Блог | Події у Сумах можуть піти непрогнозовано, або Про церкву, відокремлену від держави

Про церкву, відокремлену від держави, але й не від міськвиконкому Сум

Відео дня

Календарний тиждень, що розпочався, закінчується великим святом, віднедавна в Україні не лише церковним – Покрова Пресвятої Богородиці, – а й державним – День захисника України. У Сумах, на превеликий жаль, чимало людей цього року чекає цей день не з радістю і вірою, а з острахом: там 14 жовтня обіцяє видатися украй напруженим. Події можуть піти непрогнозовано, справа здатна дійти до масових заворушень, сутичок між представниками різних організацій, ба навіть – не приведи, Господи! – до пролиття крові. Річ у тім, що виконком Сумської міськради не дав дозвіл Сумській єпархії УПЦ (МП) на проведення 14 жовтня Хресної ходи та богослужіння на Покровській площі міста. З десяти його членів п'ятеро висловилися за, троє було проти, двоє утрималися. За формою, нібито, цілком демократична процедура й, відтак, демократичне рішення. По суті – порушення всіх писаних і неписаних демократичних правил та норм. До того ж, таке, що суперечить чинному законодавству. Адже організатори масових мирних акцій мають ставити до відома місцеву владу про їх проведення, а не отримувати від неї дозвіл на це. Мотивування рішення, ухвалення якого супроводжувалося "обуренням громадськості", представники якої чомусь перебували в залі, де відбувалося засідання (активісти правлять бал!), навряд чи можна вважати логічним. Як пояснив один з членів виконкому, чиновники злякалися "сутичок та провокацій з боку самого Московського патріархату".

Читайте: Це ж так "смішно" — війна, окупація та вбивства...

Ситуація має свою передісторію. Прецедент подібного плану в Сумах уже мав місце. У березні 2015 р. міськрада не дозволила УПЦ (МП) провести традиційну щорічну Хресну ходу в день пам*яті Феодорівської ікони Божої Матері, пославшись на те, що вона, нібито, є "політичним заходом". Д ійсна причина й того, й цього рішення, швидше за все, інша. Хресні ходи у Сумах, як правило, збирають велику кількість вірян. Влада вбачає у цьому для себе загрозу, бо цей факт підтверджує як збереження авторитету УПЦ (МП) серед населення області, так і значну чисельну перевагу прибічників Московського патріархату порівняно з Київським (статистики по Сумах немає, а ось у Києві на Хресну ходу в День Хрещення Русі УПЦ (МП) з року в рік збирає до 100 тисяч людей, тоді як УПЦ (КП) – 7-10. Показово, що 2014 р. сумська міська влада "неофіційно" просила Сумську єпархію УПЦ (МП) обмежити кількість вірян на центральній площі Сум перед собором на Великдень.

Ані керівники Сумської єпархії, ані віряни здаватися не збираються. Вони відчувають, що правда і справедливість на їхньому боці й налаштовані на те, щоб захистити свої права, пройшовши Хресною ходою, всупереч забороні. На офіційному сайті Сумської єпархії "висить" анонс: "На свято Покрова Пресвятої Богородиці в Сумах відбудеться Хресна хода та архієрейське богослужіння на місці зруйнованого храму". Повідомлення про захід поширюються по інших каналах. За прогнозами, цьогорічні Покровська Хресна хода у Сумах може зібрати рекордну кількість учасників. У пошуках захисту від небажаного розвитку подій Сумська єпархія шукає підтримки у правозахисних організацій. Архієпископ Сумський і Охтирський Євлогій провів зустріч з головою громадської організації "Суспільний правозахист", яка має спеціальний консультативний статус при економічній та соціальній радах ООН, здійснює моніторинг дотримання прав та інтересів православних общин у країнах ЄС та в інших регіонах світу, О.Денисовим. Чи допоможуть правозахисники уникнути небажаних інцидентів під час Хресної ходи у Сумах 14 жовтня? Чи по силам це їм в той час, коли повним ходом іде підготовка до того, щоб реалізувавши рішення виконкому на практиці, не дати вірянам УПЦ (МП) пройти Хресною ходою силовими методами. Сумський відділок "Правого сектору" оголосив мобілізацію прихильників, закликавши 14-го числа вийти на вулицю, щоб довести, що в "українських містах можуть відбуватися лише українські марші".

Читайте: Новости Крымнаша. Во всем виноват Майдан

Колись було таке кіно, хоч радянське, але хороше: "НП районного масштабу". Назвати за аналогією з ним інцидент із забороною Хресної ходи у Сумах "надзвичайною подією" обласного масштабу буде некоректно. Бо те, що там сталося, нікого не здивувало. Чи не найбільшою проблемою вітчизняної громадської думки нині є те, що подібна дикість вважається нормою. Не давши дозвіл на проведення Хресної ходи УПЦ (МП), виконком Сумської міськради, хоч і зіграв на випередження, проте вчинив у повній відповідності до загальної "лінії партії", спрямованої на максимальне обмеження діяльності "ворожої церкви" в Україні, а в перспективі – й на її повне знищення. У травні цього року у Верховній Раді планувався розгляд двох "церковних" законопроектів, спрямованих на обмеження діяльності УПЦ (МП) в Україні, на встановлення державного контролю над нею. Один із законопроектів мав красномовну назву: "Про особливий статус релігійних організацій, керівні центри яких знаходяться у державі, визнаній Верховною Радою України державою-агресором". Їх відклали, але про них не забули.

Сумські "покровські" події здатні вийти за регіональні рамки, набувши загальноукраїнського масштабу і розголосу. Не слід виключати, що заборона Хресної ходи УПЦ (МП) сумським виконкомом може стати "пробою пера" та прикладом для майбутньої заборони Хресної ходи в День Хрещення Русі у Києві під гаслом "попередження загрози громадянського протистояння". Тепер, після законодавчого визначення Росії як "країни-агресора", піти цим шляхом буде ще простіше, ще привабливіше для тих, хто прагне посилення конфронтації в українському суспільстві.

…А що, як задуматися над тим, що відбувається у Сумах напередодні Покрови, що може відбутися у місті в цей день, під кутом зору питання реінтеграції Донбасу, яке по гарячих слідах ухвалення Радою "донбаських" законів, перебуває у фокусі публічного обговорення? Як сумський прецедент може вплинути на настрої жителів окремих районів Донецької і Луганської областей, більшість з яких належать до УПЦ (МП)? Питання риторичне. Цілком зрозуміло, що посиленню їхніх симпатій до України це не сприятиме.

Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZREVATEL – запосиланням...