Нацбанк має захистити українців від боргових ям мікрокредитних установ, – Суслова

2 хвилини
1,8 т.
Українці все частіше стають заручниками мікрокредитних установ

Останнім часом стрімко зростає кількість людей, що стали заручниками мікрокредитних установ. Люди у відчаї та благають допомогти витягнути їх та їхні родини з глибоких боргових ям, захистити від погроз та знущань, зберегти майно від арешту й розпродажу.

Про це на своїй сторінці у Facebook написала відома українська правозахисниця Ірина Суслова. Вона зауважила, що через карантинні обмеження багато українських родин втратили роботу, а отже – джерело стабільних доходів. Ситуацією загального зубожіння населення миттєво скористалися мікрокредитні установи, які через масову рекламу на телебаченні, в електронних ЗМІ та соціальних мережах почали нав’язувати людям швидкі та начебто дешеві кредити. Лише минулого року заборгованість українців перед мікрокредитними установами зросла до 14,8 млрд грн (на 6,6%)!

Відео дня

"Фінансові установи умисно не розтлумачують людям, що 1% або 2% річних, які вони пропонують, нараховуватимуться за день користування позикою. Відповідно, у разі прострочки з поверненням позики відсотки можуть сягати космічних висот – 100 000% – 200 000% і навіть більше. Окрім того, за кожен день прострочки повернення кредиту нараховуються штрафи та пеня. Урешті-решт випадки, коли людина позичила 1000 або 3000 гривень, а віддавати доводиться в десятки, а то й сотні разів більше, стали масовим явищем в Україні. Таких людей спочатку третирують колектори. А якщо вони не здатні платити – колектори виграють суди. Після цього Виконавча служба арештовує та розпродає майно боржників", – свідчить правозахисниця.

Суслова не має сумніву, що через третю хвилю COVІD-19 та жорсткі карантинні обмеження, які діють уже в 15 регіонах країни, кількість заручників мікрокредитних організацій стрімко зростатиме. Зупинити цей безлад на фінансовому ринку негайно мають Нацбанк та Верховна Рада України.

"Перший крок було зроблено. 14 червня 2021 року набрав чинності Закон України № 1349-IX щодо захисту споживачів при врегулюванні простроченої заборгованості. Цим законом Нацбанк обмежив розмір штрафних санкцій за несвоєчасне повернення кредитів. Якщо кредит видавався на місяць та не перевищував мінімальної заробітної плати, пеня та штрафи не можуть перевищувати його подвійного розміру. Якщо кредит складав понад 6000 грн – штрафні санкції не можуть бути вищими 50% суми кредитного тіла. Окрім того, закон зобов’язав мікрокредиторів вказувати в кредитних угодах розмір річних відсотків. Натомість цей закон ситуацію не виправив. Мікрокредитні установи почали вписувати в угоди річну ставку дуже дрібним шрифтом та пояснювати більш-менш уважному позичальнику, що насправді це вимоги НБУ, звичайна формальність, і сплачувати за такими відсотками не доведеться. А ось у рекламі своїх послуг річна відсоткова ставка дуже часто взагалі не згадується. Як правило, людям пропонують дізнатися про умови договорів під час підписання угоди!" – зазначила Суслова.

Правозахисниця закликає НБУ терміново втрутитися та зупинити збагачення мікрокредитних установ на погіршенні фінансового стану людей. На її переконання, регулятор має більш ретельно моніторити інформаційну діяльність мікрокредитних установ, а порушників – позбавляти ліцензій.

Суслова закликала Нацбанк захистити українців від мікрокредиторів
Правозахисниця вважає, що регулятор має позбавляти ліцензій порушників