Новий рік в СРСР: чому святкування забороняли, а ялинку не можна було прикрашати
Військові дії та політичні протистояння на початку ХХ століття відбилися також на святах. Певних "репресій" і гонінь під час Першої світової війни зазнали навіть Новий рік та ялинки.
В РосІї традицію зустрічати свято назвали "німецькою", а ті, хто її дотримувався негайно, потрапляли в список ворогів. Однак усе змінилося, коли до влади прийшли більшовики в 1917 році, які скасували цю заборону оскільки Німеччина на той момент із супротивника перетворилася на товариша з міжнародного комуністичного руху.
Радість від святкової ялинки, дитячих хороводів та щедрого застілля тривала недовго. Комуністи побачили у ялинці релігійний підтекст. І якщо до самого дерева у них не було претензій, то свято, яке надто близько розташувалося до релігійного Різдва – викликало у них оскому. Комуністи вирішили піти у наступ і "скасували свято". Новий рік зробили робочим днем, по містах і селах відправили агітаційні бригади, що ганьбили тих, хто святкував, а на продавців ялинок наклали величезний на ті часи штраф – 100 рублів.
Серйозних покарань за святкування не було, але могли як слід "пропісочити" на якихось партійних зібраннях і вліпити догану. Прогули ж у дні новорічних свят каралися суворіше, ніж у звичайні дні, бо мали на увазі під собою заборонені урочистості.
У 1935 році ялинку та свято вирішили реабілітувати. Тоді в газеті "Правда" з'явилася публікація, автор якої, Павло Постишев, закликав знову розпочати святкування Нового року в СРСР. Державна машина почала розвертатися у зворотному напрямку. Тут же було організовано виробництво ялинкових іграшок, ялинки повернулися на базари, на прилавках з'явилася мішура, стеклярус, блискітки. Прикрашати верхівки ялинок, звичайно ж, пропонували червоними зірками.
Проте влада акцентувала увагу на тому, що Новий рік – дитяче свято. Для малюків стали організовувати святкові ранки, одягати костюми, вони читали вірші, зокрема про "перемогу комунізму", а за свої старання діти отримували солодощі.
Повернення до того, що ще недавно вважалося пережитком, мало політичні причини: 17 листопада 1935 року, виступаючи на Першій всесоюзній нараді робітників та робітниць-стаханівців, Сталін заявив, що "жити стало краще, жити стало веселіше". А ошатні ялинки стали у нагоді: не випадково їх стали прикрашати не лише гірляндами, а й розтяжками "Спасибі рідному Сталіну за наше щасливе дитинство".
Офіційно вітати всіх з Новим роком влада почала 1947 року. Свято визнали державним вихідним днем, що сприяло зростанню його популярності.
Як повідомляв OBOZRVATEL, фахівці пояснили, на які теми не варто розмовляти за святковим новорічним столом, бо вони обов'язково призведуть до сміття.