Петро Оленич: через 5 років у киян буде "місто в кишені"

Петро Оленич розповів про застосунок 'Київ Цифровий'

На початку року кияни раптом дізнались, що мобільний застосунок Kyiv Smart City припинив роботу, а замість нього в магазинах мобільних застосунків з’явився новий продукт під назвою "Київ Цифровий". Сьогодні саме цей продукт є "цифровим інтерфейсом" Києва. Хтось пов'язував процеси змін на цифровому напрямку із розподілом сфер впливу в столиці, а хтось побачив у цьому початок справжньої цифровізації міста.

Як би там не було, "Київ Цифровий" відпрацював свій перший місяць із непоганим результатом – застосунок завантажили більше ніж 200 000 разів, понад 17 000 киян додали в "Київ Цифровий" дані про свої автомобілі, а одних тільки електронних квитків на наземний транспорт за допомогою застосунку було куплено більш ніж на 28 мільйонів гривень.

За останніми цифровими трансформаціями Києва стоїть фігура голови Науково-технічної ради Департаменту інформаційно-комунікаційних технологій КМДА Петра Оленича. Саме під його контролем працює сьогодні "Київ Цифровий". І саме про цифровізацію столиці ми вирішили з ним поговорити більш детально. Почали з теми діджиталу, але потім виявили цілий пласт проблем та викликів. Чи можуть електронні сервіси побороти корупцію? Які нові електронні сервіси з'являться в місті наступними, та як це змінить життя киян? Читайте і дізнаєтесь.

Відео дня
"Віталій Кличко, зробив цифровий напрямок одним з пріоритетів роботи мерії"

У січні несподівано зник застосунок Київ Смарт Сіті та з’явився "Київ Цифровий", що це було, чому так раптово? Для багатьох киян це стало повною несподіванкою.

– Ми, насправді, дуже вибачаємося, що нам довелося так оперативно вирішувати ці питання щодо зміни застосунку. Попередній перебував у приватній власності. Договір про співпрацю з містом закінчувався якраз 31 грудня. Ми не були задоволені роботою та зробили свій власний застосунок. Це якщо стисло.

Якщо детальніше, то попередній мав багато недоліків пов'язаних з авторизацією та стабільною роботою, що викликало невдоволення користувачів. Враховуючи, що застосунок належав приватній компанії, КП ГІОЦ не могли вносити зміни та коригувати його роботу. Кожну доробку необхідно було замовляти окремо.

Зараз "Київ Цифровий" належить місту. Він створений КП ГІОЦ і доступний безкоштовно в усіх магазинах додатків. Ми взяли на себе відповідальність забезпечити якість надання міських послуг та не допустити порушення, зокрема, ані авторських прав, ані прав споживача. І додаток виправдав очікування. Він працює надійно та стабільно, кількість його користувачів зростає. Це живий організм, який постійно розвивається.

Тепер, коли, як ви кажете, місто повністю контролює застосунок, які подальші плани його розвитку? Коли можна буде, наприклад, заплатити через нього комуналку або записатися до лікаря?

– Ми плануємо постійний розвиток мобільної платформи сервісів міста Києва. Вона буде інтегруватися до застосунку "Київ Цифровий".

З найближчих планів – оплата парковок, можливість купляти абонементи на неї, інтерактивна карта наявності місць для паркування.

На черзі – можливість оплати послуг дитячого садка, реєстрацію в садочки та школи. Працюємо над зручною інтеграцією із сервісом "Дія" щодо обміну документами: правами, технічними паспортами на автомобіль.

Також надамо можливість доступу до цифрових документів "Дії" через "Київ Цифровий" для використання під час отримання сервісів. Насамперед тих, де необхідна верифікація для отримання певних міських послуг.

Таке відчуття, що разом із заміною додатку відбулась заміна команди, яка займається діджиталізацією Києва. Принаймні, такі чутки ходять. Що відбувається за лаштунками київської політики?

– Дійсно, відбулась заміна команди, яка відповідає за цифровізацію міста. Мер столиці, Віталій Кличко, зробив цифровий напрямок одним із пріоритетів роботи мерії. Навесні минулого року відбулася зміна команди, ми отримали певний набір сервісів та систем у спадок. Вони були незавершені, недоопрацьовані, і ми розпочали роботу з наведення ладу і структурування їх архітектури.

Нам довелось переглянути процедуру ухвалення рішень, проаналізувати існуючу архітектуру та розробити основні рекомендації щодо оптимізації процесів. Першим результатом цієї роботи стало надання доступу фінансовим компаніям для прийому платежів за електронний квиток.

Потім ми відійшли від послуг єдиного монопольного підрядника із продажу цих квитків, домовились з двома агентами, які окремо забезпечують продаж і роботу електронного квитка (саме придбання та валідацію). Тобто ми оптимізували та стабілізували роботу самої системи електронного квитка. І можемо зараз переходити до впровадження нових сервісів. Насамперед – це можливість використовувати електронний квиток у маршрутках.

Така заміна, очевидно, сподобалась не всім. Дуже часто в ЗМІ можна зустріти матеріали, скажімо так, не комплементарні для вас. Хто за цим стоїть, на вашу думку?

– Передусім це потрібно попередній команді, яка, зареєструвавши право власності на приватні торгові марки, отримавши патент, отримавши авторські права, планувала і надалі заробляти на киянах, вказувати нам, як розвиватися, а також отримувати постійну винагороду за адаптацію та модернізацію застосунку. І робити все це монопольно, без допуску інших учасників ринку до процедур, що є дуже поганим саме для вектору розвитку міста. Ну і ще це люди, які звикли "вирішувати питання". Перехід у цифру дозволяє позбутись різних посередників та "рєшал". Особливо, з так званої будівельної мафії. Цифрові технології роблять життя всіх цих людей складним. А міські сервіси – вільними від тиску та корупції.

"Цифровізація є передумовою того, що правила гри для всіх стають однаковими"

Ви займались департаментом земельних ресурсів. А зараз керуєте проєктом IT-трансформації Києва? Де земля, а де ІТ? У вас є релевантний досвід?

– Так, є. До цього я працював першим заступником у департаменті ІТ, і так склалося, що ІТ – це моє захоплення з дитинства, я завжди цікавився розвитком цифрових технологій. Може, тому я на кожній роботі хочу насамперед перенести усі бізнес-процеси в цифру. До речі, трансформація земельного департаменту почалась саме з розбудови прозорої системи – публічної кадастрової карти Києва.

Більшість чиновників зараз напевно взагалі не розуміє про що йде мова?

– Все дуже просто. В цифрових технологіях існують процедури, які забезпечують відкритість, прозорість, доступність і контроль. Ніхто не може втручатись у роботу системи та якимось способом її корумпувати. Це принципово неможливо. Саме такі системи мені цікаво будувати. А ще ми маємо надавати якісний сервіс киянам. Нам, наприклад, вдалось побороти проблему недотримання термінів виконання послуг. Зараз усе виконується вчасно, тому що було усунено людський фактор. А машина, принципово не вміє "дєлать ноги" тому чи іншому документу. Для неї – всі рівні.

Тобто закон один для всіх?

– Так, цифровізація є передумовою того, що правила гри для всіх стають однаковими.

І це, напевно, не всім подобається?

– Певному колу не подобається, так. Хтось раніше наживався на процедурах, у зв’язку з тим, що люди не розуміли, як вони відбуваються. Інші, наживались на непрозорості роботи, ще інші – наживались на "вирішенні питань".

Давайте візьмемо для прикладу земельні ресурси, якими ви займались. Цифровізація. Як це там допомогло?

– В земельних відносинах ми насамперед оцифрували всі процеси обробки, розгляду та ухвалення рішень щодо земельних питань.

На сьогодні вся інформація міститься в системі, яка фіксує чітку дату входження, встановлює регламентовані терміни розгляду, а фахівець не може від неї відійти ні вправо, ні вліво. Водночас він має виконати роботу в чітко встановлений термін.

Так ми отримуємо контроль щодо дотримання термінів, які встановлено законом, і, не менш важливо, отримуємо прозорість процесу ухвалення рішень, тому що всі етапи і всі коментарі всіх фахівців фіксуються в системі назавжди. А найголовніше – вся історія ухвалення рішень (відмова або погодження документації) зберігається на все життя і враховуючи, що це комунальне майно, яке передається або продається, має бути доступно будь-якому бажаючому для перегляду. Система забезпечує прозорість проходження процесу.

Давайте поговоримо про швидкість цифровізації. Чому так довго відбувалось впровадження електронного квитка в Києві?

– Це складне питання. Я вважаю насправді, що його впровадженням займалися непрофесіонали. Тому що кожен великий проєкт передбачає 25 робочих годин на добу і передбачає створення команди, яка дійсно може втілювати проєкт, не витрачаючи часу на суперечки та певні власні амбіції і налаштована на результат.

А бюджети на міські ІТ-проєкти? Скільки витрачає Київ порівняно з іншими європейськими містами? Що є у них такого, чого ще немає у нас?

– Київ витрачає на фоні європейських міст, звісно, в рази менше. Насправді передумовою до повноцінної цифровізації у нас на сьогодні навіть більше склалися, ніж у європейських містах. Тому що там за останні 100 років було вироблено чіткі, оптимальні системи взаємодії або розгляду будь-яких питань і цифровізація покращила, пришвидшила деякі процеси, але загалом, не створила ніяких вау-ефектів. Це була повноцінна еволюція від одного процесу до іншого, викликана виключно розвитком технологій.

У нас же ситуація трохи інша. Нам цифрові системи забезпечують якісний різкий ривок у роботі органів, що ухвалюють управлінські рішення. Перше – оптимізація процесів, друге – повноцінна прозорість, і третє – забезпечення рівності умов.

У нас же є можливість аналізувати чужий досвід й обирати для міста найкращі рішення. Що, на вашу думку, із західного досвіду у нас приживеться, а що не приживеться?

– Точно приживеться впровадження інтелектуальної транспортної системи. Тому що підходи у розрахунках щодо навантаження однакові для будь-якої точки світу. І тут нам якраз найкраще взяти за зразок досвід європейських колег з аналогічних великих міст, на кшталт Берліна, просто скопіювати систему взаємовідносин, адаптувати під місцеві потреби і забезпечити рівні правила для всіх.

У нас є проблема трафіку. Усі кияни та гості міста будуть у рівних умовах, незважаючи на чин, незважаючи на статус у суспільстві, користуватись транспортними смугами будуть всі в рівних умовах. Якщо хтось виїде на смугу громадського транспорту – гарантовано отримує штраф. Порушивши правила проїзду перехрестя, всі отримуватимуть штраф також на рівних умовах.

І на сьогодні, як приклад, всього лише 20 камер встановлено на порушення швидкості в Києві, але штрафи приходять всім однаково. І це справедливо та правильно.

Скажіть будь-ласка, яким буде "Київ Цифровий" через 5 років? У вас же є стратегія розвитку цифрових сервісів у місті?

– Через 5 років це буде "місто в кишені". Киянин, взявши смартфон або відкривши у веб-інтерфейсі свій кабінет, отримуватиме персоналізовану інформацію про доступні особисто йому послуги та переваги, пільги та соціальні сервіси.

Можна буде впливати на рішення міста – електронна демократія дасть змогу подавати ініціативи, голосувати, отримувати статистику та інші публічні дані.

Впровадження відкритих даних та цифрової екосистеми надасть імпульс іншим проєктам. Буде завершено впровадження системи відеоспостереження, ми будемо спокійні за наших дітей дорогою в школу та безпеку взагалі.

Київські сервіси будуть з’єднані з загальнонаціональними, такими як "Дія". І головне – ми ставимо за мету повну відмову від обігу паперу всередині КМДА.

Також киянин зможе замовити через "Київ Цифровий" будь-які документи в електронному вигляді, не відвідуючи жодного державного або місцевого закладу.

"Комунальні підприємства можуть запропонувати конкурентну зарплатню"

Як ви залучаєте фахівців до роботи над проєктами? Чи може Київ забезпечити конкурентну зарплатню для молодих айтішників? Чим ви взагалі приваблюєте саме молодих спеціалістів?

– Комунальні підприємства можуть запропонувати конкурентну зарплатню. Вона не є найбільшою на ринку, але вона є конкурентною – це 100%. Не всі ІТ-спеціалісти заробляють мільйони. Це вдається лише одиницям, яким вдалося знайти інвесторів під свій продукт.

ІТшники – це інженери, які працюють ненормований робочий день. Їх справедливо можна вважати сучасною технічною інтелігенцією.

Під наш рівень заробітної плати ми дозволяємо собі навіть перебирати за якістю і не всіх навіть добирати на роботу, якщо вони не відповідають нашим вимогам.

Наскільки на сьогодні захищені дані киян? Ну бо не секрет, що інтернетом гуляють різноманітні вкрадені бази даних, то транспортних компаній, то банків, то МВС.

– Дані киян захищені на сьогодні, мабуть, найліпше у всій країні. Це напевне наша найбільша гордість, тому що елементи (початкові елементи кіберзахисту) та шифрування у нас уже чітко побудовані та повноцінно налаштовані й останні атаки максимально що можуть – на певний час позбавити користувачів доступу до сайту. Не більше того. Система кіберзахисту в нас побудована на сучасних рішеннях та надійно зберігає всі дані киян від доступу третіх осіб.

Чи будуть у місті впроваджуватись елементи електронної демократії? Коли будемо голів району через смартфон обирати?

– Вони вже частково впроваджуються. Сьогодні можна вже говорити про відкритий бюджет, який дозволяє перевірити операції за транзакціями, також можемо згадати про громадський бюджет та петиції.

Як у вас відбувається співпраця саме з Мінцифрою?

– Повноцінні робочі стосунки. Теплі стосунки, які забезпечують нам конструктивний розвиток міських та республіканських сервісів на високому рівні. І від цього виграють як Мінцифра, так і місто.

Чи взяли вони від Києва щось, що зможуть масштабувати на всю країну?

– Разом з Мінцифрою ми якраз у процесі наробки всіх основних сервісів і станом на сьогодні у нас стоїть першочергове завдання – повноцінна інтеграція реєстру територіальної громади з державними системами для забезпечення функціонування електронної реєстрації місця проживання.

Тобто, тепер "прописку" можна буде змінити онлайн?

– Так.