На Запоріжжі російська ракета знищила будинок і вбила подружжя, яке проводжало дітей: подробиці
У Запорізькій області під час російського ракетного удару 5 грудня загинуло подружжя Олени та Валерія Ткаченків. Їхній син і невістка важко поранені, також у лікарні перебуває і маленька онука, якій немає і двох років.
Докладніше про це читайте у матеріалі OBOZREVATEL.
Ракета прилетіла нізвідки
У понеділок 5 грудня під час масованого ракетного удару Росії по Україні загинули 54-річна Олена Ткаченко та її 56-річний чоловік Валерій із села Новософіївка Запорізької області.
Це село ніколи раніше не зазнавало таких обстрілів. Падали уламки в поля неподалік, але в сам населений пункт нічого не прилітало.
"Мама казала, що їхній будинок витримав другу світову війну, витримає і цю. Але помилилася", – крізь сльози розповідає дочка подружжя Антоніна Сеніна.
Того дня до Олени з Валерієм у гості заїхав син Артур із дружиною Юлією та молодшою донькою Тетянкою, якій через два місяці має виповнитись два роки. Батьки та родина сина попили чаю. А вже в обід Артур із сім'єю збиралися додому в сусіднє село – там на них чекала старша дочка, 13-річна Софія.
Жодної повітряної тривоги вони не чули. "Зазвичай батьки виходили на вулицю проводжати рідних. Так і цього разу було. Машина брата стояла біля воріт. Жодної стрілянини не було чути. Ракета з'явилася немов нізвідки, вона впала поряд із будинком батьків і пролунав вибух", – каже Антоніна.
Бабуся з дідусем загинули на місці. Артур та його дружина отримали серйозні поранення, за їхнє життя зараз борються лікарі. "Артуру зробили операцію і ввели в кому, поки організм не справляється. У Юлі серйозні поранення живота, пошкоджено багато внутрішніх органів, вона втратила око. У маленької Тані осколкові поранення м'яких тканин, лікарі витягли уламки, її контузило", – розповідає Антоніна.
Олена працювала листоношею, Валерій був військовим
Про Олену та Валерія Ткаченків у селі відгукуються дуже добре. Олена все життя пропрацювала листоношою в Новософіївці. Валерій був військовим, працював у колонії, потім вийшов на пенсію, узимку підробляв кочегаром у місцевому будинку культури. Разом вони прожили 35 років.
"Валерій дуже відповідальна людина, але з гумором, завжди любив пожартувати. Сім'я дуже господарська. Олена сама родом із багатодітної родини. Вони любили на свята приходити до нас у будинок культури однією великою родиною – діти, онуки, її брати та сестри зі своїми сім'ями. Пам'ятаю, що Олена готувала своїй дочці на Новий рік вбрання сніжинки, Тоня завжди була найкрасивішою на святі. А якось вони брали участь у конкурсі, і її син Артур розповів, що мама його так назвала на честь короля Артура, він їй дуже подобався", – згадує староста села Людмила.
Антоніна теж розповідає, що батьки тримали своє господарство – у них була корова і нутрії. Мама практично щороку робила в будинку ремонт, вішала нові штори. Вона дуже любила свій будинок.
"Вони з татом купили його на весільні гроші. Будинок заріс бур'янами й травою, вони там все розчищали. Я все дитинство пам'ятаю, що вони постійно щось будували своїми руками. Тепер від будинку залишилися лише стіни, сарай, гараж – все зруйновано. Все трапилося вмить", – з гіркотою розповідає дочка.
Олена та Валерій дуже любили своїх онуків. Окрім маленької Тані та Соні, у сина Артура є двоє дітей від першого шлюбу: 14-річний син та 15-річна дочка. Нині вони разом із мамою живуть у Німеччині.
До війни щоліта на канікули вони приїжджали в Новософіївку до бабусі з дідусем, відпочивали та допомагали їм у господарстві.
"Мама навчила мою дочку в сім років в'язати шкарпетки. Вона й сама захоплювалася в'язанням, любила читати романи, пекла щось смачне. А тато у вихідні смажив онукам насіння", – каже Антоніна.
У середу, 7 грудня Олену та Валерія Ткаченків поховали у рідному селі. Допомогти сім'ї можна, переказавши кошти на картку Приватбанку 5168745610071067 Сергій Сергійович Сєнін (чоловік Антоніни, дочки загиблих). Або на Монобанк за посиланням https://send.monobank.ua/jar/sUSjE4eJR.