Путін зриває зустріч у "нормандському форматі": чому відведення військ на Донбасі не буде

Проросійські терористи на Донбасі зірвали початок розведення сил та засобів у районі селищ Золоте і Петрівське на Луганщині, яке було погоджене учасниками Тристоронньої контактної групи у Мінську 1 жовтня.

Відео дня

Що це означає в контексті подальших переговорів у форматі "нормандської четвірки" – читайте в OBOZREVATEL.

Головне:

• Сьогодні, 7 жовтня, мав розпочатися перший етап відведення військ в районі селищ Золоте та Петрівське на Луганщині.

• Через обстріли з боку проросійських бойовиків селища Золоте українська влада була змушена відкласти початок розведення сил та засобів на Донбасі.

• Розведення військ було однією з умов узгодження зустрічі лідерів країн "нормандського формату".

• Путін саботує зустріч "нормандської четвірки".

Читайте: "Стануть на наші позиції?" Бійці ОС забили на сполох через відведення військ

Відведення військ відкладається

У понеділок, 7 жовтня, глава МЗС України Вадим Пристайко заявив, що відведення сил у районі Петрівського та Золотого на Донбасі відкладене, оскільки були порушення перемир'я.

"Сьогодні (7 жовтня. – Ред.) мало б розпочатися розведення, і дійсно про це була домовленість зі нашою переговорною командою у Мінську... На превеликий жаль, ви знаєте самі, що були обстріляні кілька днів тому Петрівське та Золоте", – зазначив він.

"Наскільки ви пам'ятаєте, наше рішення полягало в тому, що розведення починається на сьомий день після того, як на цій конкретній ділянці зберігається мир і не відбувається обстрілів", – додав Пристайко.

Читайте: "Не "б*ндерівці", а "наші війська"! На Донбасі різко виступили проти відведення ЗСУ

Такому рішенню передувало зведення штабу ООС станом на сьогоднішній ранок, де повідомлялося про навмисний обстріл із боку супротивника ділянки розведення сил і засобів у районі населеного пункту Золоте зі станкового протитанкового гранатомета і стрілецької зброї.

Як відомо, раніше у Мінську усіма сторонами, зокрема і Росією, була досягнута домовленість, що розведення сил розпочнеться 7 жовтня. При цьому у Кремлі заявили, що хоч вони і мають певний вплив на самопроголошені республіки Донбасу, вони вважають, що відбувається внутрішньоукраїнський конфлікт.

"Кремль, безумовно, має певний вплив на "республіки" Донбасу, але "республіки" Донбасу в даному разі – це самостійні суб'єкти врегулювання цього конфлікту. Кремль не є стороною цього конфлікту", – заявив прессекретар президента РФ Дмитро Пєсков.

Читайте: Відведення військ на Донбасі: ветеран АТО розповів, що відбувається

Зустрічі у "нормандському форматі" не буде

Річ у тім, що успішне відведення військ у Золотому та Петрівському з обох боків було однією з умов для узгодження зустрічі глав "нормандської четвірки". Тепер же проведення саміту стало під загрозою, і не в останню чергу через небажання вести переговори з боку Російської Федерації.

В іншому б разі у Кремлі знайшли всі можливості, щоби вплинути на своїх найманців і дати реалізуватися відведенню військ на Луганщині, вважає військовий експерт.

Читайте: Отвод войск создает предпосылку для обмена заложников

"Цей процес, який був запущений три роки тому, і мав бути реалізований у Золотому та Петрівському, тепер відмотаний назад. І, на жаль, цей тліючий конфлікт на сході України триватиме досить довгий час", – висловив припущення Селезньов.

З такою думкою згоден і ветеран АТО, волонтер Мирослав Гай, кажучи, що Росія не зацікавлена у проведенні зустрічі "нормандської четвірки" без певних поступок із боку України, а саме в ухваленні змін до Конституції і наданні окупованим територіям особливого статусу.

Але навіть не це є головним для РФ, порушуючи домовленості щодо відведення військ вони підвищують ставки і тиснуть на Зеленського.

Читайте: Відведення військ на Донбасі під загрозою? Терористи пішли на нову підлість

"Ще під час передвиборчих перегонів за крісло президента, а потім і на позачергових виборах до ВРУ, Зеленський проводив свою кампанію на закликах, що він знає секрет, як домовитися з Росією і припинити війну. І зараз РФ хоче вдарити по рейтингах Зеленського і по ньому особисто, показати, що він не може виконати обіцянки, з якими він прийшов до влади, відповідно змусити його піти на поступки", – каже Гай.

І головним завданням Кремля є змусити українського президента почати прямі переговори з ватажками так званих "Л/ДНР", що означатиме повну легалізацію цих "республік" і визнання громадянського конфлікту в Україні.

Таким чином, Зеленський потрапив у глухий кут, з якого у нього є два варіанти виходу, і обидва невтішні.

Читайте: Зеленський дав наказ спростити проходження КПП в ОРДЛО

"Перший варіант – капітуляція, він піде на всі вимоги РФ і почне переговори із представниками "Л/ДНР". Або він буде змушений повністю повернутися до політики Петра Порошенка і вирішувати питання дипломатичним шляхом", – розповів Гай.

З огляду на те, що перший варіант загрожує початком третього Майдану, кращим залишається другий варіант, але і в цьому випадку Зеленський вже сам собі встиг наробити проблем.

"У нас дуже багато втрачено на міжнародній арені, ми бачимо ситуацію в ПАРЄ, і та гидота, яку він говорив на адресу Меркель і Макрона в ході телефонної розмови з Трампом. До того ж Зеленський дуже багато пообіцяв західним лідерам, і самому Трампу він пообіцяв багато таких речей, які фізично не може виконати", – пояснює волонтер.

Читайте: У Зеленського зробили нову заяву про вибори на Донбасі

Акції протесту в Україні

Як відомо, на засіданні Тристоронньої контактної групи у Мінську 1 жовтня крім розведення сил і засобів у Золотому та Петрівському, сторони узгодили текст так званої формули Штайнмаєра – план виконання Мінських угод, підписаних главами України, Росії, Франції та Німеччини у лютому 2015 року.

Суть "формули" полягає в тому, що закон про особливий статус Донбасу застосовується на тимчасових умовах із моменту проведення виборів, а остаточно набуває чинності після рішення Бюро демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ про визнання результатів виборів.

Читайте: "Будуть наслідки": у "Слузі народу" зробили заяву про відмову від "формули Штайнмаєра"

Щоправда, досі не вирішене питання про гарантування безпеки під час проведення місцевих виборів на окупованих територіях, а саме – виведення військ і встановлення контролю над українсько-російським кордоном владою України.

Підписання договору стало причиною проведення низкипротестів по всій Україні під назвою "Ні капітуляції". Остання акція відбулася в неділю, 6 жовтня, яка зібрала на Майдані Незалежності понад 10 тисяч осіб.

Учасники всеукраїнського віче висунули ряд вимог до української влади, наполягаючи на забороні впровадження особливого статусу для окремих районів Донеччини і Луганщини чи будь-яких інших регіонів України та впровадженні амністії для бойовиків так званих "ДНР" і "ЛНР".

Читайте: Нові протести на Майдані: названо велику помилку Зеленського

На забороні відведення українських військ від лінії розмежування; утворенні будь-яких недержавних воєнізованих формувань, зокрема "народних міліцій" на території окупованого Донбасу; проведення виборів до будь-яких органів влади або самоврядування на території так званих "ДНР" і "ЛНР" до отримання повного контролю по всій довжині українсько-російського кордону.

А також вимагали виходу з безперспективного Мінського формату та ініціації Будапештського формату переговорів.