Найвідоміші ядерні полігони світу: що з ними стало після випробувань

Ядерна бомба є найнебезпечнішою зброєю, коли-небудь створеною людиною. Вона призводить до руйнування всього живого в зоні вибуху, тоді як смертоносна радіація розноситься на сотні кілометрів довкола.

Перший атомний вибух у світі прогримів 16 липня 1945 року на полігоні Аламогордо в Сполучених Штатах. Америка стала першою ядерною державою. Але ненадовго, бо вже через чотири роки випробування розпочалися і в Радянському Союзі. Саме снаряд, скинутий на Семипалатинському полігоні в 1949-му, став приводом для старту ядерної гонки між США та СРСР. Пізніше до неї підключилися й інші держави – Великобританія, Франція, Китай.

Незважаючи на руйнівні наслідки, багато країн світу протягом минулого століття активно проводили випробування такої зброї. OBOZREVATEL пропонує подивитися, що сьогодні стало з місцями, де підривали атомні бомби.

Ядерний полігон Атол Бікіні на Маршаллових островах

Атол Бікіні (Маршаллові острови)

Закритий полігон площею 6 кв. км розташовується в Тихому океані в ланцюзі Ралік. Вперше США використали його в липні 1946 року під час операції "Перехрестя" (серія тестів атомної бомби), а а березні 1954-го тут підірвали водневу бомбу "Кастл Браво". Загалом із 1946 по 1958 рік на Маршаллових островах пройшло приблизно 67 випробувань. Сьогодні полігон не діє, однак евакуйовані в 1946 році жителі досі не можуть повернутися на атол через високий рівень радіації – 184 мілібер на рік за допустимого значення в 100 мілібер.

Семипалатинський ядерний полігон у Казахстані

Семипалатинський (Казахстан)

Розташований на кордоні Східно-Казахстанської, Павлодарської і Карагандинської областей, а також "захоплює" місто Курчатов. Загальна площа полігону – 18,5 тис. кв. км. Тут 29 серпня 1949-го підірвали першу радянську атомну бомбу потужністю 22,4 кт, а 12 серпня 1953 року – першу водневу, з силою 400 кт. Із 1963 року тут проводили лише підземні випробування (всього 209). У 1991-му глава Казахстану Нурсултан Назарбаєв закрив полігон, постраждалими було визнано до 1,3 млн осіб.

Воронки, що залишилися від ядерного вибуху на Невадському полігоні в США

Невадський (США)

Розташований за 105 км від Лас-Вегаса і займає 3,5 тис. кв. км території. З 1951 по 1992 рік на території полігону було проведено 928 ядерних випробувань. На той час, через відсутність даних про шкоду випромінювання, випробування були популярні серед туристів, які спостерігали за "атомним грибом" із Лас-Вегаса. Але вже в 1986-1994 роках, після виявлення перших наслідків для організму руйнівної сили ядерного вибуху, було організовано понад півтисячі акцій протесту, в яких взяли участь до 37,5 тисячі осіб. Зараз полігон буквально поцяткований ядерними кратерами. Один із них, під назвою Седан – 100 м в глибину і 390 в ширину.

Ядерний полігон на архіпелазі Нова Земля

Нова Земля (Росія)

Архіпелаг Нова Земля було обрано як майданчик для випробувань через наявність незамерзаючих портів у цій частині Північного Льодовитого океану і малу кількість населення островів (400 осіб у 1954 році). З 1955 по 1990 рік на полігоні було здійснено 132 вибухи. Наприклад, 30 жовтня 1961-го на майданчику "Сухий Ніс" підірвали відому "Цар-бомбу" – термоядерну 58-мегатонну так звану Кузькіну мать АН602. А 14 жовтня 1969 року на Новій Землі трапилася найбільша аварія: через розлом у ґрунті на поверхню вирвався струмінь радіоактивного газу і пари. Постраждало тоді приблизно 344 людини.

Полігон Маралінга в Австралії належав Британії

Маралінга (Австралія)

Колишній британський полігон розташовано в пустелі штату Південна Австралія, був закритий у 1967 році. Його площа – 3,3 тис. кв. км. З 1956 по 1963 рік тут провели сім атмосферних вибухів потужністю від 1 до 27 кт. До початку випробувань аборигени називали цю місцевість "полем грому" і вважали священною, тому багато хто повернувся додому після завершення випробувань. З 1984 по 2000 рік із ініціативи постраждалих місцевих жителів і ветеранів, які працювали на полігоні, було організовано повторну операцію з його очищення, яка коштувала на той час понад 110 млн доларів.

У Китаї ядерний полігон розташувався на висохлому озері Лобнор

Лобнор (Китай)

Розташований на місці висохлого озера Лобнор у Синьцзян-Уйгурському автономному районі. Площа – 2,4 тис. кв. км. Перші випробування тут пройшли 16 жовтня 1964 року (потужність вибуху становила 22 кт), а 17 червня 1967-го – підірвано першу китайську водневу бомбу. У вересні 1996 року КНР підписала Договір про всебічну заборону ядерних випробувань. На той час на території цього полігону провели 45 вибухів – 23 атмосферних і 22 підземних. Зараз він не діє.

Колишній ядерний полігон Муруроа у Французькій Полінезії сьогодні є забороненою для відвідування зоною

Муруроа (Французька Полінезія)

Розташований на архіпелазі Тіамоту (Тихий океан) і є фактично згаслим приблизно 9 млн років тому вулкан Муруроа. Площа острова становить 15 кв. км. З 1966 по 1996 рік Франція, незважаючи на протести екологів, провела тут 41 атмосферне і 134 підземні випробування. В результаті у верхній частині вулкана утворилися тріщини. На думку вчених, вони можуть привести до його дестабілізації й витоку в океан радіоактивних елементів, що скупчилися на глибині 500-1100 м. Зараз полігон на Муруора не діє.

Похран (Індія)

Випробувальний полігон розташувався в пустелі Тар штату Раджастхан. Перше випробування на його території було проведено 18 травня 1974 року. Воно отримало назву "Усміхнений Будда" і поклало початок гонці озброєнь в Азії. Прикметно, що вибух пристрою потужністю 8 кт індійська влада називала "мирним". Наявність ядерної зброї країна визнала тільки в травні 1998 року, після того як під землею на полігоні Похран було підірвано ще п'ять пристроїв, зокрема термоядерну бомбу потужністю 43 кт. В останні роки про випробування тут не повідомлялося.

Чагай (Пакистан)

Розташовується в провінції Белуджистан у районі хребта Рас Кох. Перші випробування тут було проведено 28 і 30 травня 1998 року, під час чергового загострення відносин із Індією. Шість пристроїв загальною потужністю 12-18 кт підірвали під землею, розмістивши заряди в кілометровій штольні, проритий у горі Кох Камбаран. Водночас місцевість для будівництва "ядерного майданчика" було обрано ще в 1976 році. Вирішальним фактором тоді стало те, що хребет Рас Кох складається з граніту, а місцеві жителі в основному були кочівниками. Про випробування тут в останні роки повідомлень не було.

Пунгері (Північна Корея)

Розташований поблизу міста Кілху провінції Хамген-Пукто і має три тунельні входи: Південний, Східний та Західний портали. Перші ядерні випробування на цьому полігоні провели 9 жовтня 2006 року. За даними американської розвідки, потужність вибуху становила приблизно 1 кт. Ядерні випробування також проводилися 25 травня 2009-го і 12 лютого 2013 року. Після них сейсмічні служби зафіксували поштовхи в 4,7 і 5,1 бала відповідно. Проте 6 січня 2016 року на полігоні було здійснено підземний вибух водневої бомби. У 2018-му Північна Корея провела демонтаж Пунгері. Це відбулося в присутності іноземних журналістів, тоді було підірвано три шахти і оглядові вишки довкола полігону.

Як повідомляв OBOZREVATEL:

починаючи з 1945 року майже на всіх континентах планети було здійснено приблизно 2500 ядерних вибухів. У мережі показали карту проведення цих випробувань.
Також не один десяток раз людство опинялося під загрозою помилково завданого ядерного удару. Ми розповідали про найгучніші випадки підняття тривоги через помилкові попередження про ракетний вибух.