Відео дня
Одержимий роботою, будує бійцям Гоґвортс. Дружина Білецького розповіла невідомі факти про командира
5 серпня, виповнилось 46 років Андрію Білецькому – засновнику і першому командиру "Азову", Третьої штурмової бригади, нині – командиру Третього армійського корпусу. З нагоди свята його дружина, журналістка Тетяна Даниленко опублікувала сімейні фото і розповіла про чоловіка невідомі факти.
Він не знає марки моєї машини – ленд крузер чи рендж ровер? За час повномасштабного вторгнення жодного разу не виїжджав з України, а під час відпустки займається роботою, до якої не дійшли руки на фронті. Любить своїх солдатів не менше, ніж власних дітей.
"Третю штурмову він створив з нуля, в неї немає пункту постійної дислокації. Держава дала стару занедбану будівлю, яку Андрій приватним коштом перебудовує у справжній Гоґвортс для бойових магів – це фортеця, де є фехтувальний зал, бібліотека, хай-тек стежки для бігу… Не уявляю, щоб Андрій з таким самим натхненням малював ескізи кімнат своїм дітям, як він малює нові й нові обʼєкти для бійців – у нас в принципі зараз немає власного житла", – написала Тетяна Даниленко.
Вона розповіла, як колись купила красиву дорогу сукню і, коли назвала її вартість чоловіку, той "зі швидкістю ШІ" вирахував частку сукні в ціні протеза для бійця. Тоді Білецький збирав гроші на протез бійцю, а той згодом публічно розповідав, що залізну руку видала держава. Сукня так і залишилася ненадітою.
Жінка додала, що з іронією сприймає штампи про "треба створювати такі прогресивні бригади як Третя штурмова" і про "командирів як Білецький", адже перейняти досвід можливо, а от "масштабувати одержимого своєю справою командира" – ні.
"Цей Геркулес з бадьорим ентузіазмом розчищає Авгієві стайні, додаючи собі нові зірочки в задачах. Я збираю дивовижні історії з його життя у книжку, але підводити риску — не час. Вирішальна битва попереду. І в ній він ще дуже всіх здивує", – написала Тетяна Даниленко.
Торік, у 45-річний ювілей, вона розповіла про дитинство Андрія Білецького, яке проходило на Салтівці у русифікованому Харкові. Коли хлопчик мав іти до 1 класу, його батько, радянський інженер, подарував історію України Антона Лотоцького – дитячу книгу, написану бійцем Легіону Січових стрільців. Книжка справила величезне враження: з того часу дитина "вже не належала ні собі, ні сімʼї, а лише Державі та Нації". Він розмалював фасад школи антикомуністичними гаслами, що не сподобалося ні директору школи, ні батькам.
"Сьогодні він сам – командир Січових стрільців наших днів. Сам вигадав і створив з нуля потужну військову формацію, яка захищає Україну від ворога. Він міг бути будь-ким і в будь-чому був би успішним, бо щедро обдарований талантами. Але як історик розумів неминучість великої війни і завжди створював військовий орден", – писала Тетяна Даниленко.