Названо шляхи вирішення проблем викидів парникових газів у агросекторі

Агросектор є третім за викидами серед основних секторів економіки України та займає одну з ключових позицій в економіці України, забезпечуючи 9% ВВП, 18% зайнятості суб’єктів господарювання та 6% податкових надходжень.

Про це йдеться у презентації Української асоціації бізнесу і торгівлі (UBTA) та Центру економічного відновлення (ЦЕВ). Зазначається, що Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України повідомляє про 50% зменшення викидів СО2 від сільського господарства з 1990 по 2019 рік. Нинішній показник викидів еквіваленту СО2 становить 42,5 млн тонн.

За результатами моделювання експертів ЦЕВ було виявлено, що впровадження ініціатив НЕС 2030 та низки супутніх стратегічних документів у секторі

сільського господарства збільшуватиме фактори, що впливають на викиди парникових газів: CO2-екв: +1.5% / рік; CO2: +0.2% / рік; CH4: + 1.0% / рік; N2O: +1.7% / рік. Такі темпи росту у Базовому сценарії збільшать викиди еквіваленту СО2 у 2030 році до 52 млн тонн. (+19% до 2020 року).

Українська асоціація бізнесу та Центр економічного відновлення пропонують наступні ініціативи для зменшення викидів парникових газів у агросекторі:

• Базовий сценарій. Ключовими ініціативами є завершення реформи Відкриття ринку землі, модернізація меліоративних систем на 1.2 млн га та збільшення до 2030 року обсягів державної підтримки с/г виробників.

• Консервативний сценарій. Консервативний сценарій передбачає інвестиції у впровадження технологій мінімального обробітку ґрунту на 50% придатних земель, що скоротить емісію від обробки ґрунтів та використання форм добрив із повільним або контрольованим вивільненням або інгібіторів нітрифікації, а також покращення раціону кормів галузі тваринництва для зменшення викидів парникових газів у СО2-еквіваленті від кишкового бродіння.

• Оптимістичний сценарій. Сценарій передбачає впровадженння ініціатив у Консервативному, проте на більшому масштабі у Рослинництві та кращому (+10% до вартості) раціоні у Тваринництві.

Зазначається, що фінансування обидвох Сценаріїв у своїй більшості стане навантаженням для фермерів та аграріїв, тому інструменти державної підтримки для стимулювання їх впровадження повинні бути переглянуті та доповнені.