysis and Discovery (GLAD), на яку посилаються автори публікації, показано, як зникають ліси Фінляндії, Латвії та Польщі, а не лише України.

"Навіть наочно добре видно, що найбільшої "втрати" лісів з 2000 року зазнали Фінляндія, Швеція, Латвія, Чехія, Польща, Німеччина. Як же так? Адже ми звикли вважати ці країни взірцем екологічної свідомості! Відповідь полягає в тому, що новий ліс на місці вирубки європейські лісівники висаджують через декілька років. Своєю чергою GLAD ідентифікує лісовий покрив, коли дерева досягають висоти понад 5 метрів. Тобто GLAD починає "бачити" новий ліс лише приблизно через десять років. Насправді ж ніякого масштабного знелісення не відбувається", – заявили у відомстві.

Там додали, що, зокрема, у травні 2014 року територією Ужгородського та колишніх Перечинського і Великоберезнянського лісових господарств пройшов буревій, внаслідок якого утворилися значні площі суцільних вітровалів і буреломів. Тому в період 2014-2016 років там було зафіксовано пік суцільних санітарних рубок із подальшим лісовідновленням.

На даний час територія вкрита насадженнями з бука та клена-явора зі штучним введенням інших порід: модрини, сосни, ялиці, дугласії, дуба. Але на картах GLAD це знелісені території, зазначили в Держлісагентстві.

"Ми порівняли нібито знелісені ділянки лісництв на картах, опублікованих виданням, з тим, що є насправді, і виявили, що до червоних зон потрапили території, які ніколи не належали до земель лісового фонду. Вони є власністю місцевих громад. Натомість території лісового фонду залісені. Щоб переконатися в цьому, достатньо виїхати на місце і зробити фото. Тобто за картами GLAD робити висновки щодо "втрати" лісів є абсолютно некоректним!" – йдеться в повідомленні.

Крім того, у Держлісагентстві вказали, що NGL.media посилається на минулорічний звіт Greenpeace, але висновки цього звіту не направлені проти України! У ньому стверджується, що за останні п'ять років на понад 30% зросла швидкість втрати лісів Карпат на території ЄС. А на території не членів тренд не змінився. На території ЄС за рік втрачається майже в п'ять разів більша площа лісів, ніж за межами Євросоюзу.

У Держлісагентстві також наголосили, що публікація NGL.media створена за фінансової підтримки проєкту EU4IM. Мета проекту – фінансово допомогти медіа зі Східної Європи створювати суспільно важливий контент, який базується на фактах. Під час підготовки матеріалу за грантові європейські кошти автори не звернулися за коментарем до жодної офіційної установи – Міндовкілля, Держлісагенства, Держліспроєкту, УкрНДІгірліс.

"Таке враження, що автори свідомо намагалися створити однобічне бачення ситуації та приховати важливі факти, що абсолютно не відповідає базовим принципам європейської журналістики", – заявили у відомстві.

Як писав OBOZ.UA, депутати Верховної Ради більшістю голосів ухвалили закон, який посилює відповідальність за незаконне вирубування та обіг деревини. Покарання передбачає штрафи до 170 тис. грн або до п'яти років обмеженням волі. У парламенті кажуть, що це важливий крок у боротьбі з нелегальною вирубкою лісу та в збереженні природних ресурсів України.

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!