Міжнародний день боротьби проти фашизму, расизму та антисемітизму: трагічна історія Кришталевої ночі

Щороку 9 листопада весь світ відзначає дуже важливу пам’ятну дату – Міжнародний день проти фашизму і антисемітизму. Він був встановлений у 1995 році за ініціативи Міжнародної мережі проти расизму UNITED.

Дату вибрали у пам'ять про події 1938 року, які увійшли в історію як Кришталева ніч. Попри красиву назву це був перший масовий акт насильства гітлерівського Третього рейху, спрямований проти євреїв. OBOZREVATEL розповідає його історію.

Упередження проти євреїв та поодинокі випадки насильства на ґрунті ненависті до цього народу траплялись раніше і не раз. Але після приходу до влади у Німеччині Адольфа Гітлера та його нацистської партії підбурювати до них стали на державному рівні. Антисемітизм був рисою державної політики – у євреїв відбирали бізнес та майно, їх позбавляли роботи і змушували виїжджати з країни.

Втім, перші 5 років існування Третього рейху до справді масових актів насильства не доходило. Але восени 1938 року знайшовся формальний привід і для цього. Тоді у Парижі 17-літній Гершель Грюншпан вирішив помститись за те, що його сім’ю нацисти вислали з Німеччини. Він купив пістолета, прийшов на територію германського посольства і намагався вистрелити у посла, але влучив у третього секретаря дипмісії барона Ернста фон Рата. Той загинув на місці. А вже 7 листопада у нацистській газеті "Фолькешер Беобахтер", в екстреному її числі з’явився прямий заклик до погрому. "Німецький народ зробив необхідні висновки з вашого злочину. Він не буде терпіти нестерпну ситуацію. Сотні тисяч євреїв контролюють цілі сектори в німецькій економіці, радіють в своїх синагогах, в той час як їхні одноплемінники в інших державах закликають до війни проти Німеччини і вбивають наших дипломатів", - йшлося у ній.

Гітлерівська влада намагалась видати все за акцію народного гніву. Хоча насправді погроми мали на меті прискорення розпочатих ще навесні 1938 року заходів із експропріації власності євреїв, щоби за рахунок їхніх коштів та активів посилити підготовку до війни.

Тож у ніч з 9 на 10 листопада у багатьох містах Німеччини та у частині анексованої Австрії воєнізовані штурмові загони "коричневосорочечників" за наказом Гітлера та за підтримки цивільних громадян вирушили в атаку на євреїв. Вони били вітрини магазинів та майстерень, громили та палили синагоги та єврейські цвинтарі і вдирались до приватних помешкань. Всі вулиці були всіяні друзками битого скла, що і дало погрому назву Кришталева ніч.

Від рук погромників тоді загинув щонайменше 91 єврей, хоча деякі називають значно більші цифри – аж до 2,5 тисяч. Сотні отримали поранення. Порядку 30 тисяч євреїв було заарештовано, а згодом відправлено у концтабори – це здебільшого були молоді чоловіки. Приблизно 2000 з них загинули у перші тижні арешту від побиття.

Завдану під час погрому шкоду оцінили у 25 мільйонів рейхсмарок, близько 5 млн з яких припадало саме на вітрини. Витрати на відновлення влада поклала на постраждалих – на єврейські громади.

Уже за два тижні після завершення погрому, 24 листопада 1938 року в газеті СС "Das Schwarze Korps" вийшла історична стаття "Євреї – що далі?", вона знаменувала початок масового примусового виселення представників цього народу за межі Третього рейху. Контролювали процес СС та гестапо. В результаті до початку Другої світової війни домівки втратили від 350 до 400 тисяч людей. Ще за два роки нацисти перейшли до масового фізичного знищення євреїв та інших неправильних з їхньої точки зору людей.

На знак пам’яті про всіх загиблих за те, що вони народились представниками "не того" народу, світ відзначає Міжнародний день проти фашизму та антисемітизму. У цей день згадують невинно позбавлених життя та постраждалих під час Кришталевої ночі та Голокосту загалом. Окрім того організатори пам’ятного дня вказують на недопустимість будь-якої ксенофобії чи шовінізму і організовують заходи під егідою кампанії "Разом за міжкультурну взаємодію". Вони закликають усіх людей не толерувати будь-які прояви ненависті та агресії, спричиненої цією ненавистю.

Як писав OBOZREVATEL, найтрагічнішою сторінкою Голокосту в Україні були розстріли у київському Бабиному Яру наприкінці вересня 1941 року.