Відео дня
Недогледіли: хто і чому невдоволений роботою Держпродспоживслужби
Через рік після того, як епідемію африканської чуми свиней (АЧС) в Україні було визнано загрозою національній безпеці, Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) опинилася в епіцентрі невдоволення представників агробізнесу та громадськості. Це навіть вилилося у реєстрацію на сайті Кабміну електронної петиції з вимогою звільнити очільника відомства Володимира Лапу та його заступників.
І хоча за місяць, що минув з моменту формування петиції, її підписали лише 360 осіб з необхідних 25 000, означені в ній проблеми заслуговують на увагу. Окрім неконтрольованого поширення АЧС, що загрожує роботі фермерів-тваринників, це – низька якість харчування у навчальних та оздоровчих закладах, а також збільшення частки продуктового фальсифікату у торговельних мережах та непрозорість тендерів, що їх проводить держслужба.
Що саме стало підґрунтям для таких нарікань – в публікації Mind.
Читайте: Хробаки на обід: школа в Одесі потрапила в скандал через їдальню
Як створювалася Держпродспоживслужба?
П’ять років тому, у вересні 2014-го, уряд своєю постановою ліквідував і реорганізував низку органів центральної виконавчої влади, що здійснювали державні функції у ветеринарії, фітосанітарії, захисті прав споживачів, санітарно-епідеміологічній справі, сертифікації насіння та садивного матеріалу. Усі ці компетенції перебрала на себе новостворена Держпродспоживслужба.
"Ця реформа стала позитивним кроком, який дозволив консолідувати в межах служби ті контрольні повноваження, які раніше дублювалися низкою державних інституцій", – сказав представник Проекту Європейського Союзу "Вдосконалення системи контролю безпечності харчових продуктів в Україні" Тоні Віл. До речі, національним координатором цього проекту в Україні нині є саме голова Держпродспоживслужби.
Проте, кваліфікованих кадрів у всіх галузях, які служба взяла під свій контроль, забракло. "У складі Держпродспоживслужби передбачалося злиття від трьох до семи відомств, але потім цей орган заснували фактично на базі лише ветеринарної служби", – розповів Олег Цільвик, заступник голови правління ГО "Союз споживачів України".
Читайте: "Діти могли отруїтися": гімназія Києва втрапила у скандал через їдальню
Нинішній керівник Держпродспоживслужби Володимир Лапа розпочав свою кар’єру у відомстві у грудні 2015 року, ставши першим заступником голови цього органу, а вже в лютому 2016-го очолив його.
Як насувалася АЧС?
Африканську чуму свиней на території України вперше було зафіксовано у приватному секторі сім років тому – 31 липня 2012 року.
За цей час, згідно з офіційними даними Держпродспоживслужби, в Україні не залишилося жодної області, у якій не зафіксовано випадки АЧС. Загалом сталося 503 випадки спалаху хвороби. Через вірус АЧС знищено 194 000 поголів’я свиней, зокрема, понад 175 000 голів свиней у спеціалізованих господарствах і 19 000 – у приватному секторі.
Читайте: Африканская чума теперь в "ДНР"?
У жовтні 2015 року Інститут ветеринарної медицини Національної академії аграрних наук України (IBM НААН) розробив пропозиції та рекомендації, як саме можна удосконалити заходи з профілактики й боротьби з АЧС. Зокрема, пропонувалось, аби будь-який подвірний забій свиней здійснювався за дозволом державної служби ветеринарної медицини на спеціально відведених селищних майданчиках. ІМВ наполягав на обов'язковому залученні до складу Державних надзвичайних протиепізоотичних комісій науковців, аби забезпечити належний контроль якості проведення відповідних заходів.
Окрім цього, вчені пропонували, щоби після 40-денного карантину у кожне приміщення господарства, де раніше утримувалися свині, не менше, ніж на 40 діб завозилась партія із 5 свиней. Після цього всіх тварин мали би забивати та досліджувати на предмет виявлення антигену вірусу АЧС. У разі негативних результатів дозволялося би відновлювати поголів'я. Але, за словами директора інституту, Сергія Ничика, у Держпродспоживслужбі проігнорували пропозиції Інституту ветеринарної медицини, що сприяло поширенню вірусу Україною та "передачі" його сусіднім країнам.
Як результат – епізоотичний стан щодо АЧС в Україні є наразі неконтрольованим, а рівень інспекторської роботи суттєво погіршився. "Боротьба з інфекціями" звелася до приховування діагнозів. "Держпродспоживслужба нещодавно відзвітувала про зменшення вп’ятеро кількості діагностованих випадків АЧС, але таке "поліпшення" статистики існує лише на папері. Адже в результаті недолугого реформування державної ветеринарної служби було по суті знищено інспекторську вертикаль і систему лабораторної діагностики", – зазначив Сергій Ничик, директор Інституту ветеринарної медицини Національної академії аграрних наук України (IBM НААН).
Читайте: "Шлак!" У Києві забили на сполох через небезпечні продукти для школярів
Чому "контролери" виявилися безпорадними?
На думку Тоні Віла, ліквідація ветеринарної міліції з проведення карантинних заходів, яка відбулася ще до утворення Держпродспоживслужби, позбавила останню змоги повноцінно здійснювати ветеринарно-санітарний контроль і нагляд за додержанням операторами ринку правил транспортування тварин. Утім, як з’ясувалося, керівникові європейського проекту нічого не відомо про численні офіційні пропозиції від науковців і практиків у царині ветеринарії, які до Держпродспоживслужби надсилали державні та неурядові інституції щодо проведення заходів, спрямованих на забезпечення належного рівня ветеринарно-санітарного контролю, в тому числі стосовно зупинення поширення АЧС в Україні.
Зокрема, ще у листопаді 2016 року Національна академія аграрних наук України вчергове звернулася до голови Держпроспоживслужби із пропозицією "створити Національний науково-дослідний референс-центр з вивчення АЧС; випробувати та атестувати вітчизняні діагностикуми, розроблені науковцями IBM НААН". Відповіді на ці пропозиції отримано не було.
В іншому зверненні НААН до очільників уряду та Держпроспоживслужби було запропоновано "створити оперативний штаб із ліквідації АЧС, … відновити діяльність підрозділів ветеринарної міліції при МВС України, … скасувати мораторій на перевірки свиногосподарств, м’ясозаготівельних та переробних підприємств різних форм власності". Ця ініціатива так само не була підтримана урядовцями.
Читайте: Під Києвом у жінки виявили ботулізм: названо горе-продукт
А рік тому голова Служби безпеки України Василь Грицак офіційно повідомив прем’єр-міністру Володимиру Гройсману про загрози національній безпеці у зв’язку з епідемією АЧС. У листі, датованому 19 жовтня 2018 року, зокрема, наголошується на необхідності "проведення регулярних інспекторських ветеринарно-санітарних обстежень свиногосподарств Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів", а також "контролю за належним дотриманням та виконанням Державною службою з питань безпеки харчових продуктів і захисту споживачів заходів, спрямованих на боротьбу з АЧС".
Натомість, за словами експертів, з 2015 року Держпродспоживслужба фактично не здійснює на належному рівні ветеринарно-санітарний контроль. "Це спричинило появу нелегального ринку свиней і свинини, інфікованих вірусом африканської чуми свиней, факти про який керівництву Держпродспоживслужби відомі, але свідомо замовчуються та приховуються ним", – говорить Микола Бабенко, голова "Центру підвищення ефективності в тваринництві".
В очолюваній ним громадській спілці вважають, що Держпродспоживслужба, діючи узгоджено з керівництвом Асоціації "Свинарі України", регулярно намагається дезінформувати суспільство щодо справжніх причин неконтрольованого поширення АЧС. "Механізм компенсації за свиней у випадку АЧС розроблений і працює лише для приватних домогосподарств. Натомість упродовж семи років існування АЧС в Україні і галузева асоціація, і Держпродспоживслужба не запропонували механізму компенсації свинокомплексам за свиней у випадку інфікування цих тварин згаданою хворобою", – зазначає Бабенко.
Читайте: "Карантин і знищення": у Росії ухвалили радикальне рішення щодо продуктів
"Ані Володимир Лапа, ані решта керманичів Держпродспоживслужби у центрі та на місцях досі не продемонстрували свою спроможність адекватно оцінювати ті проблеми, з якими стикається ветеринарія, зокрема, та тваринництво, в цілому", – вважає Сергій Ничик.
Чому проблеми замовчуються?
За інформацією Миколи Бабенка, зарплата співробітників Держпродспоживслужби залежить від показників: якщо район благополучний, отримують більше грошей, якщо ні – менше. "Вони не зацікавлені вирішувати проблеми, які доведеться висвітлити, бо це знизить їхні доходи. Крім того, державні лабораторії підпорядковані Держпродспоживслужбі, тобто вони самі себе перевіряють. Понад те, з часу, коли цей орган очолив Володимир Лапа, було ліквідовано чимало лабораторій, а їхніх працівників звільнено з роботи", – говорить Бабенко.
На його думку, ключовими чинниками появи нелегального продажу інфікованих чумою свиней цілими свинокомплексами стало те, що відсутні перспективи відшкодування втрат за свиней, примусово знищених через встановлення діагнозу АЧС. Натомість з боку Держпродспоживслужби та галузевої асоціації проблему чуми зведено лише до відсутності ідентифікації поголів’я у населення та браку "політичної волі" заборонити забій свиней у приватному секторі або й узагалі утримання свиней населенням.
Читайте: Їжа з помийного відра: у школі Києва дітей нагодували недоїдками
У "Союзі споживачів України" причини приховування діагнозів АЧС та ігнорування цієї проблеми вбачають у корупційній складовій. "Компанія, яка тримає дуже велику кількість свиней, в разі зараження їх чумою, вимушена все поголів’я пустити на утилізацію. Діючи ж у змові з держслужбовцем, видачу свідоцтва про відповідний діагноз нескладно затримати саме на стільки діб, скільки потрібно, щоби реалізувати інфікованих тварин", – вважає Олег Цільвик.
Як ще проявляється корупція?
Окремої уваги потребують постійні посадові правопорушення, які не лише псують імідж Держпродспоживслужби, але, насамперед, завдають шкоду і громадянам, і підприємствам.
Про один із прикладів прояву корупції розповів Олег Цільвик. "Працівник Держпродспоживслужби в Києві, який займався контролем за безпекою харчових продуктів і мав попередній досвід роботи у ветеринарній міліції, замість того, щоби виконувати свої прямі обов’язки – розглядати наші скарги – писав кляузи на нас, поширював чутки. Ми поставили питання про його невідповідність посаді в головному управлінні Держпродспоживслужби. Пан Лапа під час минулорічної прес-конференції особисто пообіцяв розібратися. Натомість було звільнено заступника начальника главку, покарано декілька співробітників, а відповіді як не було, так і немає досі", – наголосив представник ГС "Союз споживачів України".
Читайте: "Там кухар ноги миє": борщ із відходів для школярів обурив українців. Фото їжі
У Державному реєстрі судових рішень були знайдені зареєстровані обвинувальні вердикти у понад 100 кримінальних справах, так чи інакше пов’язаних зі зловживаннями службовим становищем з боку осіб, які підпорядковані Держпродспоживслужбі. Наприклад, вироком Кривоозерського районного суду Миколаївської області суду начальника Кривоозерської районної державної лікарні ветеринарної медицини (Миколаївська область) було визнано винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.368 КК України – прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою.
Фабула цієї історії така. Згадана лікарня вповноважена проводити передзабійні клінічні огляди свиней і видавати відповідні довідки. Вартість такої послуги при подвірному забої становить 16 грн 69 коп. Фермер прийшов до вказаної установи та розповів її начальнику, що планує найближчим часом забити 53-х свиней для подальшого продажу всього поголів’я на ринках, і поцікавився, скільки необхідно часу для проходження ветеринарного контролю та видачі відповідних документів.
Натомість очільник лікарні, зрозумівши зацікавленість підприємця у якнайшвидшому проходженні всіх процедур, затребував від аграрія особисту винагороду, розмір якої пообіцяв повідомити під час наступної зустрічі. Підприємець сповістив про вимагання хабара правоохоронців і, діючи вже під їхнім контролем, знову зустрівся з начальником лікарні, котрий і визначив неофіційну плату за послугу – близько 10 000 грн. Під час третього "побачення" хабарника схопили на гарячому, а згодом – покарали штрафом у 17 000 грн та позбавленням права впродовж двох років обіймати керівні посади, пов’язані з виконанням організаційно-господарських функцій у державних органах влади та державних установах. Вирок набрав законної сили 2 травня 2019 року.
Читайте: У Запоріжжі виявили понад тонну небезпечної їжі: що трапилося
Що не так на ринках?
Залишає бажати кращого й контроль за дотриманням ветеринарно-санітарного законодавства на легальних ринках, які торгують харчовими продуктами. Зокрема, Максим Несміянов, виконавчий директор громадської організації "Союз споживачів України", навів приклади із власного досвіду перевірок продовольчих ринків. Так, завітавши до відділу риби та м’яса одеського ринку "Привоз", він з’ясував, що, за документами, продукція досліджувалась лише органолептичними методами, тобто якість товару визначалась на основі аналізу сприйняття органів чуття: зору, нюху, дотику, смаку, слуху.
Інакше кажучи, лабораторією, що є в підпорядкуванні Держпродспоживслужби, було проігноровано вимогу законодавства, згідно з якою мінімальні показники якості – це не лише органолептичні, але й хімічні, біологічні та фізичні показники, яким має відповідати продукт харчування для того, щоби вважатися прийнятним для споживання. За цими ж чинниками аналіз товару не проводився. "Спрацювали вони там чисто по-одеськи: і рибу з’їли, і гроші взяли. Ми ж розуміємо, що місцева лабораторія не сама по собі "дивами" займається, а діє узгоджено з бізнесом", – наголосив Несміянов.
За його словами, аналогічною є ситуація і на Центральному ринку Львова, де можна побачити багато листів контролю прибирання, миття стін, стелажів. Утім, під час перевірки 16 серпня всі ці листи виявилися вже заповненими до кінця місяця.
Читайте: "Пахлава зберігається в туалеті..." Українцям пояснили, чим небезпечна їжа на пляжах
У лабораторіях, що працюють на ринках сусідніх областей, ситуація не краща: або документів не видають, або взагалі не перевіряють продукцію. "Коли приходять журналісти з телекамерою, то відразу виявляється, що нема, чим підтвердити перевірки, проте потім виїжджає з лабораторії ціла пачка паперів, але без чеків про оплату. Це говорить про те, що гроші від бізнесу отримуються, проте до каси вони не доходять. На жаль, ринки сьогодні взагалі нікому нічого не винні, нікому не підкоряються. Я не бачу особливих відмінностей між стихійною торгівлею та ринком", – зазначив Максим Несміянов.
За словами Олега Цільвика, органи контролю не звертають увагу на неприховану торгівлю простроченими харчовими продуктами на спеціалізованих ринках, у тому числі в Києві. Натомість керівництво Держпродспоживслужби просуває ідею про те, що має не контролювати, а надавати послуги із консалтингу, тобто радити бізнесу, як ліпше господарювати. "Але існує певна межа, до якої можливо консультувати підприємців, далі вони мають нести жорстку відповідальність. Ми як споживачі констатуємо: нас не задовольняє поточна робота Держпродспоживслужби принаймні за тим напрямком, яким займаємося ми", – резюмував експерт.