Правда про те, як підривники Сталіна нищили Києво-Печерську лавру: Томенко показав фільм про святиню
Віртуальний меморіал загиблих борців за українську незалежність: вшануйте Героїв хвилиною вашої уваги!
Організатор акції "7 чудес України", засновник Фонду "Рідна країна" Микола Томенко представив на телеканалі OBOZREVATEL другу програму з циклу "Сім чудес України", присвячену Києво-Печерській лаврі. В програмі, зокрема, йдеться про те, хто насправді зруйнував Успенський собор лаври 1941 року.
"Незважаючи на те, що фільм знімався в ті часи, коли ми мали достатньо багато інформації, але все-таки радянська пропаганда і різноманітні історичні нашарування про українську історію призвели до того, що навіть сьогодні велика кількість людей не знає абсолютно очевидних історичних істин або аксіом. Одна з таких пов’язана з руйнуванням осердя лаври – Успенського собору", – зауважив він (щоб переглянути фільм про Києво-Печерську лавру, доскрольте до кінця цієї новини).
За його словами, якщо запитати пересічного киянина про те, як був зруйнований Успенський собор, він відповість, що це вчинили нацистські війська, коли окупували Київ 1941 року.
"Насправді це не відповідає дійсності. Він був підірваний так званою групою підривників Сталіна", – заявив Томенко.
"Справа в тому, що Сталін у перші місяці війни був шокований тим, що його "друг і побратим", з яким вони через міністрів закордонних справ – Молотова і Ріббентропа – підписали так звану угоду про ненапад, Гітлер пішов у наступ на Радянський Союз. Тоді була придумана тактика випаленої землі", – розповів він.
У цьому контексті Томенко повідомив, що, за різними оцінками, цією групою підривників в Києві, зокрема, на Хрещатику і прилеглих вулицях, було знищено 324 будівлі. "Успенський собор було підірвано, а потім запущено міф, що це зробили німці".
Він також розповів про проєкт з "повернення" в лавру видатних історичних постатей, з якими тісно пов’язана історія цієї пам’ятки. Це кобзар Тарас Шевченко, гетьман Іван Мазепа та воєначальник Великого князівства Литовського Костянтин Острозький.
"Шевченко активно замальовував лавру. Зберіглося багато ілюстрацій, коли він мандрував і малював лавру і зсередини, і з лівого берега", – розповів Томенко. Сьогодні в місці, де кобзар "змальовував Всіхсвятську церкву", є пам’ятний знак – акварель і копія пензлів Шевченка.
Гетьман Іван Мазепа фінансував будівництво лаври, зокрема великого муру. Він витратив на це до мільйона карбованців і став чи не найбільшим її меценатом. Водночас Московська церква піддала його анафемі, через що його проклинали в лаврі, для якої той так багато зробив.
"Настав час зробити Мазепу людиною, яку прославлятимуть у Києво-Печерській лаврі", – заявив Томенко. Він розповів про плани створення в Онуфріївській, або Мазепінській, вежі лаври, де гетьман неодноразово ночував під час перебування у Києві, його музею.
Третя постать, яку "повернули" до лаври – воєначальник Костянтин Острозький. "Українець за походженням, який був головнокомандувачем у Великому князівстві Литовському. Він нам важливий як людина, яка об’єднує український, польський і литовський народи".
У першому Успенському соборі був надгробок, де в повний зріст був зображений Острозький. Його було зруйновано внаслідок підриву собору.
На підтримку ініціативи Литви воєначальник вже "повернувся" до собору в мармурі. "Залишилося ще доопрацювати елементи надгробку".
Дивіться інші програми з циклу "Сім чудес України":
Про Острог та Костянтина Острозького
Про Чигирин та Богдана Хмельницького
Як писав OBOZREVATEL, у мережі показали унікальні фото Києві 1880-х років, на яких зображено Києво-Печерську лавру.