Відео дня
"Революція, яка створила націю": як соцмережі відреагували на річницю Майдану
України 21 листопада відзначає четверту річницю початку подій на Майдані, що поклали початок Революції Гідності.
У вівторок у соцмережах діляться враженнями про ті події, сперечаються про здобутки і втрати України після Майдану і згадують про тих, хто віддав свої життя за краще майбутнє країни.
"Вічна пам'ять героям Небесної Сотні", - написав президент Петро Порошенко.
"Вітаємо з Днем Гідності та Свободи! Сьогодні четверті роковини початку подій на Майдані Незалежності, під час яких українці відстояли своє право на європейський вибір та незворотні позитивні зміни!
Україна завжди буде пам'ятати героїв, які віддали життя за краще майбутнє своєї держави. Наш спільний обов'язок перед усіма, хто боровся за нашу гідність і свободу, зробити так, щоб Україна їх мрії стала реальністю ", - йдеться в привітанні Кабінету міністрів України.
Читайте: Вічна пам'ять героям: Порошенко з дружиною вшанували пам'ять Небесної Сотні
"Цими днями мене запрошували на ТБ на програми, присвячені Майдану. Я не вважаю за можливе брати участь у цих ефірах, маргіналізувати наш тодішній протест під крики, галас і крики нас сьогоднішніх. Для мене Майдан - це ще живе, важливе, незавершене. Тому що ще занадто болить і ще перед очима намети антимайдану в Маріїнці, звідки витягли напівмертвих хлопців, 17 лікарня і крики батьків загиблих хлопчиків. Триває війна за Україну, яка і почалася на Майдані і заговорювати це штампованими гаслами ток-шоу не можна.
Для мене ці дні - коли потрібно помовчати. Поклонитися пам'яті... Згадати...зокрема, і нас, тодішніх, щирих у своїй єдності і відданості принципам, у своїй вірі. Це дні, коли є шанс відкинути все другорядне і повернути ключове і сьогодення. Працювати. Над відновленням територіальної цілісності і суверенітету України. Над відновленням нашої єдності. Над модернізацією нашої армії і країни.
Пам'ятаю кожну хвилину. Це вкрай важливо для мене і дуже боляче, щоб базікати язиками... Дай Бог нам єдності і мужності. Дай Бог усвідомлювати, що таке Свобода і Гідність, бути вільними і гідними", - зазначила перший віце-спікер Верховної Ради Ірина Геращенко.
"Нас ніхто не виховував Громадянами - просто одного разу довелося зробити вибір - що є свобода для тебе? А потім довелося зробити вибір - а на що ти готовий заради Свободи? А потім виявилося, що Свобода, заради якої йдуть на смерть - це зобов'язання для тебе самого - йти вперед і не відступати.
Революція Гідності створила Громадян. Громадяни створили Націю. Нація завоювала Незалежність. Що далі?
Ми побачили, що Свобода - це не чарівна паличка. Це вікно можливостей у величезний вільний конкурентний світ.
Ми побачили що ті, для кого Свобода стала ліфтом, далеко не завжди хочуть створювати ліфти іншим, або не завжди розуміють як це зробити.
Ми побачили, що коли будуєш державу вільних громадян там, де держава завжди було кийком у руках правителів - простих одноходових рішень немає.
Ми побачили, що свобода у кожного своя, свої рамки, і щоб прискорювати зміни в кабінетах, треба вчитися створювати команди на вулицях.
Україна звільнила таку енергію, таку пасіонарність, яка змінила хід європейської історії, змінила і прискорила час. Змінила нас - та так, що нам щодня треба вчитися усвідомлювати хто ми, чого досягли і куди йти.
Але як навчитися користуватися новими можливостями і новим часом для всіх?
Ми навчилися мобілізовуватись заради Війни. Але ми ще не вміємо мобілізовуватись заради того, щоб добути Перемогу.
Мобілізація - це не лише воля учасників. Це професійний проект, націлений на результат, зі своїм регламентом, своїми правилами, своїми покараннями і своїми ризиками. І найголовніше -
з Метою, якої підпорядковане все. Кожен з цих проектів вимагає мобілізації, мотивації, цілеспрямованості, практичних щоденних дій, масштабу мислення і інтелекту.
Нас мобілізовували зовнішні загрози. Один диктатор змусив нас мобілізуватися заради Свободи. Інший диктатор змусив нас мобілізуватися заради Незалежності. Ми боролися, щоб врятуватися. Але побудувати своє життя і свою країну під однією лише зовнішньою загрозою не можна - треба навчитися мобілізовуватись самим.
А це значить - висувати Лідерів, за якими йтимуть. І знайти свою Мета, свою команду, свій мобілізаційний проект, де за тобою і разом із тобою зможуть піти інші.
А без цього Революція ГІдності не закінчена. Ще не зроблена революція для звільнення бізнесу. Революція для виховання і освіти. Революція для захисту порушених прав у судах. Революція безпеки особистості. Революція оборони країни. Революції самоврядування. Революції захисту природи. Ці революції чекають своїх лідерів, чекають свої проекти, свою боротьбу, свою історію.
Жменька ентузіастів. Прапор Європи. Щастя, що нам судилося увійти в історію і відчути себе. Горе, що багатьом не судилося стало дізнатися, що ми не здамося і не програємо.
Все це почалося чотири роки тому. Стояти не можна. Заради всіх, хто не дійшов до сьогоднішнього дня, ми повинні завершити революцію і побудувати державу, де кожен із нас зможе чесно дивитися матерям і дітям загиблих Героїв... Іншого вибору в нашому житті немає", - пише журналіст Юрій Бутусов.
"Я пам'ятаю, як все починалося. Я пам'ятаю, заради чого ми вийшли. Я розумію, що ще нічого не закінчилося.
Чотири роки тому. Все так і починалося. З одного поста в фб і з приїзду на Майдан усіх тих, хто хотів змін. Ми були наївні, але рішучі. Ми не дуже вірили, що у нас щось вийде, але сподівалися на краще. Ми вийшли і в підсумку перемогли, але не отримали того, на що сподівалися. І ми не забули тих, хто загинув щоб у нас з'явилася можливість жити у вільній Україні. Сьогодні рівно 4 роки з початку Революції Гідності.
Слава Україні! Героям Слава! "- пише позафракційний нардеп Борислав Береза.
"У моєму житті Революція Гідності докорінно змінила все: мене, моє життя, суспільство навколо і державу, в якій ми живемо.
Країна, що пережила менш ніж за десятиліття дві революції, одна з яких була дуже кривавою і трагічної, не має права на третю помилку", - пише міністр юстиції Павло Петренко.
"Майдан
4 роки, як ми почали щось робити.
1. Стали розумнішими? Трохи.
2. Стали трохи добрішими? Навряд чи.
3. Почали міняти країну? Так. Почали усвідомлено змінювати себе? Про тут роботи сильно більше.
4. Перемога ближче? Так.
5. Стали трохи більше цінувати одне одного, піклуватися один про одного, захищати один одного? І так і ні.
6. Розкрили масу гнійників, які не хотіли розкривати десятиліттями? Так.
7. Почали вчитися шанувати героїв? Так. Але поки, на жаль, переважно мертвих. З живими складніше.
8. Чи усвідомили складність процесів і колосальність завдань? Потихеньку.
9. Не навчилися домовлятися, але вже починаємо розуміти, навіщо нам це треба. З Мордором щось не домовишся.
10. Почали потихеньку доходити до думки, що принципи важливіші персоналій, а інститути і довгострокова щоденна робота важливіша істеричних "ривків".
Чи подобається мені динаміка? Так. Чи хочу я швидше? Так. Чи вірю, що можна швидше? Ми - як іонний двигун, швидкість набираємо повільно, але впевнено. І це нормально. Після стількох десятиліть інерційного падіння перейти на біг в стилі шаленою коні неможливо.
Нам ще належить дуже сильно все переосмислити і переоцінити. І той процес, який запустився 4 роки тому - він дуже надовго. Але він - не змінюємо.
Жахливими були 2014 року, 2015. Простіше був 2016. 2017 поки перший рік, коли більш - менш спокійно. Далі - тільки краще.
Ми зробили вибір. Бути частиною європейської цивілізації. І цей вибір - незворотній.
І це сталося рівно 4 роки тому. І славно", - пише радник голови Дніпропетровської ОДА Юрій Богданов.
"На Майдані ми тільки відстояли шанс будувати незалежність. Але використовуємо його не дуже ефективно. Перефразовуючи фламандського героя: "Попіл загиблих не достукався до наших сердець", - вважає нардеп від "Народного фронту" Микола Княжицький.
Як повідомляв "Обозреватель", 21 листопада президент Петро Порошенко анонсував підписання закону про прирівнювання героїв Майдану до учасників бойових дій.