Відео дня
Причина у стилі "совєтів": навіщо у СРСР випускали кабріолети, на які не було попиту
У післявоєнні роки СРСР зробив незвичний крок — ухвалив постанову про випуск легкових автомобілів із відкритими кузовами. Ідея випуску кабріолетів виглядала неоднозначною, особливо враховуючи складність радянської економіки та нестачу ресурсів.
Постанова Ради Міністрів СРСР № 1652 від 1948 року, що встановлювала плани з виробництва автомобілів без даху, стала прикладом політичного тиску на автомобілебудування. Це рішення не справило очікуваного впливу на радянське автомобілебудування, але залишило по собі унікальну сторінку в його історії.
Економічні виклики та дефіцит металу
В умовах післявоєнної відбудови Радянський Союз стикався з нестачею матеріалів, особливо холоднокатаної сталі, яку раніше отримували з США. Зі згортанням імпортних постачань країна мусила спиратися на власні металургійні комбінати, які ще не досягли потрібних обсягів виробництва. Щоб заощадити на сталі, було вирішено виготовляти автомобілі з відкритими кузовами, скорочуючи використання дефіцитного металу.
Конструктивні особливості радянських кабріолетів
Конструювання кабріолетів, таких як "Перемога" ГАЗ-М-20Б та "Москвич-400-420А", вимагало нових технічних рішень. Відсутність автоматизованого механізму для складання тенту робила процес незручним. Водії вручну натягували тент на сталеві дуги, що ускладнювало експлуатацію. Цей недолік контрастував із тогочасними інноваціями, які набували популярності у світі.
Західні зразки та радянські модифікації
Кабріолет "Москвич" багато в чому наслідував німецьку модель Opel Kadett, яка мала аналогічну конструкцію даху. Проте радянські виробники створили 4-дверний варіант на відміну від 2-дверного прототипа, додаючи додаткові елементи для забезпечення жорсткості кузова. Ці технічні зміни збільшували вагу автомобіля, ускладнюючи його виробництво та експлуатацію.
Рідкість і проблеми з розподілом
На практиці кабріолети не мали популярність у споживачів. Значну кількість автомобілів розподіляли в регіони з суворим кліматом, де відкриті автомобілі були майже непотрібні. Через низький попит виникло навіть затоварювання — рідкісне для радянської економіки явище. На складах накопичувалася продукція, що так і не знаходила покупця.
Маркетингові спроби та кіно як інструмент реклами
Щоб збільшити попит, уряд вдався до рекламних заходів — незвичного для соціалістичної системи кроку. Кінокомедія "Кубанські козаки" стала засобом популяризації кабріолетів, де відкриті автомобілі з’являлися у сценах як зразок радянського добробуту. Проте навіть цей хід не спонукав громадян масово купувати ці автомобілі.
Невиправдані економічні витрати
Виробництво кабріолетів виявилося економічно невиправданим. Постановою Міністерства автомобільної промисловості ціни на кабріолети встановлювалися нижчими, ніж на закриті версії. Наприклад, кабріолет ЗІС-110Б коштував на 5 тисяч рублів дешевше, ніж лімузин ЗІС-110, хоч і потребував більше матеріалів та праці для виготовлення.
Загалом кабріолети так і залишилися незатребуваним товаром. Горьківський автозавод та Завод малолітражних автомобілів у Москві випустили лише кілька десятків тисяч цих моделей, що складало менш як 10% від загального виробництва легкових автомобілів.
Раніше OBOZ.UA пояснював, чому в СРСР діти танцювали на "піонерській відстані", і що це взагалі таке.
Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.