В Україні різко зросли випадки домашнього насильства: як хочуть змінити покарання тиранам

В Україні різко зросли випадки домашнього насильства: як хочуть змінити покарання тиранам

В Україні пропонують розширити відповідальність за домашнє насильство. На розгляді у Верховній Раді України перебуває кілька законопроєктів, і № 3908-1 вже ухвалений у першому читанні та наразі на доопрацюванні у Комітеті з питань правоохоронної діяльності.

OBOZREVATEL з’ясував, що пропонується у документі, наскільки нагальними є зміни до законодавства щодо протидії домашньому насильству, а також чи допоможе це вирішити низку правових колізій.

Що передбачено чинним законодавством

Відповідно до статистики Національної поліції України, порівняно з 2019 роком упродовж 2020-го правоохоронці отримали на 47% більше заяв та повідомлень про домашнє насильство, складено на 22% більше протоколів за ст. 173-2 КУпАП (Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі), поліцейськими складено у 3 рази більше термінових заборонних приписів, поставлено на облік на 16% більше кривдників.

Закон України, що визначає засади запобігання та протидії домашньому насильству, набув чинності в 2018 році. Як зазначила у коментарі OBOZREVATEL заступниця міністра внутрішніх справ Катерина Павліченко, на сьогодні за вчинення домашнього насильства передбачена як адміністративна, так і кримінальна відповідальність.

Адміністративна та кримінальна відповідальність, яка передбачена законом

У першому випадку порушника очікують штраф (170-340 грн), громадські роботи (30-40 год) або арешт до 7 діб. Кримінальна відповідальність передбачає громадські роботи (150-240 год), арешт до 6 місяців, обмеження волі до 5 років або позбавлення волі до 2 років.

Також серед можливих інструментів захисту постраждалої особи: винесення поліцейським термінового заборонного припису (на строк до 10 діб), винесення судом обмежувального припису (на строк від 1 до 6 місяців, може бути продовжено на такий самий строк), анулювання дозволів на зброю або вилучення зброї, позбавлення батьківських прав, проходження програми для кривдників (від 3 місяців до 1 року).

Обмежувальний припис кривднику може винести суд. Такий документ передбачає обмеження від заборони проживання (перебування) разом із постраждалою особою і навіть до заборони вести листування та телефонні розмови. (Детальніше дивіться в інфографіці)

Заходи, які може містити терміновий заборонний припис
Заходи, які може містити обмежувальний припис
Жінка з дітьми майже рік переховується від чоловіка-тирана

Як розповіла OBOZREVATEL 32-річна Юлія упродовж 4 років, які вона перебуває у шлюбі, зазнавала всіх видів насильства, визначених законодавством: психологічного, фізичного, фінансового та сексуального. Зрештою жінка втекла та майже рік переховується із двома маленькими дітками від кривдника.

"У нас двоє спільних дітей. Народжували ми їх вдома, бо чоловік на цьому наполягав. У нас була веганська дієта, бо він так вирішив. Потім ми 9 місяців були в Карпатах відлюдниками. Ми жили за кошти, які я отримувала на дітей. За весь цей час дітей жодного разу не оглядали лікарі, бо так хотів чоловік. Потім у малюків почалися проблеми зі здоров’ям. Якщо я відмовляла чоловікові у фізичній близькості, то він гнівався, ставав агресивним. Були випадки, коли він змушував мене до цього у присутності дітей. Коли я почала висловлювати свою незгоду, почалися побої. Будь-які мої заперечення закінчувалися кулаком. Під час однієї з таких сварок мені перебили ніс", – розповіла Юлія.

Восени 2019-го жінка втекла від чоловіка-тирана, проте він розшукав дружину.

"Він просив пробачення, обіцяв, що більше так не буде. Я до нього повернулася, проте нічого не змінилося. Це був жах. Тому у січні 2020 року остаточно пішла. У мене немає підтримки рідних. Доводилося кочувати від одного притулку до іншого. Чоловік мене знаходив, неодноразово намагався викрасти дітей, бо він не хоче розлучення, щоб йому не присудили аліментів. Я звернулася до соціальної служби та до поліції. Мені надали безкоштовно адвоката", – сказала постраждала.

Юлія все ж подала на розлучення та на стягнення аліментів.

"Наразі ці справи ще на розгляді, це довга процедура, враховуючи карантин. Досі переховуюся, довелося переїхати до іншого міста. Дітки ходять до садочка. Вони відвідують психолога, логопеда, реабілітолога, а я шукаю роботу та житло, щоб можна було почати нове життя", – сказала жінка.

За її словами, за фактом вчинення домашнього насильства було відкрито два кримінальні провадження, але їх закрили.

"До нього або не могли додзвонитися, або не було достатньо доказів. Хоча я приводила свідків, а також були відеозаписи, як він мене бив. Моя свекруха і сусіди все це чули. Проте суду цього було недостатньо. Я подавала на обмежувальний припис, суддя відмовила. Я подавала на апеляцію, там теж була відмова. Доводити ці справи у судах, чесно, уже немає сил, тому що є багато інших нагальних проблем. Уже руки опускаються, бо треба і працювати, і піклуватися про дітей", – зазначила Юлія.

Як пропонують збільшити відповідальність за вчинення домашнього насильства

У коментарі OBOZREVATEL директорка з правових питань громадської організації "Ла Страда-Україна" Марина Легенька зауважила, що є необхідність у вдосконаленні чинного законодавства щодо відповідальності за вчинення такого правопорушення. Адже у випадку з Юлією її чоловік наразі знайшов способи уникнути покарання.

Так, зокрема, законопроєкт № 3908-1 пропонує низку змін. Депутатка від фракції "Слуга народу" Марина Бардіна, яка є співавторкою документа, у коментарі OBOZREVATEL, пояснила, що ним передбачається не лише вдосконалення частини чинних норм, але й запровадження нових.

Співавторка законопроєкту №3908-1 депутатка Верховної Ради Марина Бардіна

"Ми пропонуємо збільшити тривалість арешту для кривдника із 7 до 10 діб, якщо це другий випадок – 15 діб (як наразі і передбачено законом). Також, на мою думку, важливо, щоб відповідальність була однаковою для всіх. Тому законопроєкт передбачає притягнення до адміністративної відповідальності на одному рівні військовослужбовців, поліцейських та інших осіб, на яких поширюється дія дисциплінарних статутів, за вчинення адмінправопорушень", – пояснила Марина Бардіна.

За словами юристки Марини Легенької, Україна отримала зауваження від міжнародних організацій стосовно того, що особи, на яких поширюється дія дисциплінарних статутів, наразі не у полі дії норм законів та нормативно-правових актів, що протидіють домашньому насильству.

Представниця ГО "Ла Страда-Україна" Марина Легенька

"Серед звернень, які надходять на гарячу лінію, таких випадків (вчинення домашнього насильства особами, на котрих поширюється дія дисциплінарних статутів. – Ред.) значна кількість. Тому усунення цієї нерівності та посилення захисту сімей військовослужбовців і поліцейських має значний плюс", – сказала представниця ГО "Ла Страда-Україна".

Важливою зміною є можливість розглядати справу без присутності кривдника, який належно повідомлений про час і місце розгляду його справи і не з’явився з тих чи інших причин. Нагадаємо, що така ж проблема у Юлії, яка постраждала від домашнього насильства.

"Сьогодні не можна розглянути цю категорію справ без присутності кривдника. Фактично особи уникають відповідальності, просто не з’являючись до суду. Ця норма документа № 3908-1 покликана усунути колізію та посилити реагування держави на випадки домашнього насильства", – наголосила співавторка законопроєкту.

Замість збільшення штрафів, як пропонували автори законопроєкту № 3908, у документі № 3908-1 пропонується запровадити покарання у вигляді суспільно корисних робіт зі спрямуванням коштів, які отримає кривдник, постраждалій особі.

Заступниця міністра внутрішніх справ України Катерина Павліченко

"Цей законопроєкт прибирає колізійну норму, яка спричинила низку проблемних ситуацій на практиці, щодо підстав адмінзатримання кривдників, зокрема тих, хто не виконує вимоги термінового заборонного припису, або не повідомляє про місце свого тимчасового перебування (внесення змін до ст. 262 КУпАП). Накладення штрафів не має необхідного виховного впливу. Оскільки їхня сплата зазвичай стає тягарем саме для сімейного бюджету, і здебільшого до цього буде долучена постраждала особа. Найефективнішим заходом вважаю застосування громадських робіт або адміністративного арешту та скерування на відповідну програму для кривдників", – наголосила Катерина Павліченко.

За словами правозахисниці ГО "Ла Страда-Україна", введення суспільно корисних робіт як виду адміністративного стягнення може мати певні виклики під час практичного втілення.

"Наприклад, передбачається, що плата за суспільно корисні роботи буде здійснюватися на користь особи, яка постраждала. Чому це може мати виклики на практиці? Тому що ст. 173-2, яка передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, не доводить моральної і матеріальної шкоди, що завдано жертві", – пояснила Марина Легенька.

Отож, фахівці зауважили, що законопроєкт № 3908-1 може урегулювати чимало проблемних питань у сфері запобігання та протидії домашньому насильству. Водночас деякі його норми потребують додаткового обговорення та значного доопрацювання.

Як повідомляв OBOZREVATEL:

  • У ВООЗ та ООН визнали проблему сплеску домашнього насильства в умовах карантину.

  • Українська ведуча Надія Матвєєва заявила, що протягом 14 років була жертвою домашнього насильства з боку свого батька, через його алкогольну залежність.

  • Відомі українські та світові зірки стали жертвами домашнього насильства.

УкраїнанасильствозаконопроектЗаконодавствополіція