УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Книжки під заставу і повістка задля помсти: як в Україні досі дискримінують внутрішніх переселенців

7 хвилин
12,3 т.
Книжки під заставу і повістка задля помсти: як в Україні досі дискримінують внутрішніх переселенців

У дитячій бібліотеці Тернополя маленькому переселенцю із Харкова відмовилися видавати книжки без грошової застави – мовляв, раптом напише там щось на кшталт "Слава Росії". Матір хлопчика звинувачує співробітників бібліотеки у дискримінації, бібліотекарки ж називають конфлікт вигаданим.

А на Хмельниччині сусід продовжує знущатися з переселенки з Луганщини, у той час як староста й дільничний інспектор дивляться на це крізь пальці.

Докладніше про це читайте у матеріалі OBOZ.UA.

Книги вимушеним переселенцям – під заставу

В обласній дитячій бібліотеці Тернополя дитині, яка переїхала з батьками з Харкова, рятуючись від постійних обстрілів, відмовилися видати книжку без застави у 600 грн. Про це розповіла мама 7-річного Святослава Катерина Посохова.

Святославчик дуже любить читати, не розлучається із книжкою навіть на прийомі у лікаря, каже його мама. Понад два роки дитина відвідувала міську бібліотеку у Тернополі. Коли він перечитав там уже майже все, що міг, їм із мамою порадили записатися до Тернопільської обласної бібліотеки для дітей. Мовляв, там книжок значно більше.

Книжки під заставу і повістка задля помсти: як в Україні досі дискримінують внутрішніх переселенців

"І ось тут ми дізналися, що дитина у Тернополі – "не своя", а які книги можуть бути для не своїх? За дві вибрані книги (старі, в ганебному стані) на абонементі нам виставили рахунок у 600 гривень. Така, типу, застава, бо довіри до нас немає. Ми щиро здивувалися. На що почули це все про "можете написати "слава Росії", "такі як ви багато книг у нас потягли". Але ж які ми? Офіційно зареєстровані у місті, працюємо, вчимося – дитина у місцевій школі, має чудові успіхи", – написала його мама на своїй сторінці у Facebook.

Катерина уточнила, що при них іншим дітям книги видавали без проблем, а от Святославу – ні. Сказати, що дитина засмутилася, – нічого не сказати.

Після години розмов про неприпустимість дискримінації заступниця директора таки здалася, книжки видали, але осад, що називається, залишився.

Книжки під заставу і повістка задля помсти: як в Україні досі дискримінують внутрішніх переселенців

А історія отримала неприємне продовження. Коли Святослав із мамою прийшли повернути прочитані книжки, бібліотекарка відразу заявила: більше жодної книги без застави не дасть. Розмовляйте, мовляв, із директором, бо так написано на вашому формулярі. Справді, на формулярі олівцем було написано: "Книги видаємо під заставу".

"Знову довга розмова з директором, її заступником, знову чуємо всі догми світу про переселенців, яким не можна довіряти, хоч скільки вони не жили б у Тернополі. Намагаюся спокійно апелювати до Конституції, де всі громадяни є рівними. У відповідь – або платіть, або йдіть, або викличемо поліцію", – написала Катерина.

Книжки під заставу і повістка задля помсти: як в Україні досі дискримінують внутрішніх переселенців

У бібліотеці все заперечують

У Тернопільській обласній бібліотеці для дітей OBOZ.UA запевняють, що конфлікт роздутий штучно і що ніхто у батьків Святослава грошей не вимагав.

За словами директорки бібліотеки Надії Новицької, коли родина 3 квітня прийшла вперше, їм співробітниця розповідала про правила користування бібліотекою.

"І там зокрема йшлося про заставу, яку ми беремо у разі, якщо хтось хоче взяти цінну, дорогу книгу. Вони чомусь здивувалися, вирішили, що це стосується тимчасово переміщених осіб. Ми пояснили, що не всі книжки видаються під заставу, а лише цінні екземпляри. Вони вибрали дві книжки та пішли, ніхто грошей з них не брав", – каже Надія Новицька.

Вдруге сім'я прийшла до бібліотеки 16 квітня, одну книжку вони здали, а для другої продовжили термін користування.

Книжки під заставу і повістка задля помсти: як в Україні досі дискримінують внутрішніх переселенців

За словами директорки, цього разу на абонементі була інша співробітниця, яка знову почала пояснювати правила користування бібліотекою.

"Вони почали обурюватися, говорити, що наше ставлення до них як до ВПО не є толерантним, що ми живемо на заході України, у нас не стріляють. Звідки вони взяли 600 гривень, я не знаю. Вони навіть книжку тоді не обрали, щоб говорити про заставу. Розмова розпалювалася. Я для прикладу їм навела випадок, коли школяр, теж із сім'ї ВПО, приніс здавати книжку – і там бібліотекарка виявила написи: "Слава Росії" і літери Z. Після цього ми звернулися до школи, де він навчався. Але це був лише приклад, ми не обмежуємо права переміщених осіб. Мама просто перевернула все з ніг на голову", – запевняє Новицька.

Дитина більше не хоче ходити до бібліотеки

Однак у розмові з OBOZ.UA Катерина Посохова уточнила, що і вперше, і вдруге у бібліотеці перебували одні й ті самі дві співробітниці, саме вони називали суми.

"Директорка під час розмови не була присутня спочатку, тому вона не може стверджувати, що чогось не було. Вони назвали нам суму – 300 грн за кожну книгу. Якщо беремо п'ять книг, то за кожну вносимо заставу по 300 грн. Тому я й попросила покликати директора. І йшлося не про цінні книги, а про книги для дітей ВПО", – наполягає Катерина.

Книжки під заставу і повістка задля помсти: як в Україні досі дискримінують внутрішніх переселенців

Вона також розповідає, що коли син ходив до іншої бібліотеки біля будинку, там на окремому стенді було виставлено цінні книжки, які можна було читати лише у читальній залі. Це були подарункові екземпляри, із позолотою, великі.

А в обласній дитячій бібліотеці йшлося саме про заставу для тимчасово переміщених осіб.

За словами мами, Святослав більше не хоче ходити до обласної бібліотеки, навіть не хоче йти туди, щоби здати книжки, просить це зробити батьків.

Сусід не дає спокою переселенці

OBOZ.UA нещодавно писав про конфлікт, який виник у селі Старий Кривин Хмельницької області.

Там Олена Гармаш, яка виїхала з окупованої частини Луганської області й вивезла звідти 38 котів, зазнає постійних цькувань з боку 75-річного сусіда Федора Джуренка.

Книжки під заставу і повістка задля помсти: як в Україні досі дискримінують внутрішніх переселенців

Місцевому жителю не сподобалося, що подружжя Олени та Віктора Зикових купили будинок і забрали свою ділянку городу, якою довгий час користувалася його родина. Причому нові сусіди зробили все офіційно, запросили землеміра, котрий усе виміряв.

Тепер пенсіонер не дає спокою новим сусідам. Дозволяє собі приходити у їхній двір, риється у дровах, а на зауваження відповідає образами та погрозами.

Він постійно нагадує Олені, що вона тут ніхто, "біженка", тому ні на що не має права. Олена двічі викликала поліцію, але вдруге один із поліцейських, замість того, щоб розібратися в ситуації, склав на неї протокол про хибний виклик. Хоча жінка показувала йому, що її номер телефону в місцевого дільничного інспектора Сергія Хамрика заблоковано. І саме тому їй доводиться викликати правоохоронців.

За "хибний виклик" комісія сільської ради оштрафувала жінку на 3000 грн, і ніхто з керівництва населеного пункту за неї не заступився.

Книжки під заставу і повістка задля помсти: як в Україні досі дискримінують внутрішніх переселенців

Замість захисту – повістка

Після нашої публікації староста села Світлана Ясенчук та дільничний Сергій Хамрик приїжджали до Олени. Але замість захисту дільничний зауважив жінці, що її кіт сідає на лавочку, мовляв, людям у селі це може не сподобатися.

А потім поцікавився, де її чоловік, чи не служить він у ЗСУ?

Наступного дня до будинку матері Віктора прийшли співробітники ТЦК з повісткою. Віктор – колишній боєць АТО, він отримав травму хребта і був обмежено придатний.

Сусід, з яким конфліктує подружжя, заявив, що коли Віктор піде на фронт, Олені – кінець. Все це було сказано у нецензурних висловах. У той же час син Федора перебуває за кордоном, а дорослий онук живе у Києві, стверджує жінка.

Книжки під заставу і повістка задля помсти: як в Україні досі дискримінують внутрішніх переселенців

"Ми їздили вчора до поліції та писали заяви. Мій чоловік повідомив, що вже проходить медичну комісію та готується йти в ЗСУ. Але після таких погроз сусіда просить надати мені захист, бо він буде на фронті. А я писала заяву, щоб захистили моїх тварин. Сусід тепер хапає моїх котів за горло, знущається з них, заявляє, що вони нібито самі до нього ходять. Хоча це неправда", – бідкається Олена.

Викликати дільничного жінці знову не вдалося – він заблокував її номер телефону. А Федір Джуренко, за її словами, не перестає хвалитися, що його племінник товаришує з інспектором Хамриком, тому йому нічого не буде. Насправді саме так і виходить.

Староста Старокривинського округу Світлана Ясенчук розбиратися у конфлікті з "біженкою" не бажає, мовляв, це не її робота. До речі, пані Ясенчук за 2022 рік задекларувала зарплату у 806 тисяч гривень (по 67 тисяч гривень на місяць). Для порівняння, мер Києва Віталій Кличко за цей же час заробив ненабагато більше – 906 тисяч грн.

Цікаво, якою ж такою величезною кількістю справ зайнята пані староста?