Відео дня
У Путіна проблеми: Азов став частиною великої гри Кремля
Росія зважилася на ескалацію в Україні в тому числі й через внутрішні причини. 25 листопада 2018 року в акваторії Чорного моря поблизу Керченської протоки стався кричущий випадок — прикордонний корабель РФ протаранив буксир ВМС України під час його планового переходу з порту Одеси в порт Маріуполя. Із застосуванням зброї РФ підбила ще два українські кораблі "Бердянськ" і "Нікополь". Внаслідок конфлікту, 23 українці стали військовополоненими РФ.
Військова напруга в акваторії Азовського моря почала наростати ще з квітня 2018 року, коли російські прикордонники почали затримувати кораблі, які йдуть в українські порти, або на виході з них. Пізніше Росія просто почала по декілька днів не пропускати судна через Керченську протоку.
Чому РФ зважилася на провокацію саме зараз? Одна із версій — відволікання уваги свого народу від наростаючих економічних і соціальних проблем у країні, саме цю версію і розглянув OBOZREVATEL.
Читайте: Росія захопила кораблі України: як відреагували ЄС та НАТО
Кремль програє вибори
9 вересня у всіх регіонах РФ пройшли чергові вибори губернаторів. У результаті волевиявлення народу стало зрозуміло, що правляча партія путінського режиму "Єдина Росія" дуже серйозно здала свої позиції вперше із 2012 року.
Під час виборів у чотирьох регіонах — у Примор'ї, Хабаровському краї, Володимирській області та Хакасії — кандидати від "Єдиної Росії" не змогли набрати необхідні 50% голосів. Крім того, правляча партія програла на виборах у регіональні парламенти трьох регіонів — Хакасії, а також Іркутської і Ульяновської областей.
Варто зазначити, що явка виборців на виборчі дільниці була вкрай мала, у деяких регіонах вона не досягла і 30%. Росіяни просто розчарувалися і відмовилися брати участь у цирковій виставі під назвою "вибори в Росії".
Читайте: Безглуздість виборів у Росії показали у яскравій карикатурі
Російська економіка летить у трубу
У листопаді цього року експерти Bloomberg порахували, скільки втратила російська економіка з 2014 року через введені проти неї санкцій Заходу. За їхніми оцінками, зростання ВВП у РФ не дорахувалося 10%, із них 6% Росія втратила саме через обмеження, які вводяться. Ще 4% пояснили світовими падіннями цін на нафту.
Моделювання Bloomberg також показує, що в довгостроковій перспективі санкції продовжать чинити несприятливий вплив на економіку Росії. На думку експертів, РФ навряд чи досягне економічного зростання на рівні 3% до 2021 року.
Зазначимо, що станом на березень 2014 року, коли Російська Федерація окупувала півострів Крим, курс рубля до долара становив 35-36 рублів. За майже 5 років військової агресії на території України курс рубля стрімко піднімається до психологічної позначки — 70 рублів за долар, тобто за цей час російська валюта впала майже вдвічі.
Читайте: Провал путінських реформ: росіяни вже не вірять у поліпшення життя
За словами економічних експертів, подальше введення санкцій тільки погіршуватиме ситуацію із економічним зростанням у РФ, внаслідок чого реальні доходи росіян будуть падати. В умовах санкцій також страждає робота багатьох російських підприємств, що безсумнівно позначиться на зростанні безробіття у країні.
Масові протести проти пенсійної реформи
На фоні економічної кризи росіяни вкрай негативно сприйняли внесений урядом 16 червня 2018 року законопроект про підвищення пенсійного віку. Відповідно до реформи, пенсійний вік для чоловіків і жінок піднімається на 5 років — до 65 і 63 років відповідно.
На переконання багатьох вчених, більшість росіян просто не доживуть до свого пенсійного віку. Середня тривалість життя у Росії станом на 2018 рік — склала 72,4 року, при цьому у чоловіків вона становить 67,5 року, а це означає, що в середньому чоловіча стать проведе на пенсії лише 2,5 року. Жінкам пощастило набагато більше, у середньому вони зможуть провести на пенсії аж 17 років.
Читайте: ''Вічно молоді'': новий пенсійний вік у Росії висміяли в карикатурі
Законопроект викликав багато критики і невдоволення із боку російських громадян, які вилилися у масові протести у багатьох містах Росії, у тому числі в Москві та Санкт-Петербурзі. На акції вийшли десятки тисяч людей, більше 500 були затримані. Багато з мітингувальників твердили, що на пенсію пора самому Путіну.
Незважаючи на всі протести, 3 жовтня глава Кремля усе ж підписав скандальний законопроект, який раніше був прийнятий Держдумою РФ, із невеликою поправкою — вік виходу на пенсію для жінок знизили з 63 до 60 років.
Мітинги в Інгушетії
Поки Володимир Путін зайнятий "захистом росіян" на сході України, він навіть не помітив розколу в своїй державі. 26 вересня глави Чечні й Інгушетії Рамзан Кадиров і Юнус-Бек Євкуров підписали угоду про кордон між республіками, згідно з яким під контроль Грозного переходить частина Сунженського району Інгушетії.
Читайте: Майдан в Інгушетії: Чечня показала карту з новими кордонами
4 жовтня парламент Інгушетії ратифікував угоду про кордон із Чечнею. Це було зроблено, незважаючи на вимогу Конституційного суду Інгушетії провести референдум із цього приводу.
Тоді тисячі людей вийшли під парламент Інгушетії на масові протести з вимогою скасувати всі домовленості в підписаній угоді й провести референдум про перегляд кордонів. На п'ятий день мітинг був санкціонований владою до 15 жовтня. Перерва цілодобової акції протесту тривала з 18 по 31 жовтня 2018 року.
30 жовтня Конституційний суд Республіки Інгушетія визнав угоду про перегляд кордонів неконституційними і скасував його дію. Разом із тим Євкуров заявив, що дія угоди не може бути скасована, "оскільки договори між двома суб'єктами Російської Федерації, що зачіпають інтереси обох регіонів, повинні бути перевірені тільки на відповідність Конституції Російської Федерації і виключно Конституційним судом Російської Федерації".
У зв'язку з цим він подав відповідний запит у Конституційний суд Російської Федерації. У прес-службі суду підтвердили, що запит отриманий, його розгляд призначено на 27 листопада. Саме в цей день інгуши знову зібралися вийти на вулиці на підтримку скасування угоди про передачу частини територій Чеченській Республіці.
Те, що агресивні дії РФ у відношенні до українських військових кораблів — це спроба російської влади відвернути свій народ від економічних і соціальних проблем, вважає також російська опозиціонерка Ольга Курносова. У коментарі OBOZREVATEL росіянка підтвердила, що Кремль перестає справлятися із ситуацією.
"Найперше, що спадає на думку — це відволікання росіян від того, що відбувається у Росії. А там відбувається затяжна економічна криза, втрата керованості, відповідно черговий скандал на виборах у Примор'ї, де не зареєстрували кандидата, котрий переміг на виборах, результати яких були скасовані. Там відбувається безпрецедентне падіння рейтингу самого Путіна. У Росії відбувається багато того, із чим Кремль просто перестає розуміти, як справлятися", — каже російська опозиціонерка.
Читайте: Конфлікт із Росією в Азовському морі: адмірал розповів, що чекає на полонених моряків
"Тому є бажання чергового витка агресивної риторики, забити всі ЗМІ українською тематикою, і при цьому там уже кажуть, що це Україна зробила провокацію, і я б хотіла зрозуміти, в чому саме ця провокація була?", — додала вона.